Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №334/5417/20 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 01.05.2026

Справа № 334/5417/20

Провадження № 1-кп/334/155/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 м.Запоріжжя

Дніпровський районний суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі об`єднане кримінальне провадження № 1-кп/334/261/22 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не працює, у шлюбі не перебуває, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, адреса реєстрації, зазначена в обвинувальному акті: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , ОСОК «Сонячне-Нове», мобільний телефон повідомлений суду: НОМЕР_1 , раніше судимого:

1) 29.01.1988 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 140, ст.. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 06.10.1988 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140, ч. 2ст. 215-3, ст.. 17, 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 01.07.1993 звільнився у зв`язку з відбуттям покарання;

3) 16.02.1994 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 01.12.1997 звільнився у зв`язку з відбуттям покарання;

4) 28.11.2000 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 140, ч.2 ст.141, ч.2 ст. 143, ст.. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 11.10.2003 звільнений у зв`язку з відбуттям покарання;

5) 17.06.2009 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

6) 02.04.2010 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 300, ст.. 69 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень. 30.03.2015 штраф замінений на тридцять годин громадських робіт;

7) 21.04.2011 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1 000 гривень;

8) 20.10.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст.15- ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці. 09.08.2013 звільнився УДО з невідбутим строком 10 місяців 21 день;

9) 09.11.2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 345, ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 186,ч. 1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі статей 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

10) 19.08.2019 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з-під варти в залі суду у зв`язку з повним відбуттям покарання;

11) 25.05.2020 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

12) 06.03.2026 вироком Дніпровського районного суду м.Запоріжжя за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи особою, раніше засудженою за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку за наступних обставин.

Так, 03 серпня 2020 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись біля кафе «Калина», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська буд. 58, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи за вищевказаною адресою в зазначений день та час, підійшов до потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої ривком з її правої руки вихопив мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «RedmiNote5» в корпусі золотистого кольору, вартістю 2776 гривень 33 копійки, в чорному силіконовому чохлі-бампері, який для потерпілої матеріальної цінності не має і в якому знаходилася належна потерпілій сім-карта оператора стільникового зв`язку ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє і на рахунку якої грошові кошти були відсутні.

Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи зазначений мобільний телефон у своїй руці та маючи реальну можливість розпорядитися ним, почав бігти в сторону будинку 58 по вул. Товариська в м. Запоріжжя, тим самим почав віддалятися від потерпілої, яка в свою чергу почала кричати вимогу повернути мобільний телефон, проте останній, усвідомлюючи, що його дії є відкритими для вищевказаної потерпілої, ігноруючи вимоги останньої та тримаючи у своїй руці належний потерпілій мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi Note5» в корпусі золотистого кольору, вартістю 2776 гривні 33 копійки, покинув місце вчинення злочину, тим самим спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_3 , 23.07.2022 приблизно о 19 годині 00 хвилин, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном марки «Хіаоmі», модель «Мі Мах 3», у корпусі синього кольору, іmеі 1: НОМЕР_3 іmеі 2: НОМЕР_4 , який відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-22/9341-ТВ від 15.09.2022 становить 3100 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_8 ..

В подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3100 гривень 00 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за вищевикладених обставинах, повністю підтверджується наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду за ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засідання свою вину визнав частково, суду пояснив наступне.

Десь на початку осені 2020 року, біля кафе Калина, вони підійшли з ОСОБА_10 до ОСОБА_7 , з якою було ще декілька чоловік, відзначали чийсь день народження. Він випив стакан вина та вийшов на вулицю покурити, потім підійшла ОСОБА_11 та запропонувала їм вжити наркотики, вони їй сказали, що в них немає грошей. На що вона запропонувала продати її мобільний телефон, бо в неї є ще один. Сказала продати його її другу ОСОБА_12 , який торгує на ОСОБА_13 та живе на Пісках. Телефон ОСОБА_14 був у Самуйлика. ОСОБА_11 віддала їм свій мобільний телефон та сказала його продати, купити наркотики і що вона їх буде чекати біля кафе ОСОБА_15 . Після чого він та ОСОБА_10 сіли на маршрутку та поїхали на Піски. Проте, в подальшому обвинувачений ОСОБА_16 пояснив, що вони на пр. Металургів та в районі Автовокзалу намагались продати вказаний телефон в ломбарди, проте їм відмовляли у покупці, так як телефон був «у розшуку». Після чого вони зателефонували ОСОБА_14 , поїхали на Піски та продали телефон за 1100 грн., причому продавав телефон ОСОБА_10 , та саме він домовлявся про вартість телефона, оскільки він знав ОСОБА_14 . Після чого повернулись на пр. Металургів де купили наркотичні засоби (пігулки). Коли їхали по ОСОБА_17 їм зателефонували працівники поліції та сказали, що ОСОБА_11 на них написала заяву. ОСОБА_18 вони залишили п`ять пігулок, коли вони приїхали на ОСОБА_19 приблизно о 23-00 год. ОСОБА_20 вони не знайшли, вжили пігулки, які їй залишали та розійшлися по домам.

Мобільний телефон ОСОБА_11 передала йому в руки, і сказала, потім віддати його ОСОБА_10 . ОСОБА_11 не кричала, щоб їй відділи телефон, він у неї телефон із рук не виривав. Конфліктів з ОСОБА_21 в нього не було, вона на нього була зла, що він не привіз наркотиків. Чому вона написала заяву до поліції пояснити не може.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що на початку серпня 2020 року, вдень вона хотіла поїхати до центру за ліками, оскільки перебуває на замісній терапії (метадон). На кінцевій зупинці «Континент» по вул. Тавариській, 56 або 58 є кафе «Калина». Вона йшла на зупинку і зустріла компанію, в якій були ОСОБА_16 та ОСОБА_22 та ще люди, хто саме вона не пам`ятає. У когось був день народження та вона приєдналась до компанії та випила десь 30 грам вина. Вона розмовляла по телефону, ОСОБА_16 їй сказав дай телефон, в цей час почалась бійка і вона повертається дивиться бійку, а ОСОБА_16 у неї вихопив телефон і побіг. Самуйлік в цей час сидів, а потім він та ОСОБА_16 разом побігли. Все це відбулось 2-3 секунди. Вона у продавця кіоску попросила телефон щоб подзвонити та свій телефон, однак її телефон відразу був вимкнутий. ОСОБА_23 вона знайшла в той же день на лавочці, питала у нього де телефон, але він був в неадекватні і нічого їй не міг розповісти, після чого вона викликала поліцію та його забрали до райвідділку. ОСОБА_16 говорив, що він всі ті дні пиячив. У неї зі ОСОБА_24 конфліктів не було, мобільний телефон ОСОБА_25 вона добровільно не передавала. Мобільний телефон був Сяомі Редмі 5, золотистого кольору в чорному чохлі. Коли ОСОБА_16 вихопив телефон вона крикнула ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , але вже нікого не було, «слід простив». Мобільний телефон їй повернули працівники поліції, жодних коштів ОСОБА_10 за телефон їй не давав. Покарання просить призначити на розсуд суду.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.08.2020, потерпіла ОСОБА_7 звернулась до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з заявою, в якій просила притягнути до відповідальності ОСОБА_28 , який відкрито заволодів її мобільним телефоном Сяомі Редмі 5 золотистого кольору з номером НОМЕР_2 , разом з ним знаходився ОСОБА_29 (т.1, а.с. 49).

Протоколом огляду місця події від 03.08.2020, в якому під час огляду відкритої ділянки місцевості, яка розташована з тильної сторони будинку АДРЕСА_4 , а саме ділянки пішохідної доріжки, слідчим зафіксована обстановка на місці події. Також, під час огляду місця події ОСОБА_7 пояснила, що приблизно о 17.30 годині вона знаходилась на даній ділянці, й в цей момент розмовляла по своєму мобільному телефону. В цей момент у неї з рук вирвали мобільний телефон двоє чоловіків, а саме ОСОБА_30 та ОСОБА_29 , яких вона знає та зможе впізнати наживо та по фото (т.1, а.с. 50-57).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2020, потерпіла ОСОБА_7 впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 , який 03.08.2020 приблизно о 17.40 – 17.50 годині відкрито заволодів телефоном «XIAOMI REDMI 5» (т.1, а.с. 58 - 61).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2020, потерпіла ОСОБА_7 впізнала свідка ОСОБА_31 , який 03.08.2020 приблизно о 17.40 – 17.50 годині знаходився поруч з обвинуваченим ОСОБА_3 , який відкрито заволодів телефоном «XIAOMI REDMI 5» (т.1, а.с. 62 - 65).

Протоколом огляду речей від 27.08.2020, відповідно до якого слідчим за участю потерпілої ОСОБА_7 оглянутий телефон марки «XIAOMI» модель «REDMI NOTE 5». Під час огляду потерпіла пояснила, що вказаний телефон був викрадений у неї 03.08.2020 біля кафе «Калина» (т. 1, а.с. 80 – 82).

Ринкова вартість мобільного телефону марки «XIAOMI» модель «REDMI NOTE 5» в робочому стані, який перебуває у користуванні з листопада 2019 року станом на 03.08.2020 складає 2 776,33 гривень, що підтверджено Висновком експерта від 20.08.2020 № 10-751 (т.1, а.с. 85 – 92).

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні суду пояснив наступне. ОСОБА_23 та ОСОБА_20 знає протягом декількох років, відносини дружні. Раніше він вживав наркотичні засоби, також наркотичні засоби вживав ОСОБА_16 та ОСОБА_11 . Він пам`ятає, що потерпіла ОСОБА_11 до них підійшла і дала їм телефон, щоб вони його заклали чи продали тому хто займається скупкою телефонів і купили наркотиків, щоб в подальшому разом вжити наркотики. Ці події відбувалися осінню під вечір біля кафе Калина на кінцевій зупинці по вулиці Товариській, Бородінській мікрорайон. В той день у когось був день народження, були він, ОСОБА_11 , ОСОБА_33 та ще були друзі, вони перебували в кафе та вживали алкоголь. Сиділи в приміщенні кафе та виходили на вулицю курити. ОСОБА_34 передала їм телефон на вулиці та сказала продати телефон людині яка живе на Пісках, вона його знає. Вона попросила їх відвезти телефон її знайомому ( ОСОБА_35 ) на Піски, віддати телефон і забрати гроші. В ломбард вони не намагалися здати телефон. Коли ОСОБА_11 передавала телефон ОСОБА_25 він від неї не убігав, ніхто нікуди не біг. ОСОБА_11 не зверталася до нього чи ОСОБА_36 .. Чому вона сама не здала телефон не зміг пояснити. Коли ОСОБА_11 віддала їм телефон він зі ОСОБА_24 пішли на маршрутку та поїхали на Південний мікрорайон. Хто домовлявся з приводу продажу телефону він не пам`ятає. Вони повинні були продати телефон ОСОБА_37 вони зустрілися на Південному на зупинці, телефон продали десь за 2000 грн. начебто. Гроші за телефон він передав ОСОБА_38 . За ці гроші вони купили наркотичні засоби які вжили. Коли вони їхали їм телефонували працівники поліції і говорили повернути телефон, так як ОСОБА_11 написала заяву. Через деякий час він потерпілій віддав кошти. В той день ні гроші, ні наркотичні засоби потерпілій ОСОБА_18 він не передавав.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2020, свідок ОСОБА_39 впізнав свідка ОСОБА_31 , який 03.08.2020 приблизно о 20.00 – 21.00 годині був разом з обвинуваченим ОСОБА_3 (т.1, а.с. 66 - 69).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2020, свідок ОСОБА_39 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , у якого 03.08.2020 приблизно о 20.00 – 21.00 він придбав мобільний телефон «XIAOMI REDMI 5» за грошові кошти в сумі 1 000 гривень (т. 1, а.с. 70 - 73).

