Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №523/20706/21 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/20706/21

Провадження №1-кп/523/384/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

12.02.2026

Колегія суддів Пересипського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 ,

судді - ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160330001234 від 14.08.2015 року щодо: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.

Одеси, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, різноробочого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-08.05.2015р. Комінтернівським райсудом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до 3р. позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з випробуванням на строк 1р. 6міс.;

- 19.01.2022р. Шевченківським райсудом м. Києва за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3р. 6міс. позбавлення волі,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.ч.3,4 ст.187, ч.2 ст.189, ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Наприкінці липня 2015 року, більш точні дата та час не встановлені, ОСОБА_1 (матеріали відносно якої розглядаються судом в окремому провадженні) знаходячись на вул. Незалежності в с. Красносілка Комінтернівського району Одеської області, зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (кримінальне провадження відносно якого закрито судом у зв`язку зі смертю). Під час цієї зустрічі, ОСОБА_2 розповів про наявні у нього відомості щодо зберігання ОСОБА_6 , який займається приватними перевезеннями пасажирів, значних грошових коштів та повсякденного носіння останнім коштовностей із ювелірних виробів, і одночасно з цим запропонував останнім, спільно з ним вчинити розбійний напад на потерпілого, з метою заволодіння його майном.

В той же день та час, ОСОБА_1 маючи корисливі мотиви, надав згоду на участь у спільних діях з ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , направлених на заволодіння майном ОСОБА_6 , відповідно таким чином, вказані особи досягли попередньої змови на вчинення злочинних дій, об`єднаних єдиним злочинним наміром. Після чого, з метою розроблення детального плану та визначення рольової участі кожного з них, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_8 прибули на вул. Марсельську у м. Одесі, де ОСОБА_2 вказав останнім на автомобіль «Mersedes-Benz W124T», реєстраційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_6 як на особу, відносно якої вони планують вчинити кримінальне правопорушення та майном якого незаконно заволодіти.

Надалі, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розробили спільний план вчинення злочинних дій відносно ОСОБА_6 , розподіливши ролі, відповідно до яких, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 із спеціально придбаного для цієї мети мобільного терміналу та номеру телефону, здійснюють дзвінок на номер мобільного телефону ОСОБА_6 (який з`ясував на той час ОСОБА_2), якого викликають для надання послуг з перевезення пасажирів з ТРЦ «Таврия-В» з маршрутом руху до с. Світле комінтернівського р-ну Одеської області, після чого, здійснивши посадку до автомобілю ОСОБА_6 , повинні спрямувати рух автомобіля по дорозі, розташованій вздовж заводу «Центроліт» та здійснення зупинки в районі споруди «Естакада», нібито для підсадки додаткового пасажира, де їх фактично буде очікувати ОСОБА_2, після чого, здійснити раптовий фізичний напад, застосувати насилля та психічний вплив, чим подавити волю потерпілого та надалі використовуючи створені умови, заволодіти майном останнього та одночасно з цим, отримати у ОСОБА_6 відомості про місце зберігання коштів та цінностей, і утримувати вказану особу, позбавляючи волі та використовуючи його автомобіль, до моменту відшукання та заволодіння його майном.

Наступного дня, наприкінці липня 2015 року, більш точні дата та час не встановлені, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 діючи відповідно до раніше розподілених ролей, прибули до ринку «Північний» на вул. Ген. Бочарова у м. Одесі, де придбали мобільний телефон «Samsung» із сім-картою оператора «МТС» з абонентським номером НОМЕР_2 .

01.08.2015р., приблизно о 16год. 40хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_8 діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_2, виконуючи свою роль, прибули до торгівельного центру «Таврія Плюс», розташованого на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, де ОСОБА_1 здійснив дзвінок з придбаного вище номеру телефону на номер телефону ОСОБА_6 НОМЕР_3 , і попросив надати послуги «таксі» та перевезти декількох осіб від вказаного торгівельного центру на Куліндорівський дачний масив (напрямок с. Світле), на що останній погодився.

В той же день, приблизно о 17год. 00хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_8 сіли до автомобіля «Mersedes-Benz W124T», під керуванням ОСОБА_6 , та спрямували його рух по дорозі, розташованій вздовж колишнього заводу «Центроліт», де в районі споруди «Естакада», змусили ОСОБА_6 зупинити автомобіль біля стоячого на узбіччі ОСОБА_2, який приховував своє обличчя за допомогою шапки «балаклава». У вказаному місці, приблизно о 17год. 30хв., ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 діючи умисно, спільно та за попередньою змовою між собою, допомагаючи один одному, здійснили розбійний напад на ОСОБА_6 , при цьому застосовуючи насилля, небезпечне для його життя та здоров`я, використовуючи психічний вплив, здійснили із близької дистанції постріли із зброї невстановленого зразка, завдали удари руками по обличчю та тілу потерпілого, у тому числі ОСОБА_2 здійснив удар кулаком по обличчю потерпілого, позбавили його волі шляхом зв`язування рук та одягнення на голову предмету одягу і тим самим, позбавили можливості вільно пересуватися і в супереч волі останнього помістили на заднє сидіння автомобіля, яким маючи умисел повторно та одночасно незаконно заволоділи, після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 зняли з рук ОСОБА_6 золотий перстень вагою 17гр., вартістю 12000грн. та золоту обручку вагою 3гр., вартістю 2000грн., обшукали предмети одягу ОСОБА_6 і салон автомобіля, де знайшли мобільний телефон невстановленої марки із сім-картами «Київстар» та «Інтертелеком», грошові кошти у розмірі 4000грн. та 10доларів США, що по курсу НБУ становить 210,60грн., а також ключі від квартири та гаражу, якими вони незаконно заволоділи. Продовжуючи свою злочинну діяльність та перебуваючи неподалік від колишнього заводу «Центроліт», ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 діючи умисно, спільно та за попередньою змовою між собою, застосовуючи насилля, яке виразилося у нанесенні одного потужного удару в праве око ОСОБА_6 , використовуючи психічний вплив, домоглись від останнього надання відомостей про місце зберігання матеріальних цінностей в належних йому квартирі АДРЕСА_2 , та у гаражу № НОМЕР_4 , розташованого на території автостоянки №27, на розі вул. Жоліо Кюрі та Марсельській у м. Одесі, із визначенням перебування у вказаних приміщеннях золотих прикрас, 5000доларів США, 9000гривень та інших цінностей. Згідно експертного висновку, у Кучеревського маються тілесні ушкодження у вигляді: контузія правого очного яблука з субкон`юнктивальним розривом склери, з випадінням оболонок ока, екзофтальмом та крововиливом у передню камору правого ока, які могли бути заподіяні 01.08.2015. Наслідками даної травми є практично повна втрата зору на праве око (до рівня відчуття світла), яка тягне за собою постійну втрату загальної працездатності у розмірі 35 відсотків; таким чином, заподіяна ОСОБА_6 травма правого ока відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину. В подальшому, ОСОБА_1 виконуючи свою роль, сів за кермо автомобіля, та почав рух від місця нападу у напрямку лісосмуги.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 виконуючи кожний свою рольову участь, згідно заздалегідь розробленого плану, розділились на дві групи, які діяли із спільним умислом.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 позбавляючи волі ОСОБА_6 , стали утримувати його у вказаному вище автомобілі, а ОСОБА_2 на мотоциклі невстановленої марки, який був ним заздалегідь схований у лісосмузі, приблизно о 18год. 30хв. прибув до приміщення вказаного вище гаражу, до якого незаконно проник за допомогою ключів ОСОБА_6 , де здійснивши огляд приміщення гаражу знайшов, належне ОСОБА_6 майно: фрагмент золотого браслету вагою біля 45гр., вартістю 30000грн; золотий перстень вагою 20гр., вартістю 15000грн.; золотий браслет вагою 30гр., вартістю 20000 грн.; срібний ланцюг вагою 50гр., вартістю 1000грн.; грошові кошти в сумі 5000доларів США (що по курсу НБУ складало 108000грн.), 670Євро (що по курсу НБУ складало 15859,90грн.), грошові кошти у сумі 9000гривень, колекційну купюру номіналом 2долара США (яка не представляє цінності для потерпілого). Одночасно з цим, у ОСОБА_2 виник намір на приховування від ОСОБА_8 та ОСОБА_1 частини із винайденого ним майна ОСОБА_6 , скривши від них фактичні обставини своїх дій та відповідно заволодіння частиною чужого майна, реалізуючи який, він фрагмент золотого браслету вагою біля 45гр., вартістю 30000грн. приготував для пред`явлення ОСОБА_8 та ОСОБА_1, а інші вищевказані речі сховав у невстановленому місці.

Після чого, приблизно о 20год. 00хв., ОСОБА_2 продовжуючи свої незаконні дії, прибув за вищевказаним місцем проживання ОСОБА_6 , за допомогою ключів останнього проник до квартири, де знайшов належне ОСОБА_6 майно: грошові кошти в сумі 200доларів США (що по курсу НБУ складало 4320грн.); грошові кошти у розмірі 21000грн.; золотий ланцюг вагою 80гр. та хрестом вагою 20гр., загальною вартістю 70000грн.; мультиварку «Redmond» вартістю 500грн.; 7 енергозберігаючих ламп вартістю 50грн./кожна лампа на загальну суму 350грн.; гаманець зі шкіри, вартістю 300грн., у якому знаходились особисті документи на ім`я ОСОБА_6 . Одночасно з цим, у ОСОБА_2 виник намір на приховування від ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вищевказаного майна ОСОБА_6 , яке він виніс із квартири та сховав у невстановленому місці.

В той же день, приблизно о 23год. 00хв., ОСОБА_2 прибув на обумовлене місце зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_1, які в той же час, протягом більше п`яти годин незаконно позбавляючи волі ОСОБА_6 утримували всупереч його волі, не даючи можливості вільно пересуватися, де пред`явив їм фрагмент золотого браслету вагою біля 45 грам, вартістю 30000грн., при цьому, повідомивши останніх про відсутність інших цінностей та грошових коштів.

Продовжуючи спільні дії, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 діючи умисно, спільно та за попередньою змовою між собою, застосовуючи насилля і використовуючи психічний вплив, отримали підтвердження від ОСОБА_6 про зберігання у його квартирі та гаражі цінностей, після чого, ОСОБА_2 поїхав здійснювати повторний пошук майна, попередньо домовившись з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про місце їх спільної зустрічі на автодорозі Одеса-Київ біля с. Нерубайське.

На протязі наступного часу, з 23год. 30хв. 01.08.2015р. до 08год. 00хв. 02.08.2015р., ОСОБА_1 та ОСОБА_8 діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_2, виконуючи свою роль, використовуючи вищевказаний автомобіль «Mersedes-Benz W124T», яким вони спільно незаконно заволоділи, протягом біля дев`яти годин безперервно, незаконно позбавляючи волі ОСОБА_6 та утримуючи останнього не даючи можливості вільно пересуватися, привезли останнього на автодорогу Одеса-Київ біля с. Нерубайське, де не дочекавшись відомостей від ОСОБА_2 про результати повторно пошуку матеріальних цінностей, дійшли спільної та попередньої змови на вчинення вимагання від ОСОБА_6 про передачу належного йому майна із застосуванням погрози фізичного насильства, не ставлячи до відома про свої наміри ОСОБА_2.

02.08.2015р., приблизно о 08год. 00хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебуваючи в салоні автомобілю, розташованого у районі с. Нерубайське Біляївського району Одеської області, діючи повторно, умисно, спільно та за попередньою змовою, із корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, з погрозою застосування насильства до ОСОБА_6 та членів його родини, зажадали від останнього передачі їм грошових коштів в сумі 6000доларів США та змусили потерпілого під тиском погроз надати згоду про виконання їх вимог, після чого, отримавши від потерпілого згоду на виконання їх вимог, наказали йому прибути на автомобілі «Mersedes-Benz W124T» до кінотеатру «Зірковий», який розташований на розі вул. Марсельської та Капітана Кузнєцова у м. Одесі, при цьому, розмістити на задньому склі автомобілю новий абонентський номер, на який йому будуть від них надходити телефонні дзвінки з коригуванням маршруту та місця передачі грошових коштів.

Надалі, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 отримавши від ОСОБА_2 інформацію про завершення огляду житла та володіння ОСОБА_6 , діючи умисно, спільно та за попередньою змовою, залишили ОСОБА_6 в салоні його автомобіля та сіли до автомобілю, яким керував ОСОБА_2, який повідомив їм про відсутність в квартирі та гаражі ОСОБА_6 будь-яких цінностей, після чого, останні поїхали за місцем проживання ОСОБА_1 - до будинку АДРЕСА_3 , де розділили між собою майно ОСОБА_6 , якими розпорядились в подальшому на власний розсуд (за виключенням майна прихованого ОСОБА_2, яким останній розпорядився одноособово на власний розсуд), тим самим, спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 313546,50грн.

Крім того, 02.08.2015р., приблизно о 18год. 00хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_8 продовжуючи свій злочинний намір, діючи повторно, умисно та за попередньою змовою, приїхали до кінотеатру «Зірковий», де побачили автомобіль ОСОБА_6 , після чого, ОСОБА_1 зателефонував на зазначений на задньому склі автомобіля номер телефону НОМЕР_5 і наказав ОСОБА_6 передати їм грошові кошти у розмірі 6000доларів США. При цьому, в ході телефонних розмов, ОСОБА_1 вказував ОСОБА_6 маршрут його руху до місця передачі коштів, спостерігаючи за ним на відстані з метою виявлення сторонніх осіб, які б могли завадити доведенню злочинного наміру до кінця.

В той же день, приблизно о 20год. 00хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_8 впевнившись, що за потерпілим не ведеться спостереження сторонніми особами, в телефонному режимі наказали йому прибути на територію автостоянки, розташованої поряд з ринком «Меркурій» по вул. Дніпропетровська дорога у м. Одеса, з якої через отвір в огорожі передати гроші, після чого, ОСОБА_6 виконуючи вищевказані вимоги, прибув на територію вказаної автостоянки, де передав ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 6000доларів США, що згідно курсу НБУ становить 129600гр., а ОСОБА_1 в цей час, здійснював спостереження за місцем передачі коштів, з метою попередження про наявність загрози затримання. В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд, тим самим, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 129600грн.

Крім того, в середині серпня 2015р., точні дата та час не встановлені, ОСОБА_2 знаходячись на вул. Незалежності в с. Красносілка Комінтернівського району Одеської області, зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_1, яким розповів про наявні у нього відомості щодо зберігання мешканцями одного з будинків, розташованих у садовому масиві «Світанок» значних грошових коштів та цінностей, і запропонував останнім спільно з ним вчинити розбійний напад на цих осіб з метою заволодіння їх майном та одночасно висловив план вчинення злочину для обговорення, на що останні надали свою згоду. В той же день, з метою розроблення детального плану та визначення рольової участі, вони втрьох, на автомобілі «Мазда» під керуванням ОСОБА_8 приїхали до садового масиву «Світанок» Куліндорівського дачного масиву, який розташований в межах Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, де ОСОБА_2 вказав на дачний будинок АДРЕСА_4 та пояснив, що в ньому мешкають особи у володіння яких перебувають значні цінності.

В подальшому, 27.08.2015р., приблизно о 23год. 00хв., ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, на автомобілі «Пежо» реєстраційний номер НОМЕР_6 прибули до дачної ділянки по вул. Гористій,848, розташованої на території садового масиву «Світанок» Куліндорівського дачного масиву, де одягли шапки «балаклави» та рукавиці, пройшли на територію подвір`я та шляхом не зачинених вхідних дверей проникли до приміщення дачного будинку, де діючи умисно, спільно та за попередньою змовою, демонструючи ніж, допомагаючи один одному, здійснили фізичний напад на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при цьому погрожуючи потерпілим застосуванням насилля, небезпечного для їх життя та здоров`я, використовуючи психічний вплив, завдали останнім удари руками по обличчю та по голові, внаслідок чого, у ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження: у вигляді синців в лобній області зліва, на спинці носу вгорі, правої лобно-скроневої області, в області підборіддя, на правій бічній поверхні шиї у верхній третині; саден в правій завушній області, на передній поверхні нігтьової фаланги ІІ пальця лівої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи в центрі, в області правого лучезап`ястного суглобу по задній поверхні, в області правого ліктьового суглобу по задній поверхні, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, а у ОСОБА_10 відповідно виявлені тілесні ушкодження: у вигляді саден на червоній облямівці нижньої губи у центрі, у лівій лобно-тім`яній області, на внутрішній поверхні верхньої губи праворуч, на внутрішній поверхні нижньої губи праворуч; синця на верхній губі праворуч, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, після чого зв`язали потерпілих. Далі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 обшукали приміщення будинку та заволоділи належним потерпілим наступним майном: мобільним телефоном марки «NOKIA», вартістю 100грн., грошовими коштами в сумі 600грн., золотою обручкою вартістю 4300грн., золотою обручкою вартістю 2200грн., золотим кільцем вартістю 5400грн., золотими сережками вартістю 6500грн., золотим кулоном вартістю 2200грн., золотим кулоном вартістю 1100грн., зварювальним апаратом «Дніпро М ММА-200DP» вартістю 4100грн., а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 26500грн. Після чого, вони втрьох з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, тим самим, спричинивши ОСОБА_9 і ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 26500грн.

В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у скоєнні вказаних вище кримінальних правопорушеннях не визнав, при цьому пояснив, що потерпілого ОСОБА_6 знає тільки з тих обставин, оскільки останній підвозив його на своєму автомобілі як таксист. Щодо знайомства з іншими обвинуваченими та скоєння з ними спільних кримінальних правопорушень відносно потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , ОСОБА_8 зазначив, що останні є його друзями, з якими він спілкувався, при цьому будь-яких злочинів спільно з ними не скоював.

Незважаючи на не визнання ОСОБА_8 своєї вини у скоєних кримінальних правопорушеннях, винуватість останнього підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:

-показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до яких, останній пояснив про обставини, за яких ОСОБА_8 та іншими особами відносно нього були скоєнні кримінальні правопорушення;

-витягом з ЄРДР від 13.08.2015р., відповідно до якого, в останньому містяться відомості щодо обставин скоєння відносно ОСОБА_6 кримінального правопорушення (на 2арк.);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.08.2015р., відповідно до якого, ОСОБА_6 пояснив про обставини скоєного відносно нього кримінального правопорушення (на 2арк.);

-протоколом огляду місця події від 13.08.2015р., відповідно до якого, об`єктом огляду є належна ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_2 , у якій знаходились, раніше належні потерпілому грошові кошти та низка майна (на 10арк.);

-протоколом огляду місця події від 13.08.2015р., відповідно до якого, об`єктом огляду є гаражне приміщення та автомобіль «Mersedes-Benz W124T», з якого вилучені футболка, пляжні тапочки, спортивна кофта, змиви (на 10арк.);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2015р., відповідно до якого, ОСОБА_6 серед наданих фотознімків впізнав ОСОБА_8 як особу, яка скоїла спільно з іншими особами відносно нього кримінальне правопорушення (на 3арк.);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.08.2015р., відповідно до якого, ОСОБА_9 пояснила про обставини скоєного відносно неї кримінального правопорушення (на 1арк.);

-ухвалами слідчого судді від 08.09.2015р. та 09.09.2015р., згідно до яких, працівникам поліції надано дозвіл на проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_8 та інших осіб та відповідними протоколами обшуків від 22.09.2015р., відповідно до яких працівниками правоохоронних органів за місцем проживання ОСОБА_8 та інших осіб вилучено, раніше належне ОСОБА_6 майно (на 21арк.);

-заявами ОСОБА_8 від 22.09.2015р. і 23.09.2015р., відповідно до яких, останній пояснив за яких обставин разом з іншими особами скоїв низку кримінальних правопорушень, при цьому навів детальні обставини кримінальних правопорушень, та окрім того, зазначив, що надає добровільну згоду на співпрацю із правоохоронними органами і вказані заяви написані ним власноруч без будь-яких погроз та примусу (на 8арк.);

-заявою ОСОБА_9 від 28.08.2015р., згідно до якої, остання надала добровільну згоду на проведення огляду за її місцем проживання та відповідними протоколами огляду від 28.08.2015р., відповідно до яких, працівниками поліції в ході проведення огляду вилучені змиви із плямами бурого кольору, сліди взуття (на 11арк.);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2015р., відповідно до якого, ОСОБА_9 серед наданих фотознімків впізнала ОСОБА_1 як особу, яка скоїла спільно з ОСОБА_8 відносно неї кримінальне правопорушення (на 2арк.);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2015р., відповідно до якого, ОСОБА_6 серед наданих фотознімків впізнав ОСОБА_1 як особу, яка спільно з ОСОБА_8 скоїла відносно нього кримінальне правопорушення (на 3арк.).

Тому, невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у скоєних кримінальних правопорушеннях розцінюється судом як лінія захисту останнього з метою уникнення кримінальної відповідальності, та яке спростовується вищезазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами. При цьому, не приймається до уваги твердження захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про необхідність виправдання його підзахисного, оскільки встановлені достатні докази доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинених кримінальних правопорушеннях, та яке спростовується нижченаведеним.

Так, згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суди за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно із ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar vs. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_8 , в частині висунутого обвинувачення.

Приймаючи до уваги обставини визнаного доведеним обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, судом беззаперечно встановлено, що обвинувачений своїми діями скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146, ч.ч.3,4 ст.187, ч.2 ст.189, ч.2 ст.289 КК України, та відповідно приходить до висновку, що вина останнього у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та кваліфікує його дії за:

-ч.2 ст.146 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу,

-ч.3 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло,

-ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та інше приміщення, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах,

-ч.2 ст.189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому,

-ч.2 ст.289 КК УК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, окремо слід вказати, що судом не приймаються до уваги й наступні докази, надані з порушенням процесуальних строків на адресу суду з боку обвинувачення, а саме:

-ухвали слідчих суддів Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.09.2015р. та 25.09.2015р. (на 7арк.); -протоколи пред`явлення речей для впізнання від 24.09.2015р. та 06.10.2015р. (на 6арк.); -заява ОСОБА_6 із додатками (на 3арк.); -постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 30.09.2015р. (на 4арк.); -інструкція (на 3арк.); -постанова про приєднання предметів до справи як речових доказів від 06.10.2015р. (на 1арк); -постанова про передачу грошових коштів на зберігання до фінансового сектору Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області від 06.10.2015р. (на 1арк.); -постанови про передачу майна на яке накладено арешт до кімнати збереження речових доказів від 06.10.2015р. (на 4арк.); -акти судово-медичних досліджень №233, №232, №230 (на 7арк.); -постанови про призначення судово-медичної експертизи від 21.10.2015р. (на 2арк.); -висновки експерта №328 та №329 (на 5арк.) та інші докази,

оскільки раніше ухвалою колегії суддів Пересипського (Суворовського) районного суду м. Одеси від 17.04.2025р. прийнято рішення про встановлення стороні обвинувачення строку до 03.06.2025р. для подання до суду доказів а вище перелічені докази поданні до суду лише 03.02.2026р., відповідно судом прийнято рішення про розгляд кримінального провадження на підставі наявних доказів.

При призначенні покарання ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд приймає до уваги характер і обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом враховується особа ОСОБА_8 , який є особою раніше судимою, скоїв нові кримінальні правопорушення в період випробування, скоїв низку корисливих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, маючого постійне місце реєстрації та проживання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , передбачені ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженні, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є особою раніше судимою, скоїв нові кримінальні правопорушення в період випробування, скоїв низку корисливих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, маючого постійне місце реєстрації та проживання, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, беручи до уваги суспільну небезпеку та характер вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, з метою запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_8 та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в мовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, а також приймаючи до уваги вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень по даному кримінальному провадженню під час невідбутого покарання за вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.05.2015р., суд із врахуванням вимог ст.71 КК України, вважає за необхідне визначити остаточне покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі з конфіскацією майна шляхом часткового приєднання покарань за сукупністю вироків.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ч.2 ст.146, ч.ч.3,4 ст.187, ч.2 ст.189 та ч.2 ст.289 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинені злочини, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Щодо заявлених цивільних позовів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, останні підлягають залишенню без розгляду, виходячи з наступних висновків.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

У п.7 ч.1 ст.368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у ч.1 ст.1166 ЦК, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, відповідно до ч.2 ст.22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому, згідно зі ст.1192 ЦК, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що останні містять вищевказані позовні вимоги, при цьому не містять документального підтвердження щодо отримання належних копій позовних вимог стороною захисту, що позбавляє сторону захисту здійснювати належних захист прав та інтересів ОСОБА_8 шляхом подачі заперечень на вказані вимоги.

Окрім того, слід звернути увагу й на ті обставини, що в порушення ст.49 ЦПК України, яка регламентує, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, позивач ОСОБА_6 звертався до суду із заявою про збільшення позовних вимог.

Крім того, суд позбавлений можливості зробити висновок й щодо спричиненої моральної шкоді, оскільки і в цьому випадку жодним із позивачів не надано обґрунтованих доказів щодо спричиненої моральної шкоди та наслідків, які відбулись, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивача, тощо.

Відповідно, суд позбавлений можливості зробити обґрунтований висновок щодо спричинених матеріальної та моральної шкоди та відповідного відшкодування цих матеріальної та моральної шкоди, та вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , що не позбавляє останніх в подальшому в порядку цивільно-процесуального Законодавства України звернутись до суду із позовними вимогами.

Для проведення експертизи залучались експерти, у зв`язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.ч.3,4 ст.187, ч.2 ст.189 та ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання за:

- ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією належного ОСОБА_8 майна;

- ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією належного ОСОБА_8 майна;

- ч.2 ст.189 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією належного йому майна.

Відповідно зі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.05.2015р., остаточне визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців з конфіскацією належного останньому майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 11.09.2024р., у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі; зарахувати в строк відбуття покарання останньому знаходження його під вартою з 22.09.2015р. (з часу затримання) по 16.07.2019р., у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі та окрім того зарахувати в строк відбуття покарання перебування останнього під домашнім арештом з 16.07.19р. по 16.11.2019р., у співвідношенні - три дні цілодобового домашнього арешту одному дню позбавлення волі.

До набрання вироку законної сили, запобіжний захід щодо ОСОБА_8 , у зв`язку із відбуттям останнім фактичного покарання, змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 184,14грн., 429,66грн., 736,56грн., 368,28грн., 491,04грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_8 в повному обсязі, на користь держави.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung» з сім-картою «МТС», мобільний телефон марки «Nokia», мобільний телефон «Nokia», картонну коробку від мобільного телефону «Samsung Duos», стартовий пакет «МТС» з номером НОМЕР_7 , стартовий пакет «Київстар» з номером НОМЕР_8 , стартовий пакет «Київстар» з номером НОМЕР_9 , сім-карту «МТС» з номером НОМЕР_10 , сім-карту «Лайф», сім-карту «МТС» з номером НОМЕР_11 , сім-карту «МТС» з номером НОМЕР_12 , флеш-карту «Transcend» об`ємом 2Гб, кредитний договір №260-15017274 від 07.09.2015 на ім`я ОСОБА_8 , договір-специфікації №563-000003198 від 02.09.2015 на ім`я ОСОБА_8 , кредитний договір №ДОН2260002159 від 27.06.2015, договір про надання фінансового кредиту №ДОН2260003896 від 05.08.2015 на ім`я ОСОБА_8 , договір про надання фінансового кредиту №ДОН2260003916 від 06.08.2015 на ім`я ОСОБА_8 , специфікацію до договору №УКС01400128 від 21.09.2015 на ім`я ОСОБА_8 , фіскальний чек від 03.08.2015 на суму 6830гривень, фіскальний чек від 03.08.2015 на суму 8260гривень 91копійка, фіскальний чек від 02.09.2015, видатковий чек від 07.09.2015, полімерний пакет із застібкою та з картонною біркою на золотий ланцюжок, вагою 11,63гр. (речі та майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 - АДРЕСА_3 ) - повернути за належністю ОСОБА_8 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3