Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №607/6040/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 Справа №607/6040/26 Провадження №3/607/2299/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст.ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2026 о 17:54 в м. Тернопіль по вул. Замонастирська, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Fiat Punto НОМЕР_1 , не був достатньо уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечного бокового інтервалу внаслідок чого трапилось зіткнення з автомобілем Audi SQ7 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ТЗ отримали механічні ушкодження, чим порушив п.п.2.3.(б), 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616461 від 16.03.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Окрім того, 03.03.2026 о 17:54 в м. Тернопіль по вул. Замонастирська, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Fiat Punto НОМЕР_1 будучи причетним до ДТП місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10.(а) Правил дорожнього руху України, адміністративна відповідальність за що передбачена ст.122-4 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616464 від 16.03.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Нюня О. І. вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не заперечив.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, визнав повністю.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Згідно з абз. 1 п. 1.5. Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пункт 2.3.(б) Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 13.1. Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до пункту 13.3. Правил дорожнього руху, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Згідно ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП доказуванню підлягають: факт того, що особа є учасником ДТП; факт порушення учасником ДТП правил дорожнього руху; факт спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; причинний зв`язок між фактом порушення особою правил дорожнього руху та наслідками, що настали.

При цьому слід зазначити, що стаття 124 КУпАП за своїм змістом є бланкетною нормою, оскільки відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд під час розгляду матеріалів справи повинен встановити чи порушив водій пункти ПДР України, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та чи призвело таке порушення ПДР України до спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616461 від 16.03.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пунктів 2.3 (б), 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу Audi SQ7 НОМЕР_2 .

Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616464 від 16.03.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 2.10 (а) ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 2.10 (а) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно із ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні є правопорушенням, за яке передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, з чого слідує, що обов`язковою складовою об`єктивної сторони вказаного правопорушення є підтверджений факт дорожньо-транспортної пригоди.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616461 від 16.03.2026, серії ЕПР1 №616464 від 16.03.2026; відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції; схемою місця ДТП від 03.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03.03.2026; рапортом інспектора взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській обл. ДПП ст. л-нт поліції М. Гинди від 03.03.2026; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за 31826 від 03.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.03.2026; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6846420 від 16.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається із довідки виданої УПП в Тернопільській області ДПП від 17.03.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Дане посвідчення водія від 02.10.2025 вилучено у відповідності до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 3607/20868/25 від 03.12.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (станом на 16.03.2026 громадянин ОСОБА_1 право керування транспортними засобами, у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 3340 – не отримував).

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, та ст. 124 КУпАП. тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП України, в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.

Однак, п.12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями, вказує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зважаючи на вищевказане, вважаю що ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 122-4, 124, 245, 250, 280 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.