Відповідно до протоколу огляду речей від 26.08.2020, слідчим за участю свідка ОСОБА_40 оглянутий телефон марки «XIAOMI» модель «REDMI NOTE 5». Під час огляду свідок ОСОБА_41 пояснив, що вказаний телефон він 16.08.2020 купив в кіоску на ринку «Анголенко» у ОСОБА_42 (т.1, а.с. 77 – 79).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.08.2020, свідок ОСОБА_41 впізнав свідка ОСОБА_43 , який продав йому телефон (т. 1, а.с. 74 - 76).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.08.2020 з відеозаписом слідчої (розшукової) дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_32 розповів про обстановку та обставини події, яка відбулась 03.08.2020, за яких обвинувачений ОСОБА_3 заволодів належним потерпілій мобільним телефоном, а також відтворив їх (т. 1, а.с. 97 - 100).

Щодо епізоду за ч.2 ст.190 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засідання свою вину визнав повністю, та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що у потерпілої ОСОБА_44 попросив мобільний телефон, щоб подзвонити сестрі і не повернув телефон потерпілій. В подальшому мобільний телефон продав, за яку суму не згадав, оскільки це було давно.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні суду пояснила, що познайомилась зі ОСОБА_24 23.07.2022 під час прогулянки з сином та собакою на дитячому майданчику на Сонячному біля Осипенківського мікрорайону. Вони разом вживали алкоголь та спілкувалися. ОСОБА_16 попросив у неї її мобільний телефон, щоб, як він пояснив, зателефонувати своїй сестрі. Він поговорив по телефону та віддав їй його. Потім на її телефон зателефонували та попросили ОСОБА_23 вона дала йому телефон, він відійшов метрів на 30, потім він зайшов з її телефоном за будинок і вона зрозуміла що телефон не повернуть. Бігти за ним вона не могла, бо була з дитиною і собакою, лише крикнула пару нецензурних слів і все. Вона намагалася з іншого мобільного телефону телефонувати на свій телефон, її друзі телефонували на її телефон, хтось взяв трубку і розмовляв чоловічим голосом, хтось користувався її сім картою. Телефон їй не повернули. При призначенні покарання обвинуваченому просить суворо не карати.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.07.2022, потерпіла ОСОБА_8 звернулась до ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з заявою, в якій зазначила, що 23.07.2022 приблизно о 20 год. знайомий на ім`я ОСОБА_14 зловживаючи довірою взяв її мобільний телефон марки Сяомі Мі Макс 3 синього кольору та відійшов зателефонувати доки вона займалась своїми справами. Коли обернулась виявила, що зник телефон та ОСОБА_14 . Таким чином, він зловживаючи довірою заволодів телефоном. (т.4, а.с. 66).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2022, потерпіла ОСОБА_8 впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 , з яким вона познайомилась на дитячому майданчику с. Сонячне Запорізького району (т.4, а.с. 67-68).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2022, свідок ОСОБА_45 впізнав ОСОБА_23 , у якого придбав мобільний телефон «XIAOMI MI МАХ3» (т.4, а.с.70 - 72).

Відповідно до заяви свідок ОСОБА_45 добровільно видав працівникам поліції , придбаний у невідомого мобільний телефон «XIAOMI MI МАХ3» (т.4, а.с. 73)

Протоколом огляду предмета від 06.08.2022, відповідно до якого слідчим за участю потерпілої ОСОБА_8 оглянутий мобільний телефон «XIAOMI MI МАХ3», під час огляду потерпіла вказала на особливості телефона подряпини та пошкодження скла (т. 4, а.с. 74).

