Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №686/36198/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №686/36198/25

Суддя: Павловська А. А.

Справа № 686/36198/25

Провадження № 2/686/4583/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

справа № 686/36198/25,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позицій учасників справи

Позивач в січні 2026 року звернулась до суду з вище вказаним позовом. На обґрунтування своїх вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . За життя померлому належали 3/5 в житловому будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка. 3/5 житлового будинку АДРЕСА_1 складалися з: 1/5 частки, що належала спадкодавцю особисто, 1/5 частки, успадкованої ним за заповітом після смерті батька, та 1/5 частки, успадкованої за законом після смерті матері. Позивачка вважає, що є єдиною спадкоємицею, оскільки донька від спадщини після батька відмовилася, а син, відповідач у справі, не приймав спадщини.

З метою оформлення спадкових прав позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Гребеннікової О.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, посилаючись на те, що спірний житловий будинок належав колгоспному двору на праві спільної сумісної власності без визначення часток його членів. Крім того, позивачка оформила нотаріально своє право на частку в земельній ділянці, однак вважає, що вона має належати їй повністю.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка звернулася до суду з вимогами про визнання за нею права власності на 1/5 частку житлового будинку як члена колгоспного двору, а також в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на 3/5 частки вказаного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд. Крім того, згодом доповнила позовні вимоги, просила також визнати за нею право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 5,1732 га, кадастровий номер 6825085700:03:014:1200, що знаходиться за адресою Пашковецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені про час і місце судового розгляду справи в установленому законом порядку. Позивачка щодо заочного розгляду справи заперечень не висловила. Відповідач про причини неявки не повідомляв, відзиву не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2026 задоволено клопотання позивачки про витребування доказів, для отримання яких оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25.03.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

30.04.2026 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами належав на праві власності ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 02.12.1988 виконкомом Хмельницької районної Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Хмельницької районної ради народних депутатів №124 від 20.10.1988. у зазначеному свідоцтві зазначено, що цей житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 , на праві особистої власності.

Станом на 11.04.1991 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_1 (невістка) та ОСОБА_2 (онук).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, який він склав на трьох дітей в рівних частках на все своє майно, однак прийняв її лише його син ОСОБА_3 , який вступив у володіння та управління спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на земельну ділянку та за законом – на решту майна (вище зазначений житловий будинок). Земельну ділянку вона заповіла своїм донькам, які спадщину за заповітом прийняли. Спадщину за законом прийняв лише син спадкодавиці, чоловік позивачки ОСОБА_3 , який спільно проживав з спадкодавицею на день її смерті та фактично вступив у володіння та управління спадковим майном, подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак не завершив оформлення у встановленому законом порядку своїх спадкових прав на це майно.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.11.2023, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Заповіту він не залишив.

Позивачка, його дружина, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Донька ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилася на користь позивачки, про що також подала відповідну заяву нотаріусу. Ще одним спадкоємцем за законом ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 , відповідач у справі, чиє постійне місце проживання було зареєстровано з батьком на момент його смерті і якого нотаріус вважала таким, що прийняв спадщину після батька.

Постановою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині житлового будинку позивачці відмовлено з підстав того, що спірний житловий будинок належав колгоспному двору на праві спільної сумісної власності без визначення часток його членів. У зв`язку з невизначеністю часток членів колгоспного двору оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку виявилося неможливим.

Водночас 19.01.2026 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу видано свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому зазначено, що спадкоємцями майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельної ділянки площею 5,1732 га, яка знаходиться за адресою: Пашковецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825085700:03:014:1200, є його дружина ОСОБА_1 – на 2/3 частки, та його син ОСОБА_2 – на 1/3 частку.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав, застосовані норми права

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 120 ЦК УРСР в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Членів колгоспного двору було п`ятеро.

Згідно ч. 2 ст. 123 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Отже, кожному з п`яти членів колгоспного двору належало по 1/5 спірного домоволодіння.

В абзацах 1 – 6 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власністю цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усі його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вкладу кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закон власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Першим помер голова колгоспного двору, після нього в силу ч. 2 ст. 554 ЦК УРСР в редакції станом на день його смерті єдиним спадкоємцем його 1/5 частки в спірному домоволодінні за заповітом став його син, чоловік позивачки ОСОБА_3 . Відтак частка ОСОБА_3 склала 2/5.

Наступною померла дружина колишнього голови колгоспного двору, після котрої належна їй частка 1/5 у домоволодінні перейшла в порядку спадкування за законом також до ОСОБА_3 , внаслідок чого він став власником загалом 3/5 домоволодіння.

Надалі помер ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилася спадщина за законом, оскільки заповіту він не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом були позивачка як його дружина та діти спадкодавця – ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , відповідач у справі. Отже, їх частки у спадщині мали становити по 1/3 кожному.

ОСОБА_6 відмовилася від спадщини на користь матері, внаслідок чого частка позивачки у спадщині стала 2/3.

Щодо частки відповідача суд зазначає, що в матеріалах справи дійсно наявне повідомлення ДПС України про неодноразове перетинання відповідачем державного кордону в період з 2019 по 2022 рр., а спадкова справа дійсно не містить його заяви про прийняття спадщини. Однак його постійне місце проживання на момент відкриття спадщини було зареєстроване за однією адресою зі спадкодавцем, його батьком. Крім того, нотаріус уже визначила його відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємцем, внаслідок чого видала свідоцтво про право на спадщину, в якому його частка у спадщині зазначена – 1/3. Таке свідоцтво позивачка не оспорювала, вимог про визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 1301 ЦК України не заявляла, відтак воно є дійсним в частині не лише прийняття спадщини позивачкою, а й відповідачем.

Отже, слід дійти висновку, що позивачка має право на одну п`яту спірного домоволодіння як особа, що належала до членів колгоспного двору на 11.04.1991, а також в порядку спадкування після смерті чоловіка – на дві третини належних йому трьох п`ятих зазначеного домоволодіння, що разом становитиме: 1/5 + 3/5 х 2/3 = 3/5 (0,6).

Оскільки позивачка не взмозі оформити в позасудовому порядку зазначену частку, позов в частині вимог про визнання права власності в частині цієї частки слід задовольнити.

В решті з вище наведених мотивів позов до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 18, 81, 258, 259, 263 – 265, ст. ст. 280 – 282, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 житлового будинку АДРЕСА_2 області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Хмельницького міськрайонного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua