Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №454/1098/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1098/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася в суд з позовом та просить суд стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), і до закінчення навчання останнім чи досягненням 23 річного віку.

Свої вимоги мотивує наступним.

ОСОБА_1 є рідним сином відповідача.

Згідно судового наказу №454/667/13-ц з відповідача стягувалися аліменти на корить матері позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від його доходу (заробітку), однак на даний час стягнення припинено у зв`язку із досягненням повноліття. Проте позивач на даний момент навчається на денній формі у ЛНІ імені І.Франка у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги від батьків. Відповідач матеріальної допомоги на утримання та навчання сина не надає, хоча має таку можливість. Мати самостійно не взмозі забезпечити сина усім необхідним, а тому він змушений звернутися до суду із даним позовом.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача частково визнає позовні вимоги та просить суд стягувати з аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходів), і до закінчення навчання останнім чи досягненням 23 річного віку. В своє обгрунтування зазначає, що на даний момент у відповідача вже стягуються аліменти на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в загальному розмірі 1/2 частки його доходів тому частка аліментів у розмірі 1/10 є повністю обгрунтована та розумна.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 01.04.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник адвокат Брух А.О. в судове засідання не прибули, суду надано заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, його представник – адвокат Бідненко В.М. подав заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги визнає частково.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

На даний час позивач вже досягнув повноліття.

Згідно судового наказу №454/667/13-ц від 16.05.203р. з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) батька, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно розрахунку у виконавчому провадженні ВП №37990107 станом на 03.03.2026р. заборгованість по аліментах становить 820135,03грн.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 навчається на денній формі у ЛНІ імені І.Франка, термін навчання до 30.06.2029р., вартість навчання становить 53700,00грн. у рік, що стверджується матеріалами справи.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.

Разом з цим, у рішенні Європейського суду від 27.11.1992 року справі "Олсон проти Швеції" зазначається "що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Особлива увага повинна приділятися найважливішим інтересам дитини, які, за своєю природою та важливістю, мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст.8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (Рішення Європейського суду від 07.08.1996 у справі "Йохансен проти Норвегії").

Також, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Частинами 2, 3 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Категорія «мінімальний гарантований розмір аліментів», передбачена главою 15 СК України і відноситься до аліментів на утримання дитини. Така величина встановлена законодавцем, виходячи з наявності у батьків безумовного обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Після досягнення повноліття відсутній безумовний обов`язок батьків утримувати сина, дочку, які повинні доводити наявність обставин необхідності матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням, обґрунтовувати необхідну суму матеріальної допомоги. При розрахунках може бути встановлено, що їх розмір є меншим 50% прожиткового мінімуму.

Таким чином, поширення категорії «мінімальний гарантований розмір аліментів» на стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, дочку, є безпідставним.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, СК України передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів тільки для дітей відповідного віку і непередбачено мінімального гарантованого розміру аліментів для інших соціальних і демографічних груп, які мають право на одержання аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Законом встановлені прожиткові мінімуми для дітей віком до 6 років, від 6 років до 18 років та на працездатних осіб. Прожитковий мінімум на повнолітніх дочку, сина законом не передбачено, а відтак розрахувати розмір такої величини неможливо.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є повнолітньою працездатною особою, яка продовжує навчання, має право на одержання аліментів до закінчення навчання, та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги відтак суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Проте при визначені розміру аліментів судом береться до уваги той факт, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу, та частково визнав позовні вимоги проте має на утримані двох інших дітей та сплачує аліменти по 1/4 частини з усіх своїх доходів на кожного, що підтверджено матеріалами справи, суд враховує що розмір призначених аліментів має бути не більшим як достатній для розумного задоволення потреб дитини і не повинен обмежувати матеріальних інтересів відповідача, вважає, що аліменти в розмірі 1/7 частки з його доходу на навчання сина буде забезпечувати належне утримання повнолітнього сина та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/7 частини всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з 24.03.2026 року і до досягнення ним 23 річного віку чи закінчення навчання ЛНІ імені Івана Франка.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1347 (одна тисяча триста сорок сім)грн. 20коп. судового збору.

Дане рішення в частині сплати аліментів підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах сплати аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Л. Ю. Фарина