Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №953/3321/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3321/26

н/п 3/953/793/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Мартовицького К.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року о 16 годині 07 хвилин в м. Харкові по вулиці Віринська, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП ХОР ОКНЛ від 17 березня 2026 року № 581 (канабіноїди), чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Окрім того, ОСОБА_1 10 березня 2026 року о 16 годині 07 хвилин повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Харкові по вулиці Віринська, 6, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Адвокат Мартовицький К.В. подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що транспортний засіб перебував у русі або що ОСОБА_1 виконував функції водія. Матеріали не містять акт медичного огляду, що є основою висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння. Висновок № 581 від 17.03.2026 є похідним документом, який не може оцінюватися окремо від акту медичного огляду, що позбавляє його доказового значення. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано жодних ознак наркотичного сп`яніння, на підставі яких у працівників поліції виникла вимога про проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння. За таких обставин, вимога працівника поліції щодо проходження медичного огляду є неправомірною.

Положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов`язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130, ст. 126 КУпАП.

Зважаючи на наявність правової позиції захисту, необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням строків розгляду справи судом, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскільки в провадженні судді одночасно перебувають дві адміністративні справи про вчинення однією особою ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа №953/3735/26) та ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа №953/3321/26), під час розгляду яких будуть підлягати з`ясуванню та доказуванню обставини відносно дій ОСОБА_1 , то з метою повного, об`єктивного і всебічного розгляду, суд дійшов висновку про необхідність об`єднання цих справ в одне провадження відповідно до ст. 36 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618011 від 18.03.2026, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння);

висновком №581 від 17.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди);

рапортом поліцейського УПП в Харківській області Шейко О. від 18.03.2026, про виклад обставин події із зазначенням причини зупинки транспортного засобу, зазначенням виявлених ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 ;

відеозаписами, наявних в матеріалах адміністративної справи;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611502 від 10.03.2026, в якому безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом);

постановою серії ЕНА № 6418732 від 27.12.2025, згідно із якою ОСОБА_1 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом;

довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області капітана поліції Чаговець Д, відповідно до якої ОСОБА_1 постановою Миронівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року у справі № 371/857/23 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік. Після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на керування транспортним засобом відповідної категорії не отримав.

Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.

Суд зважає на те, що згідно із п. 2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак наркотичного сп`яніння, передбачених п. 4 розділу І Інструкції.

З матеріалів справи, зокрема, даних рапорту вбачається, що поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродньо бліда шкіра обличчя, звужені зіниці, що не реагують на світло.

Відтак, доводи захисника, що вимога працівників поліції про проходження огляду за відсутності встановлення ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 є неправомірною, спростовуються матеріалами справи.

Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд проводився у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна наркологічна лікарня», відповідно до висновку № 581 від 17.03.2026 ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (канабіноїди).

Суд критично ставиться до доводів захисника, що відсутність в матеріалах справи акту медичного огляду особи виключає доказове значення висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який видається на підставі акту медичного огляду особи.

Відповідно до змісту положень п. 18 розділу ІІІ Інструкції Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Відтак, положення інструкції не передбачають видачу примірника акту працівнику поліції. Стороною захисту клопотань щодо витребування акту огляду в медичному закладі не заявлялось. В матеріалах справи відсутні відомості, що б ставили під сумнів висновок № 581 від 17.03.2026, а тому суд вважає, що зазначений висновок є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що були досліджені судом.

З дослідженого відеозапису «document_5319278508894097964» вбачається рух транспортного засобу ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 .

З відеозаписів, на яких зафільмовані обставини події, не вбачається керування транспортним засобом безпосередньо ОСОБА_1 , однак, суд зауважує, що з дослідженого відеозапису вбачається, що вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 адресувались саме як до водія, при цьому останній не заперечував факт керування ним транспортним засобом, мав вільний доступ до автомобіля, погодився пройти огляд з метою визначення стану сп`яніння. Будь-яких інших осіб, які б могли керувати автомобілем не зафіксовані і ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими про їх існування не зазначає. Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснювала керування ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до відомостей рапорту лейтенанта поліції Акопян Р. від 10 березня 2026 року, підставою зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 – наявність ознак дорожньо-транспортної пригоди.

Суд зазначає, що за порушення вимог щодо законності підстав зупинення транспортного засобу поліцейський може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом, але це не нівелює порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9, п.2.1а Правил дорожнього руху України.

Вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп`яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.

При вирішенні питання правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судом враховано положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року. Відповідно п. 3 розділу І Інструкції повторність правопорушення – це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області капітана поліції Чаговець Д підтверджено, що ОСОБА_1 постановою Миронівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року у справі № 371/857/23 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік. Після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на керування транспортним засобом відповідної категорії не отримав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови серії ЕНА № 6418732 від 27.12.2025 ОСОБА_1 притягався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а, отже, правопорушення вчинено ним повторно протягом року. При цьому суд немає будь-яких даних щодо оскарження або скасування постанови серії ЕНА № 6418732 від 27.12.2025.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторно протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить правопорушнику. Відповідно до відомостей протоколу ЕПР1 № 618011 транспортний засіб ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .

При вирішені питання щодо накладення на правопорушника стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років суд враховує наступне.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини під дію кримінального аспекту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підпадають порушення правил дорожнього руху, у відношенні яких передбачено накладення штрафу чи обмеження на керування автомобілем, таких як штрафні бали чи дискваліфікація (справи Лунц проти Німеччини, п. 182; Шмауцер проти Австрії, Малігек проти Франції). Враховуючи, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, дане адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження№ 51-944кмо23), згідно якого Верховний Суд зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

Окрім того, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку є доцільним та обґрунтованим.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст. 34, ст. 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи № 953/3735/26, №953/3321/26 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Присвоїти об`єднаній справі № 953/3321/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя Кіндер В. А.