Ринкова вартість мобільного телефону марки «XIAOMI MI МАХ3», який був придбаний у 2019 році , перебував в експлуатації 3 роки 7 місяців станом на 23.07.2022 складає 3100,00 гривень, що підтверджено Висновком експерта від 15.09.2022 № СЕ-19/108-22/9341-ТВ (т.4, а.с. 79 – 83).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.10.2022 з відеозаписом слідчої (розшукової) дії, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 розповіла про обставини події, яка відбулась 23.07.2022, за яких обвинувачений ОСОБА_3 заволодів належним потерпілій мобільним телефоном (т.4, а.с. 84-89).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.10.2022 з відеозаписом слідчої (розшукової) дії, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_16 розповів про обставини події, яка відбулась 23.07.2022, за яких він заволодів належним потерпілій мобільним телефоном (т. 4, а.с. 91-96).

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Досліджені в судовому засіданні докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України , є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України«поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв відкритого заволодіння мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_7 , а остання сама надала мобільний телефон для продажу та купівлі наркотичних засобів, спростовані показаннями потерпілої та іншими дослідженими матеріалами.

До показань свідка ОСОБА_46 в частині того, що потерпіла сама надала мобільний телефон для продажу та купівлі наркотичних засобів та вказала покупця даного телефону, суд відноситься критично, оскільки вони суперечать показанням потерпілої та показанням обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що вони намагались продати даний телефон в кількох ломбардах, а вже потім поїхали на Піски до ОСОБА_47 .

Крім того, протокол проведення слідчого експерименту від 18.08.2020 з відеозаписом слідчої (розшукової) дії, суд визнає недопустимим доказом, оскільки зміст вказаного Протоколу проведення слідчого експерименту суперечить відеозапису слідчої (розшукової) дії, а саме - в Протоколі зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном потерпілої, вихопивши його з рук останньої. Проте, відповідно до відеозапису слідчої (розшукової) дії потерпіла не описувала та не відтворювала механізм заволодіння обвинуваченим предметом злочину (т.1, а.с. 93-96).

При призначенні покарання відповідно до статей 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.

ОСОБА_3 вчинив нетяжкий та тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення злочинів проти власності, не працює, у шлюбі не перебуває, на утриманні дітей не має, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, перебував на профілактичному обліку лікаря-нарколога з 06.10.2015 до 25.01.2017.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені. При цьому, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочину.

Враховуючи у сукупності тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, його особу, систематичне вчинення ним злочинів проти власності, вчинення ним злочину під час іспитового строку, ступінь його вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції, інкримінованих статей, у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в даному випадку є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до абз. 6 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70 КК України, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2020 ОСОБА_3 був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, а вироком Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України – до покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

По даному кримінальному провадженню ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 03.08.2020 та 23.07.2022, тобто до ухвалення вироку Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2026 року та після ухвалення вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2020, у зв`язку з чим, при призначенні йому покарання, суд першої інстанції повинен був враховувати вимоги абз. 6 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Ухвалою слідчого судді від 03.09.2020 обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 03.09.2020. Вказаний запобіжний захід був продовжений ухвалами суду від 28.10.2020, 21.12.2020, 11.02.2021, 08.04.2021, 01.06.2021, 27.07.2021. Ухвалою суду від 20.09.2021 обвинуваченому ОСОБА_3 був змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, який продовжувався ухвалами суду від 18.11.2021 та 17.01.2022. Термін запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сплив 17.03.2022

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта (висновок експерта № 10-751 від 20.08.2020, висновок експерта № СЕ-19/108-22/9341-ТВ) в сумі 1056 грн. 34 коп.

Керуючись статтями 7 - 10, 20 - 29, 84 – 89, 91 - 94, 124, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2026, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 25.05.2020 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання для відбування покарання.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк тримання під вартою з 03 вересня 2020 року до 20 вересня 2021 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта (висновок експерта № 10-751 від 20.08.2020, висновок експерта № СЕ-19/108-22/9341-ТВ) в сумі 1056 грн. 34 коп.

Речові докази

- мобільний телефон марки «XIAOMI» модель «REDMI NOTE 5» в корпусі золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 , - залишити ОСОБА_7 за належністю;

- мобільний телефон марки «XIAOMImiMAX 3» в корпусі синього кольору, переданий на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повернути потерпілій ОСОБА_48 за належністю

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: