Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №523/6291/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/6291/26

Провадження №2/523/4854/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого – судді Малиновського О.М.

за участю секретаря – Березніченко В.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовними вимогами в яких зазначило, що 19.08.2020р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №975778.

24.03.2021р. ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги №ККЛУ-24032021, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

За твердженням позивача, умови кредитного договору відповідачем не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 10815грн., з яких: 3500грн. заборгованість за тілом кредиту; 7315грн. - заборгованість за відсоткам.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 01.04.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку скеровано за місцем реєстрації відповідача, яке повернуто до суду 01.05.2026р. з відмуткою пошти «за відсутності адресата».

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками ««адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов відповідачем не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Судом встановлено, що 19.08.2020р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №975778 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна». Згідно умов кредитного договору відповідач отримав грошові кошти у розмірі 3500 гривень, зі сплатою процентів - стандартна процентна ставка 1,90% в день та заниженою процентною ставкою 0,95% в день, строком кредитування 20 днів.

Згідно з текстом договору відповідач 19.08.2020р. о 12:58:08 підписала договір електронним підписом.

Відповідно до інформацій ТОВ «УПР» на виконання умов договору про надання платіжних послуг №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019р. ТОВ «Лінеура Україна» 19.08.2020р. на виконання умов договору кредиту успішно здійсено транзакцію на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3500,00грн.

24.03.2021р. ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги №ККЛУ-24032021, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, позивачем нарахована суму боргу за кредитним договором в розмірі 10815грн., з яких: 3500грн. заборгованість за тілом кредиту; 7315грн. - заборгованість за відсоткам.

За твердженням представника позивача, відповідачем не виконувалися умови кредитного договору, що стало наслідком наявної заборгованості, у розмірі зазначеному вище.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено безумовний факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач набув право на стягнення заявленої у позовній заяві заборгованості в судовому порядку, зокрема в розмірі боргу за тілом кредиту 5500грн.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Тобто, право кредитора на отримання процентів за кредитним договором може мати місце лише в межах строку кредитування.

З огляду на викладене в своїй сукупності, враховуючи обумовлення сторонами всіх істотних умов кредитування щодо розміру кредиту, процентів за користування кредитними коштами, а також строку кредитування (20 днів), зважаючи на відсутність в матеріалах справи підтвердження пролонгації строку кредитування більшого ніж за додатковими договорами, суд вважає за необхідне зауважити про відсутності наявності підстав для стягнення з відповідача процентів у розмірі заявленого позивачем, а саме в розмірі 7315грн. з огляду на їх нарахування поза межами строку кредитування.

Так, з представленого розрахунку заборгованості позивачем нараховані проценти за період з 19.08.2020р. по 07.12.2020р., тобто в строки, які виходять за межі дії 20 денного строку кредитування.

Зважаючи на викладене відповідач мав сплатити відповідачу проценти за користування кредитом в розмірі строку кредитування, а саме за період з 19.08.2020р. по 07.09.2020р. в розмірі 665грн. (33,25грн. за день користування кредитом х 20 днів), що відповідає умовам договору та графіку платежів.

Таким чином, розмір несплачених процентів, які підлягають стягненню з відповідача складає 665грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача суми тіла кредиту в розмірі 3500грн., процентів в розмірі 665грн., а всього 4165грн.

Згідно ст.ст.137,141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам, що складає 39% від первісної ціни позову, суд стягує з відповідача понесені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1039грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3120грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту 3500грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 665грн., судовий збір в розмірі 1039грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3120грн.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.№1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 15 травня 2026р.

Суддя