Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №335/2291/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/2291/26 2-о/335/109/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою за заявою ОСОБА_1 , поданою через представника – адвоката Кравченко Ольгу Василівну, заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення того факту, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (її чоловік від першого шлюбу), є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (її сина, народженого у шлюбі з ОСОБА_2 ), який зник без вісті 20.07.2025 під час виконання обов`язків військової служби.

Необхідність встановлення такого факту полягає в тому, у свідоцтві про народження ОСОБА_3 батьком вказаний ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 , що є перешкодою для повної реалізації заявником права на отримання частини грошового забезпечення сина, який зник безвісті.

Ухвалою від 06.03.2026 було відкрите провадження у справі.

До початку судового розгляду Міністерство оборони України в особі свого представника ОСОБА_5 подало клопотання про заміну заінтересованої особи у цій справі з Міністерства оборони на військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 вказане клопотання було задоволене: до участі у справі було залучено військову частину НОМЕР_1 , а участь Міністерства оборони України у цій справі було припинено.

В порядку підготовки справи до розгляду судом за власною ініціативою були ухвалені рішення про витребування доказів, а саме:

від Головного управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області -відомості про те, чи був документований паспортом громадянина України (або іншим документом, що посвідчує особу) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Дманіського району Грузинської РСР, який помер у м. Запоріжжя ІНФОРМАЦІЯ_4 , і якщо був – то на підставі яких попередніх документів (паспорта громадянина СРСР, свідоцтва про народження, особистої заяви тощо) до нього були внесені відомості про прізвище, ім`я та по-батькові, за якою адресою він був зареєстрований, а також за можливості – витребувати копії відповідних документів;

від Державної міграційної служби України - відомості про те, чи був документований паспортом громадянина України (або іншим документом, що посвідчує особу) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Дманіського району Грузинської РСР, який помер у м. Запоріжжя ІНФОРМАЦІЯ_4 , і якщо був – то на підставі яких попередніх документів (паспорта громадянина СРСР, свідоцтва про народження, особистої заяви тощо) до нього були внесені відомості про прізвище, ім`я та по-батькові, за якою адресою він був зареєстрований, а також за можливості – витребувати копії відповідних документів.

від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відомості про те, на підставі якого документу, що посвідчує особу померлого ОСОБА_2 , було видане смерть серії НОМЕР_2 від 13.09.2004 (актовий запис про смерть 8125 від 13.09.2004), та, за наявності, - копію такого документу;

від Головного управління Державної податкової служби України в Запорізькій області - відомості про те, на підставі якого документу, що посвідчує особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були внесені відомості про нього до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків і присвоєний номер НОМЕР_3 , та за наявності – копію такого документу.

В судове засідання з розгляду справи по суті заявник та її представник, адвокат Кравченко О.В., не з`явились. Представник заявника подала заяву про розгляд справи без її участі, де наполягала на задоволенні викладеної у заяві вимоги.

Представник заінтересованої особи, військової частини НОМЕР_1 , в судове засідання не з`явився без повідомлення причин. При цьому військова частина НОМЕР_1 має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС, до якого були своєчасно доставлені в електронному виді ухвала суду про заміну заінтересованої особи та судова повістка про виклик до суду, а також наданий доступ до всіх матеріалів справи в електронному виді. Пояснень по суті заяви, а також заяви чи клопотань процесуального характеру від заінтересованої особи також не надійшло.

За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників, на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідженням матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , виданим відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів міста Запоріжжя Запорізької області 02.01.1979, актовий запис № 1;

- свідоцтвом про одруження між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 серії НОМЕР_5 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя 27.09.2002, актовий запис № 304.

Відповідно до сповіщення сім`ї, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 23.07.2025 за № 4075, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гранатометник 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механіхованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 20 липня 2025 року в бою за Україну поблизу населеного пункту Диліївка Краматорського району Донецької області.

Задля отримання частини грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_1 звернулася до військової частини НОМЕР_7 Міністерства оборони України. Відповідно до листа № 855/12411 від 10.12.2025 військова частина НОМЕР_7 Міністерства оборони України відмовила ОСОБА_1 в нарахуванні 50 % грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки з поданих документів вбачається, що батько зниклого безвісти ОСОБА_3 є живим.

Відповідно до п. 6 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

З наведеного випливає, що сума грошового забезпечення військовослужбовця, який зник без вісті, розподіляється між його родичами, зазначеними у вказаному порядку, а тому конкретна сума, яка належить до виплату конкретному родичу, залежить від наявності (відсутності) інших родичів.

Як було встановлено судом, у Свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , виданому відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів міста Запоріжжя Запорізької області 02.01.1979, актовий запис № 1, його батьками вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Суд бере до уваги, що в момент народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заявник ОСОБА_8 (дівоче прізвище - ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , зареєстрованому 04.10.1978 року (актовий запис № 26) що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданим Дманіською сільською радою Дманіського району Грузинської РСР.

Разом з цим, згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського району м. Запоріжжя 03.08.2000, був розірваний шлюб, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , а не ОСОБА_10 .

Відомості про те, чи перебувала заявник в іншому шлюбі, ніж був укладений 04.10.1978 згідно Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданим Дманіською сільською радою Дманіського району Грузинської РСР, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 50 Кодексу про шлюб та сім`ю Грузинської РСР, чинного станом на час народження ОСОБА_3 , було передбачено, що походження дітей від батьків, що перебувають у шлюбі між собою, визначається записом про шлюб батьків.

Аналогічні норми містяться у ст. 52 Кодексу про шлюб та сімю України та у ст. 122 чинного Сімейного кодексу України.

Відповідно до Експертного висновку № 056/26 від 17.02.2026, складеного Українським бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України, протягом усього періоду свого існування правила міжмовного перетворення в Україні та інших державах зазнавали змін, модифікацій, уточнень. Це стало причиною численних розходжень у документальних записах прізвищ, імен, інших власних назв. Встановлення міжмовних відповідностей та внутрішньомовних і міжмовних варіантів власних назв, пов`язаних з грузинською національною традицією, має ряд особливостей, зумовлених непослідовним відтворенням або ігноруванням при перекладі асиміляційних фонетичних явищ, морфологічною адаптацією фіналі до стереотипів мови-реципієнта і т. ін.

У записах грузинських власних назв українською та російською мовами відзначаються випадки розходжень, пов`язані з міжмовним посередництвом, а також деякими ареально-говіркові особливостями мови-джерела, мови-посередника або мови-реципієнта. Зокрема це стосується особових імен, що поряд з традиційною формою мають варіантні форми на о, на зразок ОСОБА_11 , Давид (Давит) – ОСОБА_12 і т. ін. Лінгвістична ідентифікація відмінних записів власних назв такого типу ґрунтується на їх співвіднесенні з типовими девіаціями в практиці документування.

З урахуванням зазначеного, записи імені ОСОБА_13 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ), ДАВИД (довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, запис ОСОБА_14 ) і рос. ДАВИД (свідоцтво про народження, записи російською мовою ОСОБА_3 , батько ОСОБА_4 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Суд також бере до уваги, що вжитими судом заходами щодо витребування доказів на підтвердження того, документами на яке ім`я був документований в Україні ОСОБА_2 , отримати відповідні документи не виявилось за можливе, оскільки всі органи державної влади надали відповідь про відсутність у них таких відомостей.

Водночас, як випливає з наданих заявником документів, ОСОБА_2 , була видана довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків № НОМЕР_3 , а також ОСОБА_2 , 1950 року народження, був працевлаштований водієм у ДП «Дніпромаш».

З наведеного випливає, що ОСОБА_2 отримав громадянство України і мав документ, що посвідчує особу, саме на імя « ОСОБА_15 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 54 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції (актовий запис № 8125).

Оцінюючи наявні у справі письмові документи кожен окремо і взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначений у Свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданому Дманіською сільською радою Дманіського району Грузинської РСР, ОСОБА_4 , зазначений у Свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , з однієї сторони, в ОСОБА_2 , зазначений у Свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 та у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , - з іншої сторони, - це одна й та сама особа.

У свою чергу, з наведеного випливає, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зник безвісти 20 липня 2025 року.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. ч. 1 – 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення права на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник без вісті.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 293, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника – адвоката Кравченко Ольгу Василівну, за участю заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зник без вісті 20 липня 2025 року.

Повний текст рішення складений 18.05.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.

Суддя М.М. Мінаєв