Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №477/2891/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2891/25

Провадження №2/477/141/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання – Сеніній В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року у розмірі 12450.00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 жовтня 2024 року між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №665898814.

17 грудня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/13. Відповідно до умов факторингу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №665898814.

28 травня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу №28/0525-01.

Відповідно до умов факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року.

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення заборгованості за договором, позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом у загальному розмірі 12450 грн. 00 коп.

Ухвалою від 20 січня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача просив здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

В зв`язку з неявкою сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа розглядається за наданими позивачем доказами. Докази, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не надавались.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

12 жовтня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №665898814 шляхом обміну електронними повідомленнями, за яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 5000,00 грн. строком на 5 років або до його дострокового розірвання/виконання (п.11.1 Договору) зі сплатою процентів за користування кредитом - 1.0% на день.

Відповідно до п.7.3 Договору кінцевою датою повернення кредиту є 11.11.2029.

Відповідач в свою чергу зобов`язався повернути ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Договір підписаний 12 жовтня 2024 року позичальником ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису.

Зі змісту статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

У другому абзаці частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, договір №665898814 від 12 жовтня 2024 року, укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , є електронним договором, підписаним електронно-цифровим підписом, та вважається таким, що укладений в письмовій формі. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року заборгованість станом на 17 грудня 2024 року становить 10750 грн., що складається з заборгованості по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 5000.00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3300,00 грн., сума заборгованості за неустойкою у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року заборгованість станом на 17 грудня 2024 року становить 10750 грн., що складається з заборгованості по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 5000.00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3300,00 грн., сума заборгованості за неустойкою у розмірі 2500,00 грн.

17 грудня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/13. Відповідно до умов факторингу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №665898814.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року заборгованість станом на 28 травня 2025 року становить 14950 грн., що складається з заборгованості по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 5000.00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 7450,00 грн., сума заборгованості за неустойкою у розмірі 2500,00 грн.

28 травня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу №28/0525-01.

Відповідно до умов факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок відступлення прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» останнє набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» складає 14950 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 5000.00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7450,00 грн., сума заборгованості за неустойкою у розмірі 2500,00 грн.

Позивачем засобами поштового зв`язку була направлена вимога боржнику ОСОБА_1 про необхідність погашення боргу за Кредитним договором за №665898814 від 12 жовтня 2024 року.

В свою чергу, у визначені строки відповідач вимогу не виконав, заборгованість не сплатив.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як встановлено судом, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало ОСОБА_1 12 жовтня 2024 року відповідно до кредитного договору №665898814 шляхом здійснення грошового переказу на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

Зазначене підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» 12 лютого 2026 року, та випискою за рахунком, відповідно до яких на платіжну картку, емітовану на ім`я ОСОБА_1 12 жовтня 2024 року було перераховано 5000,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач порушив умови договору в частині строків та сум сплати кредиту та має заборгованість за вище вказаним договором.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано заперечень проти позову, власного розрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ним не повернуті, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року у сумі 12450 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 5000.00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7450,00 грн.

У задоволенні вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій (неустойки) у розмірі 2500,00 грн. належить відмовити, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Дія правової норми у часі – пункт 18 має ретроспективну дію і поширюється також на кредитні договори і позики, які укладені до 17 березня 2022 року (закон № 2120 від 15 березня 2022 року).

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій (неустойки) у розмірі 2500,0 грн. не підлягає задоволенню.

Стосовно судових витрат, то згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належить надання правничої допомоги адвоката.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони та підлягають розподілу разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат щодо надання правничої допомоги, позивачем надано договір, №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», акт приймання-передачі наданих послуг від 20 серпня 2025 року, відповідно до яких сума витрат на правничу допомогу адвоката складає 7000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що складність справи, що розглянута, є не великою, позовна заява є типовою для позовних заяв про стягнення кредитної заборгованості, розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, суд враховуючи вимоги розумності та справедливості вважає необхідним та достатнім стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та роз`яснень п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути:

- судовий збір на користь держави, пропорційний до розміру задоволених позовних вимог – 2017 грн. 37 коп. (12450 грн. х 100 / 14950 грн. = 83,28 %; 2422,4 грн. х 83,28 % = 2017,37 грн.);

- витрати на професійну правову допомогу 4000 х 83,28 %=3331,2 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №665898814 від 12 жовтня 2024 року у сумі 12450 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) у розмірі 5000.00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 7450,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) витрати на сплату судового збору по справі в сумі 2017 (дві тисячі сімнадцять) грн. 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3331 (три тисячі триста тридцять одна) грн. 2 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02175, м.Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005);

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) року народження, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Л.М.Семенова