Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №209/411/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/411/26

Провадження № 2/209/1294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 травня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки на час навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у лютому 2026 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання як дочки, яка продовжує навчання, мотивуючи тим, що відповідач по справі є батьком ОСОБА_1 .

З 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання за рахунок коштів державного (регіонального) бюджету у ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж ДДТУ» на економічному відділенні . термін закінчення навчання 30 червня 2027 року ..

Позивач ОСОБА_1 повністю перебуває на утриманні матері позивача, із зарахуванням позивача до коледжу до витрат на її утримання додалися плата за користування транспортом для переїзду з м.Кам`янське до с.Аули до місця проживання матері, витрати на учбовий процес, витрати на сезонний одяг та речі першої необхідності, ліки та продукти харчування . Мати позивача має мінімальний дохід , має на утримання другу дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого отримує від відповідача аліменти.

Відповідач участі в утриманні позивач після досягнення нею повноліття не приймає та ніякої матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість , оскільки отримує стабільний дохід та фізично здоровий .На даний час відповідач проходить службу у Десантно- штурмових військах Збройних Сил України в Житомирській області та має змогу надавати позивачу фінансову допомогу .

У зв`язку з навчанням на денній формі навчання позивач не має можливості працювати.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, до закінчення навчання – 30 червня 2027 року .

Позивач до судового засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Суд вважає можливим слухати справу за відсутністю позивача згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст. 128, 131 ЦПК України, заяв про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву не надав, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.

У судовому засіданні встановлені судом наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Батьками повнолітньої ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 . Шлюб між батьками позивача розірвано рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області .

Від шлюбу також є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого відповідач сплачує аліменти на користь матері позивача відповідно до судового наказу, виданого 08 листопада 2017 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області .

З 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання за рахунок коштів державного (регіонального) бюджету у ВСП «Техніко-економічний фаховий коледж ДДТУ» на економічному відділенні , термін закінчення навчання 30 червня 2027 року ..

Позивач ОСОБА_1 повністю перебуває на утриманні матері позивача, із зарахуванням позивача до коледжу до витрат на її утримання додалися плата за користування транспортом для переїзду з м.Кам`янське до с.Аули до місця проживання матері, витрати на учбовий процес, витрати на сезонний одяг та речі першої необхідності, ліки та продукти харчування.

Оскільки позивач отримує освіту за денною формою навчання , вона не має змоги працювати та утримувати себе самостійно.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дітей регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати, шляхом сплати аліментів (стаття 198 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно із ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 0412.2019 року по справі № 917/1739/17 , провадження № 12-16гс19 визначено , що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

В судовому засіданні встановлено , що матір позивача ОСОБА_4 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України за 2024 рік отримала дохід у загальній сумі 62 631, 10 грн., що в середньому на місяць складає 5 302,59 грн. (а.с.15-17).

Суд також враховує, що відповідно до судового наказу , виданого 08 листопада 2017 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, з відповідача на користь матері позивача були стягнуті аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення повноліття дітей.

Тобто , відповідач сплачував аліменти на утримання дітей по 1/6 частині заробітку на кожного .

З досягненням повноліття позивачем 04.12.2025 року, стягнення аліментів на судовим наказом було припинено в частині стягнення аліментів на утримання позивача.

Враховуючи навчання повнолітньої дочки відповідача, відсутність у неї самостійного доходу, а відтак, наявність потреби у матеріальній допомозі, обов`язок обох батьків утримувати повнолітніх дітей на період їх навчання ,враховуючи розмір раніше стягнути аліментів – по 1/6 частині на кожного з дітей ,суд дійшов висновку, що із ОСОБА_2 слід стягувати аліменти на користь дочки ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини від всіх його доходів щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду до закінчення навчання (30.06.2027 року), але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки на час навчання про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей на час навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) доходу щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду 03 лютого 2026 року і до закінчення навчання 30 червня 2027 року.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одна )грн. 20 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.В. Корнєєва