Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №742/1220/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 742/1220/26 Головуючий у 1 інстанції Павлов В. Г.

Провадження № 33/4823/484/26

Категорія - ч.1 ст.164 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі головуючого судді Сиволапа Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мальованої І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 ,

притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Стягнуто на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 21.02.2026 р., близько 15 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 здійснювала реалізацію рідини, що використовується в електронних сигаретах та містить нікотинову речовину, чим порушила ч. 2 ст. 23 ЗУ № 3817 та ч.1 ст.164 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Мальована І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити, на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях її підзахисної складу даного адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги послалась на те, що вчинене ОСОБА_1 не підпадає під ознаки об`єктивної сторони, передбаченої ч.1 ст. 164 КУпАП, не є суб`єктом відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, оскільки не здійснює господарську діяльність та є лише найманим працівником, а саме працює баристою у ФОП ОСОБА_2 . Крім того, інкриміновані її клієнту дії не підпадають під визначення ч.2 ст. 23 Закону України № 3817.

Захисник подала клопотання про розгляд справи без її участі та участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності, а отже судове засідання здійснено за відсутності вказаних осіб.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На думку апеляційного суду постанова місцевого суду не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, виходячи з наступного.

Так, одним з основних доказів по справі та одночасно документом, який містить фактичне обвинувачення ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 737837 від 21.02.2026.

Згідно даного протоколу 21.02.2026 р., близько 15 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 здійснювала реалізацію рідини, що використовується в електронних сигаретах та містить нікотинову речовину, чим порушила ч.2 ст. 23 ЗУ № 3817 та ч.1 ст.164 КУпАП.

Тобто як правоохоронним органом, так в подальшому й судом наголошено на порушенні ОСОБА_1 вимог саме ч.2 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон 3817) в зв`язку чим її дії кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КУпАП.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено відповідальність за одне з наступних правопорушень:

- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання;

- провадження господарської діяльності без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом;

- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

- провадження господарської діяльності у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії;

- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

А, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в оскаржуваній постанові суду, яка дослівно дублює зміст протоколу, прямо не вказано, яке ж саме з перелічених порушень було вчинено ОСОБА_1 .

З мотивувальної частини оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 інкримінується провадження господарської діяльності у вигляді реалізації рідини, що використовується в електронних сигаретах та містить нікотинову речовину, без отримання ліцензії на провадження такого виду діяльності або відповідного документа дозвільного характеру.

Суд звертає увагу, що частиною 1 ст. 23 Закону 3817 визначено, що роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Разом з тим, частиною 2 вказаної статті визначено, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Тобто така діяльність прямо заборонена законом та не підлягає ліцензуванню або видачі відповідного дозволу.

За таких обставин, лише вчинення дій передбачених частиною 1 статті 23 Закону 3817 може мати наслідком притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП.

У випадку ж вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 23 Закону 3817 суб`єкт правопорушення підлягає іншому виду відповідальності. Так, статтею 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом, зокрема до них податковими органами застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п. 21 ч.2 вказаної статті до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах - 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що місцевим судом зроблено помилковий висновок про одночасне порушення ОСОБА_1 вимог ч.2 ст. 23 Закону України 3817 та ч.1 ст. 164 КУпАП при тому, що дані норми є взаємовиключними.

Крім того в супереч обв`язку доказування, передбаченого ст. 251 КУпАП в розпорядження суду не надано жодних належних та достатніх доказів, зокрема даних експертного дослідження про те, що продана ОСОБА_1 речовина містить нікотин, а відповідні висновки щодо вмісту даної речовини вочевидь зроблені виключно з написів «Никотин», «Nikotine» на пакуванні відповідного товару.

Відтак висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та є бездоказовими.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню, а провадження в справі - закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Мальованої І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяД. С. Сиволап