Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №497/666/26 — Болградський районний суд Одеської області

04.05.2026

Справа № 497/666/26

Провадження № 2/497/1008/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.,

секретаря – Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.05.2021 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №724, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення даного позову та до досягнення дитиною повноліття. Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що у травні 2021 року сторони уклали шлюб, від якого народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, спільне проживання припинено, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу не можливе, тому позивач дійшла твердого переконання, що збереження шлюбу не можливе. Дитина проживає з нею, позивачем, та перебуває на її утриманні. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій в сумі 4 000,00 грн., вирішити ці питання в добровільному порядку сторони не можуть, тому вона звертається до суду з цими вимогами.

Ухвалою судді від 20.03.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

27.04.2026 року до участі у справі долучилася представник відповідача – ОСОБА_4 , яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВЕ №1193663 від 17.04.2026 року.

В судове засідання з`явилася позивач ОСОБА_1 , яка надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала 04.05.2026 року через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, проти заявлених вимог не заперечувала, а саме не заперечувала проти розірвання шлюбу та стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн. щомісячно на утримання дитини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Щодо розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 14.05.2021 року, який зареєстровано Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №724, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.05.2021 року (а.с.8).

Під час знаходження у зареєстрованому шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Повторно 08 вересня 2023 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на підставі актового запису №1734 від 27.10.2021 року (а.с.9), який на даний час є малолітнім.

Судом встановлено, що сторони однією сім`єю не проживають, сумісного господарства не ведуть, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між подружжям зникло почуття взаємної поваги та любові, взаємодопомоги та підтримки, спільне життя подружжя не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя, сторони проживають окремо, тому подальше сумісне проживання між сторонами стало неможливим. Спору щодо місця проживання малолітнього сина на час розгляду справи не мають.

Згідно зі статтею 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 10, ч.2 ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя та суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, на розірванні шлюбу наполягає. Відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, що свідчить про обоюдне бажання подружжя розірвати шлюб.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Крім того, відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Суд вважає, що причини, які спонукали сторони наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що примирення між сторонами, збереження шлюбу та подальше спільне проживання сторін неможливе, а тому шлюб між сторонами підлягає розірванню.

Згідно з ч.2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як вже було встановлено судом під час перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідач вказаний у свідоцтві про народження, що видане на підставі актового запису про народження №1734 від 27.10.2021 року, батьком дитини (а.с.9).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або)натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, між позивачем та відповідачем склалися правовідносини з приводу утримання дитини.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років 2817,00 грн. та віком від 6 до 18 років 3512,00 грн. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що відповідач зобов`язаний нести витрати на утримання дитини та забезпечувати прожитковий мінімум для дитини, тем більш, що сторона відповідача заявлені вимоги визнала та не заперечувала, щодо стягнення з відповідача аліментів в розмірі визначеному позивачем – 4 000,00 грн.

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

З огляду на зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (див. постанову Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 364/1139/19 провадження № 61-11271св20)).

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Частиною першою ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.ч.1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно вимогам ст. 191 СК України аліменти стягуються з дня пред`явлення позову, тобто з 16.03.2026 року.

Окрім цього відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких підстав, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір (за вимогу щодо стягнення аліментів) в розмірі 1331 грн. 00 коп. та на користь позивача в розмірі 1331,00 грн., яка була сплачена нею при зверненні до суду з вимогою про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 263, 264, 430 ЦПК України, ст.ст. 81,110,112,182,183,191,198-200 СК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14 травня 2021 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №724.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Нові Трояни Болградського району Одеської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень, починаючи з 16 березня 2026 року до досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Нові Трояни Болградського району Одеської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Нові Трояни Болградського району Одеської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца