Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №606/290/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/290/26 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.,

за участі секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 02.04.2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 02.04.2024 року ОСОБА_1 також підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. На підставі вказаної заяви банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок ОСОБА_1 із встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 40,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а також видав платіжну картку. Станом на 24.02.2026 року внаслідок порушення умов договору та неповернення кредиту у ОСОБА_1 є заборгованість за договором на загальну суму 49210,99 грн. На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначений розмір заборгованості, а також 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

Представник позивача АТ «А-Банк» у судове засідання не з`явився, разом із позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явилась у судове засідання, однак до початку розгляду справи по суті подала заяву, у якій просить вирішити справу згідно законодавства.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив:

02.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Зі змісту вказаної заяви видно, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні за посиланням www.a-bank.com.ua, становить договір про надання банківських послуг.

В абз. 3 анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій, а також погодилась, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

02.04.2024 року відповідач ОСОБА_1 також звернулась до АТ «А-Банк» із заявою щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Зі змісту вказаної заяви видно, що підписуючи її, відповідач підтвердила ознайомлення з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, а також ознайомлення з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, у повному обсязі відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг».

Згідно з цією заявою відповідач просила відкрити їй в АТ «А-Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 і встановити кредитний ліміт на таких умовах: вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредитування кредитування рахунку; мета отримання кредиту на споживчі цілі; пільговий період кредитування 62 дні за ставкою 0,000001 % (процентна ставка у разі виходу з пільгового періоду 3,4 %); строк кредитування 240 місяців; порядок погашення кредиту щомісяця, до останнього поточного місяця включно, у розмірі 4 % заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості.

Підписуючи вказану заяву, ОСОБА_1 , окрім того, погодилась із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (абз. 2 п. 15 заяви).

Як видно зі змісту наданої АТ «А-Банк» довідки за картами, в АТ «А-Банк» відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано такі картки: № НОМЕР_2 (строк дії до грудня 2031 року), № НОМЕР_3 (строк дії до грудня 2031 року), № НОМЕР_4 (строк дії до грудня 2031 року), № НОМЕР_5 (строк дії до грудня 2031 року), № 4323345040697584 (строк дії до грудня 2031 року).

До вищевказаної заяви також долучено копію паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», підписаного ОСОБА_1 02.04.2024 року за допомогою електронного підпису.

На підставі кредитного договору № б/н (внутрішньобанківський референс № SAMABWFC100778121361) від 02.04.2024 року відповідачу 02.04.2024 року збільшено кредитний ліміт у розмірі 3000 грн, 02.04.2024 року встановлено 3000 грн, 17.01.2025 року збільшено до 8000 грн, 20.02.2025 року збільшено до 13000 грн, 28.03.2025 року збільшено до 18000 грн, 22.04.2025 року збільшено до 19000 грн., 20.05.2025 збільшено 24000 грн., 13.06.2025 року збільшення 34000 грн., 13.06.2025 року зменшено 33800 грн. що підтверджується довідкою за лімітами.

Зі змісту виписки по картці ОСОБА_1 за період з 02.04.2024 року до 24.02.2026 року (рахунок № НОМЕР_6 ) видно, що відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, проводила розрахункові операції та здійснювала зняття готівки, а також частково погашала заборгованість за договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 02.04.2024 року заборгованість відповідача перед банком 24.02.2026 року становить 49210,99 грн, з яких: 33743,62 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14917,37 грн загальний залишок заборгованості за процентами; 550 грн штраф, заборгованість за пенею.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 10461053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що 02.04.2024 року сторони в електронній формі уклали договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу відкрито картковий рахунок із встановленням кредитного ліміту. Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу банківську послугу з кредитування шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Водночас відповідач ОСОБА_1 , яка отримала та користувалася наданими позивачем коштами, а також частково погашала заборгованість за кредитом, належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, чим допустила заборгованість на загальну суму 48657,99 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки 550,00 грн. заборгованість по пені суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 18.06.2024 №3817-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати заборгованості згідно статтею 625 цього Кодексу, тому в частині стягнення заборгованості по пені у розмірі 550,00 грн. слід відмовити.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суду не надано, а розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком, який відповідач не спростувала, з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» слід стягнути заборгованість за договором № б/н від 02.04.2024 року у розмірі 48657,99 грн, з яких: 33743,62 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14917,37 грн загальний залишок заборгованості за процентами.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 2632,48 грн сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280282, 354 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 526,610, 611, 626, 628, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк`заборгованість за договором № б/н від 02.04.2024 року у розмірі 48657,99 грн, з яких: 33743,62 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14917,37 грн загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у справі у розмірі 2632, 40 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Головуючий суддя В.В. Малярчук