Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №180/801/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

180/801/26

3/180/325/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем у ФОП " ОСОБА_2 ",

проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1 ст. 156 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №958530 від 10.04.2026 року, складеного ст. ДОП СП ВП №1 Нікопольського РУП ст. л-нтом поліції Колімбєтовим Є.В., 10.04.2026 року о 13.00 год. в АДРЕСА_2 в торгівельному магазині ОСОБА_1 , працюючи продавцем у ФОП " ОСОБА_2 ", здійснила продаж горілки без марок акцизного податку, чим порушила ст. 226 Податкового кодексу України, та скоїла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 до суду не з`явилася.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов`язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 9 КУпАП, що регламентує поняття адміністративного правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Частина 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень Глави 19 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту у зв`язку із чим до нього пред`являються особливі вимоги. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення у ньому повинна викладатись сутність правопорушення, поставленого особі у вину, яка повинна відповідати диспозиції відповідної частини статті 156 КУпАП.

На підтвердження факту правопорушення до суду надано протокол, який містить одноосібні висновки працівника поліції, без конкретизації кому саме здійснювалася роздрібна торгівля, яку виручку отримала ОСОБА_1 від інкримінованих протизаконних дій.

Також не надано доказів на підтвердження здійснення самого факту торгівлі, не здійснено допит свідків та не надано можливого відеозапису правопорушення або іншого доказу.

Долучений до матеріалів справи рапорт працівника поліції, відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № №524/5741/16-а, не може вважатися належним і допустимим доказом учинення особою адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 10.04.2026 року ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 226 Податкового Кодексу України.

Норма даної статі передбачає «Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»

Пунктом 5 ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Стаття 226 Податкового Кодексу України містить у собі 16 пунктів, проте який саме пункт порушено ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.04.2026 року працівниками поліції не зазначено, тобто не наведено норму закону порушену ОСОБА_1 .

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тому суд не вбачає правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 156 КУпАП і вважає за необхідне закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.33-35, ч. 1 ст. 156 , ч. 1 ст.247,268,279,280,

283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.156 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Шість літрів алкогольних напоїв, вилучених 10.04.2026 року по адміністративному протоколу Серії ВАД №958530 від 10.04.2026 року, що знаходяться на зберіганні у відділення поліції №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №9 (Номер книги обліку речей і документів №270, Порядковий №9) – повернути власнику.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. С. Янжула