Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №465/2992/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2992/25

Провадження 2/465/2167/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання – Штокало С.-М. Р.

за участю:

представника позивача – Філь О. О.

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії,-

в с т а н о в и в:

ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.

Позовні вимоги мотивує тим, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідач володіє на праві власності нежитловим приміщенням загальною площею 196,7 кв. м у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з постачання теплової енергії. Зазначає, що споживач приєднаний до мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» і є на балансі ЛКП «Вулецьке». Розрахунок кількості спожитої теплової енергії на опалення проводиться згідно з показами вузла обліку теплової енергії, з розподілом між субспоживачами пропорційно до опалювальної площі.

З 01.12.2021р. з ним укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання.

За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.

Станом на 31.03.2025 за період з 01.12.2021 по 31.07.2022 у відповідача утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 75897,24 грн., інфляційні втрати в розмірі 22236,95 грн.

Вказує, що у добровільному порядку спір між сторонами не врегульовано. У зв`язку із вищенаведеним представник позивача змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження. Призначено проведення засідання.

25.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.

Так, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Послуги з теплопостачання до вказаного приміщення з боку ЛМКП «Львівтеплоенерго» не надаються, про що сторонами 14.07.2021 року складено акт про перекриття подаючого та зворотнього трубопроводів теплоносія на опалення запірною арматурою та опломбування пломбами «Н-Н».

Відповідно у ОСОБА_1 не виникло жодного обов`язку по оплаті послуг за теплопостачання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . які фактично надані не були.

ОСОБА_1 не подавалась заява-приєднання до договору, не здійснювалась сплата рахунків за послуги теплопостачання, а також не отримувались послуги теплопостачання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Більше того, ОСОБА_1 не надходили будь-які рахунки за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Отже, позивачем не доведено факту надання відповідача житлово-комунальних послуг за спірний період. Акт про початок надання послуг теплопостачання не має жодного відношення до відповідача, у якого опломбовані труби теплопостачання.

04.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, вказано, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» складено акт від 22 жовтня 2025 року, яким підтверджено, що теплопостачання в приміщеннях відповідача відключене, в приміщенні відсутнє обладнання центрального опалення та прилади опалення. Крім того, даним актом підтверджено збереження пломби, яка була встановлена при перекритті подаючого та зворотнього трубопроводів теплоносія на опалення запірною арматурою ще 14.07.2021 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, пояснив, що відповідач не є відключеним від теплопастачання, відключення відбувається коли є акт міжвідомчої комісії. Споживач має сплачувати, оскільки квартира гріється від сусідніх квартир, за обонентське обслуговування також йдуть нарахування.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що послуга йому не надається, оскільки відсутній теплоносій. Складено акт в якому видно, що послуги не надаються. Замірна арматура закрита, запломбована.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №131121748 від 17.07.2018 відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 196,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600213946101.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води відповідає вимогам ст. 634 ЦК України та з 1 липня 2014 року вважається укладеним між: Львівським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води у м. Львові для населення згідно норм Закону України «Про житло-комунальні послуги» та споживачем.

З 01.12.2021 з відповідачем укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є публічним договором приєднання, типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021р.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору приєднання виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідачу для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії надсилалися акти звірки взаємних розрахунків за послугу з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2021 по 31.07.2022.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, підготованих виконавцем послуг на основі топового договору, визначено як обов`язок, а не право споживача.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Нормою ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відмова споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, оскільки він фактично ними користувався.

Однак, в порушення вказаних норм Закону та чинного договору, відповідач не виконав належним чином свого зобов`язання щодо оплати за отриману послугу з постачання теплової енергії, хоча послугою користувався та від неї не відмовлявся.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, за період з 01.12.2021 по 31.07.2022 рр. в розмірі 22236,95 грн.

За змістом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.09.2018 у справі №522/7683/13-ц, саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги, заявленого стороною позивача надавачем відповідних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач покликається на акт, складений 14.07.2021р. старшим майстром ФРТМ Я. Вівчар, техніком ФРТМ І. Чорнобай, начальником технічного відділу ЛКП "Вулецьке" М. Зарівняк, представником від ПП Скварчинський І.Б. М. Михайлів. Згідно акту, для теплопостачання нежитлового приміщення виконана окрема врізка трубопроводів теплоносія на опалення в елеваторному вузлі в 3-му під`їзді житлового будинку на АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що подаючий та зворотній трубопроводи теплоносія на опалення вищевказаних нежитлових приміщень перекрито запірною арматурою та опломбовано пломбами «Н - Н». Розподільчі трубопроводи загальнобудинкової системи опалення виконані в скритому прокладанні.

А також на акт обстеження житлового/нежитлового приміщення по факту відключення від послуг ЦО або ЦО і ГВП від 22.10.2025 в якому, зокрема, зазначено, що теплопостачання в приміщенні відключене (в третьому підїзді, в елеваторному вузлі опломбовано запірну арматуру) В приміщенні відсутні мережі ЦО і прилади опалення. Послуга ГВП не надається. Даний акт складений та підписаний інженером ОСОБА_2 .

Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води від 26 липня 2019 року (далі – Порядок) визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 4 Розділу І Порядку передбачено, що орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Орган місцевого самоврядування розглядає звернення про відключення від ЦО та/або ГВП у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Комісія є консультативно-дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП.

Розділом ІІІ Порядку визначено процедуру відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (ЦО та ГВП).

Так, відповідно до п. 1 Порядку власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення. (п.3)

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.

Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів. (п.п.4-6)

Згідно п. 13 Розділу ІІІ Порядку після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

У матеріаліх справи відсутні докази того, що відповідач звертався до органу місцевого самоврядування для розгляду питання щодо відключення його як споживача від мереж ЦО і ГВП.

Отже, доказів відключення, у встановленому законом порядку, нежитлового приміщення від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП і як наслідок відсутність обов`язку сплати заборгованості за вищезазначені послуги матеріали справи не містять.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії, а відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 22236,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12, 76-78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 31.07.2022 у загальному розмірі 22236 (двадцять дві тисячі двісті тридцять шість) гривень 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, адреса: м.Львів, вул.Д.Апостола, буд.1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 15.05.2026.

Суддя Мартьянова С.М.