Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №333/2033/22 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/2033/22 Головуючий в 1 інст. Холод Р.С.

Провадження №33/807/28/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Морозова В.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно Костенка Максима Юрійовича, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Морозова В.Ю. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 квітня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 13 травня 2022 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Привокзальній, буд. 13, керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. На пропозицію працівника поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі) ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. У подальшому ОСОБА_1 від керування вказаним транспортним засобом був відсторонений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Морозов В.Ю. просять постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначають, що розгляд справи відбувався незаконно, матеріали справи та складений протокол містять у собі чисельні порушення, у зв`язку з чим, постанова підлягає скасуванню з таких підстав.

З інкримінованим порушенням ОСОБА_1 не згоден, свою провину не визнав, вважає, що адміністративні матеріали, складені щодо нього, не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують право на повний, об`єктивний та неупереджений розгляд справи.

При винесені постанови судом першої інстанції невірно були застосовані норми процесуального та матеріального права, а саме: не зважаючи на суперечливі докази, наявні в матеріалах справи, суд ґрунтувався лише на власних переконаннях, та беручи до уваги лише написані працівниками поліції матеріали справи.

Вважають, що протокол складено з грубим порушенням вимог законодавства, процедура огляду на стан сп`яніння не проводилася, працівники поліції грубо порушили права ОСОБА_1 та відмовили у проведенні огляду у медичному закладі.

Поліцейські не пояснили причину зупинки, не відсторонили від керування транспортним засобом, не роз`яснили ОСОБА_1 його права та порядок проходження освідування на стан сп`яніння, не виписали направлення та не доставили його до медичного закладу для проходження відповідного огляду. Крім того, в протоколі відсутні дані (модель, серія і номер) засобу відеофіксації, що тягне за собою визнання відеозапису події неналежним та недопустимим доказом.

Вказують на відсутність в матеріалах справи відомостей щодо повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення та інформації щодо отримання посвідчення водія.

Працівниками поліції не залучалися свідки, чинили психологічний тиск на водія і порушили його права.

Відеозаписом не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Суддя місцевого суду проігнорував допущені поліцейськими порушення, при винесенні рішення опирався лише на письмові показання та докази, не викликавши всіх учасників у судове засідання.

Апелянти вказують на відсутність повного та всебічного розгляду справи та винесення постанови без дослідження всіх істотних обставин справи.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року року клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) – адвоката Морозова В.Ю. задоволено.

Провадження за вищевказаною апеляційною скаргою зупинено до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

В свою чергу, за змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, провадження за апеляційною скаргою підлягає поновленню.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, захисник останнього - адвокат Морозов В.Ю. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вказав про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 . Окрім того, як повідомив захисник, під час його спілкування в телефонному режимі із ОСОБА_1 , останній підтримав апеляційну скаргу.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Морозова В.Ю., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ 330342 від 13 травня 2022 року, згідно з яким встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення (а.с.1);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду із застосуванням технічних засобів. Підставою для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Підпис ОСОБА_1 у вказаному акті свідчить про те, що він погоджується із написом про відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння (а.с.3);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 травня 2022 року (час направлення 18 год. 25 хв.) до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР», згідно з якими огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Підставою для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови (а.с.4);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (відеофайл «ААБ№330342»), з якого убачається, що водію ОСОБА_1 працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, але ОСОБА_1 відмовився (час - 2:57, 2:25, 2:50), після чого поліцейським було роз`яснено останньому, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 чітко, без будь-якого примусу і навіть без запитань з боку поліцейського зазначає, що він знає про наявність у нього стану алкогольного сп`яніння, тому і відмовляється від проходження огляду (час – 01:03-01:10, 02:20, 02:50).

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора в. 1 р. 2 б. 2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Уткіна С. від 13 травня 2022 року, зі змісту якого убачається, що останній доповідає про те, що 13 травня 2022 патрулюючи територію Комунарського району у складі екіпажу Хижак-604 за адресою: м. Запоріжжя, вул.Привокзальна, 13, було зупинено ТЗ ВАЗ 2103 ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при спілкуванні з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. На ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія від керування відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушення ПДР. Про повторність попереджений.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні захисник Морозов В.Ю. заявив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає. Захисник заявив клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це таким. По-перше, відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортного засобу «ВАЗ-2103», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 13 травня 2022 року. По-друге, матеріали справи не місять жодної інформації, яка б вказувала на причину зупинки поліцейськими транспортного засобу, вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення. По-третє, враховуючи, що поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння, вони мали б залучити до цього процесу двох свідків, але цього не зробили, чим допустили порушення. По-четверте, на відеозаписі, долученому працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається, що у ОСОБА_1 взагалі маються будь-які ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, до матеріалів справи поліцейські долучили лише фрагментарні відеозаписи з нагрудної камери працівниками поліції, тобто у порушення чинного законодавства відсутній відеозапис подій у повному обсязі. Отже, враховуючи, усі перераховані порушення та недоліки працівників поліції, здійсненних під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на думку захисника, необхідно закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях останнього.

При апеляційному розгляді справи захисник-адвокат Морозов В.Ю. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, що протокол відносно складено з грубим порушенням вимог законодавства, процедура огляду на стан сп`яніння не проводилася, працівники поліції грубо порушили права ОСОБА_1 та відмовили у проведенні огляду у медичному закладі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з відеозаписом, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, надано достатній час для проходження такого огляду на місці, проте, поведінка останнього свідчила про ухилення від проходження огляду. Після чого працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд у лікаря нарколога, після чого поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду у встановленому законом порядку.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що інспектором поліції відповідно до вимог ст.256 КУпАП, був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту, в тому числі і сам ОСОБА_1 не заявляв.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності свідків події під час проходження його огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, те, що в цьому випадку не були залучені свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.

Доводи апелянтів про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не був водієм, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

З долученого до протоколу відеозапису убачається, що водієм транспортного засобу «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , був саме ОСОБА_1 , який знаходився за кермом транспортного засобу.

Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування транспортним засобом, а навпаки поводив себе, як водій цього транспортного засобу.

Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», номерний знак НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту, в тому числі і сам ОСОБА_1 не заявляв.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність в матеріалах справи відомостей щодо повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення та інформації щодо отримання посвідчення водія, не є слушними, оскільки матеріали справи містять відповідну довідку, зі змісту якої убачається, що згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторності за ст.130 КУпАП не має. Посвідчення водія НОМЕР_2 від 14 березня 2007 року.

Доводи апелянтів про те, що працівники поліції не пояснили причину зупинки автомобіля, не є слушними, оскільки згідно з матеріалами справи, зокрема і з відеозаписом, законність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не оспорював.

Більш того, відповідно до положень п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Більш того, в Україні діє правовий режим воєнного стану.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису убачається, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», а тому доводи апелянта щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.

Доводи про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права та порядок проходження освідування на стан сп`яніння, не виписали направлення та не доставили його до медичного закладу для проходження відповідного огляду, також не є слушними, оскільки, як вже зазначено вище, останній від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі відмовився, що підтверджується відеозаписом події.

Перевіряючи доводи апелянтів про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень п.п.1, 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Твердження апелянтів в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом після складання протоколу, спростовується змістом самого протоколу серії ААБ №330342 від 13 травня 2022 в якому зокрема зазначено, що від керування транспортним засобом відсторонений. Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується його власноручним підписом, копію зазначеного протоколу отримав.

З приводу доводів апелянтів про те, що в протоколі не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у протоколі відображено, що відеозапис здійснювався на бодікамеру №470341.

Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні.

Більш того, в протоколі містяться власноручні пояснення ОСОБА_1 про те, що пояснення він надасть у суді.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Порушення процесуальних прав ОСОБА_1 з боку працівників поліції при оформленні адміністративного матеріалу не убачається, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать фактичним обставинам справи. При оформленні протоколу процесуальні права ОСОБА_1 були роз`ясненні, що підтверджується підписом останнього у пам`ятці про права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та яка була зачитана ОСОБА_1 працівником поліції.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та захисника-адвоката Морозова В.Ю. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , захисника-адвоката Морозова В.Ю. залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 333/2033/22