Додаткове рішення від 14 травня 2026 р. у справі №214/2059/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №214/2059/25

Суддя: Остапенко В. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/366/26 Справа № 214/2059/25 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 214/2059/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

розглянувши в порядку ч. 3 ст 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, заяву адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат по цивільній справі № 214/2059/25 за позовом ОСОБА_1 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ:

В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ НСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в сумі 36 581,30 грн та 717,03 грн судового збору. В решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2026 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задоволено частково. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» недоплаченої суми страхового відшкодування змінено, зменшено стягнуту на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої суми страхового відшкодування з 36 581,30 грн до 25 371 грн. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судового збору змінено, зменшено стягнуту на користь ОСОБА_1 суму судового збору з 717,03 грн до 551 грн 29 коп.

До суду апеляційної інстанції з заявою про розподіл судових витрат по справі звернувся адвокат Суботін Г.Г., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, оскільки позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

11 травня 2026 року, в строки, визначені нормами ЦПК України, представник позивача подав до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл судових витрат до якої долучив: копію Додаткової угоди № 2 від 07 квітня 2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 24/12/24 від 24 грудня 2024 року на 2 (двох) арк.; копію Акту виконаних робіт (наданих послуг) №2 від 11 травня 2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 24/12/24 від 24 рудня 2024 року на 2 (двох) арк та копію рахунку № 11-05/26 від 11 травня 2026 року на суму 20 000 грн на 1 арк.

14 травня 2026 року відповідачем по справі подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Виходячи з вищенаведених критеріїв розподілу судових витрат і обставин даної справи, того, що адвокат Суботін Г.Г., приймав участь у розгляді даної справи в суді першої інстанції і позиція позивача, інтереси якого представляє адвокат, була неодноразово висловлена представником позивача, та на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не змінилась, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та, як наслідок, зменшення судом апеляційної інстанції розміру стягнутої судом першої інстанції суми страхового відшкодування, наведених вище висновків Верховного Суду та клопотання відповідача по справі про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають стягненню частково, а саме у сумі 2 000 грн. Такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності, і співмірності із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, і такі належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат по цивільній справі задовольнити частково.

Ухвалити по справі № 214/2059/25 за позовом представника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування додаткове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст додаткової постанови складено 15 травня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua