Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №686/32034/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/32034/25

Провадження № 2/686/665/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі судді Павловської А.А.,

справа № 686/32034/25,

сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

відповідачі – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) цивільну справу за позовом за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позицій сторін

05 листопада 2025 року позивач звернувся до суду з вище зазначив позовом, зазначивши, що 09.02.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1680221.

13.10.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №13-10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передало (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників в тому числі за договором №1680221 від 09.02.2021 де боржником є ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено Договір факторингу № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступає) ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальників в тому числі за договором №1680221 від 09.02.2021 де боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/23 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 53344,80 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41344,80 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Коллект центр», ні на рахунки попереднього кредитора.

Враховуючи, що відповідачем добровільно заборгованість за кредитним договором №1680221 від 09.02.2021, позивач просив стягнути з відповідача 53344,80 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41344,80 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що позивач не надав належних і допустимих доказів укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості. Вважає, що у зв`язку з недоведеністю позовних вимог у їх задоволенні слід відмовити..

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача, вказав, що відповідачем не надано аргументів на спростування факту укладення кредитного договору та передачі коштів за вказаним договором.

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, звернувши увагу суду також на несправедливо високий розмір відсотків до стягнення.

Представник позивача також подав до суду додаткові пояснення, зазначивши, що зменшення відсотків законодавством не передбачено.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

15.05.2026 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

09.02.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1680221, за яким товариство зобов`язалося надати відповідачеві, а відповідач - отримати позику в розмірі 12000 грн. строком на 30 діб з кінцевим терміном повернення 11.03.2021, зі сплатою процентів 1,99% за кожен день користування кредитом.

13.10.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №13-10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передало (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників в тому числі за договором №1680221 від 09.02.2021 де боржником є ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено Договір факторингу № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступає) ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №1680221 від 09.02.2021, де боржником є ОСОБА_1 .

У наданому позивачем розрахунку заборгованості відповідача зазначено, що загальна сума боргу – 53344,80 грн., з них за тілом кредиту – 12000 грн., за процентами – 41344,80 грн.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав

Дослідивши докази, суд вважає, що в позові слід відмовити з тих мотивів, що серед наданих суду матеріалів відсутні докази видачі кредиту за вказаним договором позичальнику.

Так, доказом надання позикодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Разом із тим, позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування позикових коштів згідно договору на рахунок відповідача.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. У відповіді на відзив позивач зазначив, що невідкладно надасть такі докази, однак в установлений законом строк не зробив цього і, знову ж таки, не просив їх витребувати.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Додані до позовної заяви копії договорів, розрахунки заборгованості не свідчать про отримання відповідачем позикових коштів, а він цей факт оспорює.

Крім того, посилання виключно на розрахунок заборгованості за кредитним договором як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

У зв`язку із недоведенням позивачем факту перерахування позикових коштів з метою доведення виконання умов вищезазначеного договору позики, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за вказаним договором відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 - 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1680221 від 09.02.2021 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: