Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №314/4900/25 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4900/25

Провадження № 2-о/314/36/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи №314/4900/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Михайлівська сільська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа, подану в порядку окремого провадження,

встановив:

Короткий виклад обставин справи.

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Зубенка О.А., звернулась до Вільнянського районного суду Запорізької області із письмовою заявою, у якій просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.07.1990 видане Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради про право особистої власності на житловий будинок: по АДРЕСА_1 .

Зазначає, що ОСОБА_1 27.07.1990 отримала свідоцтво № НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради про право особистої власності на житловий будинок: по АДРЕСА_1 . В свідоцтві помилково невірно було зазначено її по батькові замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_4 ».

З цього приводу вона звернулась до Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області, і їй було повідомлено про наступне: «орган, що видавав правовстановлюючий документ, а саме: Свідоцтво про право власності на житловий будинок від 27.07.1990 по АДРЕСА_1 , ліквідовано, документи передані на зберігання до Державного архіву Запорізької області.

Представник ОСОБА_1 , адвокат, Зубенко О.А., подав запит до Державного архіву Запорізької області. У відповідь було надіслано копії рішення виконавчого комітету Вільнянської районної Ради народних депутатів Запорізької області від 01 березня 1989 № 60 та з додатку до нього з протоколу засідання від 01 березня 1990 № 3. В наданому рішенні теж помилково зазначено що будинок «93» належить на праві особистої власності - ОСОБА_1 , замість вірного визначення - ОСОБА_5 « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з тим що, Державному архіву Запорізької області в якому знаходиться архівна реєстраційна справа, не наділено повноваження виправляти такі помилки, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, щодо помилкового зазначення по батькові.

Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Швець О.В.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Заявником до початку судового розгляду подано заяву про зменшення позовних вимог та уточнену заяву остаточних позовних вимог.

Позиція сторін по справі.

Заявник, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила. Однак, 24.06.2026 від представника заявника, адвоката Зубенка О.А., надійшла письмова заява, у якій просить проводити розгляд даної справи за відсутності заявника та її представника заявника, на задоволенні позовних вимог наполягають.

Заінтересована особа, Михайлівська сільська рада, у судове засідання не з`явилась. Однак, від представника надійшла письмова заява, у якій Михайлівська сільська рада просить проводити розгляд даної справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення заявлених вимог.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився. Про дату та час розгляду справи був повідомлений. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України, ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Відповідно свідоцтва від 27.07.1990 № 253 виданого Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради про право особистої власності на житловий будинок: по АДРЕСА_1 видано на ім`я « ОСОБА_1 ».

Згідно з свідоцтвом про народження, виданого повторно 28.03.2023, « ОСОБА_6 » народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Петрівка, Чкаловського району, Кокчетавської області, її батьком зазначено « ОСОБА_7 », матір зазначено « ОСОБА_8 ».

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого 13.10.1984, серія НОМЕР_2 , дошлюбне ПІБ заявника зазначено, як « ОСОБА_6 », після укладення шлюбу прізвище заявника змінено на « ОСОБА_9 ».

Згідно з паспортом громадянина України, НОМЕР_3 , ПІБ заявника вказано, як « ОСОБА_1 », на арк. 2 паспорту на російській мові вказано як « ОСОБА_1 ». Реєстраційний номер облікової картки платника податків присвоєно як « ОСОБА_1 ».

Згідно з свідоцтвом про народження батька заявника, виданого повторно 26.06.1959, ПІБ батька зазначено як, « ОСОБА_7 ».

Згідно з атестатом про середню освіту заявника, її ПІБ зазначено як, « ОСОБА_1 »

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади, від 07.01.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована та проживає « ОСОБА_1 ».

Згідно з Рішенням Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності оформлено на ім`я « ОСОБА_1 ».

Мотиви прийняття рішення та висновки суду.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як зазначено у постанові Верховного Суду № 320/948/18 від 10.04.2019 року у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Суд враховує у якості консультативних роз`яснення, викладені у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», за змістом якого при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені унаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Також суд приймає до уваги роз`яснення, викладені у листі Верховного Суду України 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що у судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Так, вбачається, що помилка у написанні по батькові у свідоцтві № НОМЕР_1 про право особистої власності на житловий будинок та у списку житлових будинків в с. Богатирівка, які належать громадянам на праві особистої власності (« ОСОБА_4 » замість вірного – « ОСОБА_3 ») є результатом технічної помилки при оформленні тексту документу, виданого 27.07.1990 Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради, адже вся документи заявника що посвідчують її особу підтверджують вірність її іменування по батькові саме як « ОСОБА_3 » похідним від імені її батька « ОСОБА_3 ».

Згідно з ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Отже суд зазначає, що факт належності вказаного правовстановлюючого документа заявнику підтверджується співпадінням інших особистих даних, зазначених у інших документах, наданих заявником, а саме паспорті громадянина України, ідентифікаційному коді, свідоцтві про народження її та її батька, атестату які додані до матеріалів справи та у яких збігається прізвище, ім`я та по батькові, що у свою чергу дає суду підстави вважати, що вказані докази є належними та містять достатню інформацію для встановлення обставин, що обґрунтовують вимоги заявника.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

При цьому, суд враховує, що метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права власності на житловий будинок, при цьому у іншому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа заявник не має можливості, остільки вирішення питання приведення його у відповідність можливе лише у судовому порядку.

З урахуванням наведеного, а саме встановлення та підтвердження належними доказами факту належності заявнику зазначеного документа, заява підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі.

Згідно ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.3, 10, 258, 259, 263-265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Михайлівська сільська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа, задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 - свідоцтва № 253 від 27.07.1990 року виданого Виконавчим комітетом Матвіївської сільської ради, про право власності на житловий будинок за адресою: будинок АДРЕСА_1 , що видане на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення(ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Текст судового рішення складено 24.04.2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2

Заінтересовані особи:

- Михайлівська сільська рада, код ЄДРПОУ: 04353238, адреса місцезнаходження: 70030, Запорізька область, Запорізький район, с.Михайлівка, вул..Слободчикова, буд.1.

- ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ольга Валеріївна Швець

24.04.2026