Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №367/2479/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2479/26

Провадження №3/367/710/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

15.02.2026 о 18 год 00 хв у м. Ірпінь, вул. Університетська, 1Ш, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Джип гранд черокі, р.н. НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем Рено лагуна, д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Крім того, 15.02.2026 о 18 год 00 хв у м. Ірпінь, вул. Університетська, 1Ш, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Джип гранд черокі, р.н. НОМЕР_3 , не маючи права керування транспортним засобом, будучи повторно притягнутим протягом року, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 24.02.2026 адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП повернуто до ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення, оскільки у матеріалах справи була відсутня інформація про те чи є станом на 19.02.2026 посвідчення водія у ОСОБА_1 та докази на підтвердження факту позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом.

27.02.2026 ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи за ст. 124 КУпАП та заявив клопотання про відкладення призначеного на 04.03.2026 судового засідання, для забезпечення його права на захист.

04.03.2026 розгляд справи за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності було відкладено на 03.04.2026 для забезпечення його права на захист.

23.03.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення автотехнічної експертизи з метою встановлення технічної можливості водія ОСОБА_1 уникнути некерованого заносу транспортного засобу у зв`язку із погодними умовами (ожеледиця).

Також 23.03.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів перевищення швидкості ОСОБА_1 , а також на дорожньому покритті був наявний сніговий покрив та ожеледиця, що впливало на стійкість транспортного засобу під час маневрування. Факт заносу транспортного засобу сам по собі не є безумовним доказом порушення п. 12.1 ПДР, а отже провина ОСОБА_1 у порушенні п. 12.1 ПДР належними та допустимими доказами не доведено, у зв`язку із чим провадження за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того, 31.03.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою, що підтверджено витягом з амбулаторної картки №1324 від 30.03.2026.

Також, 01.04.2026, після усунення недоліків, до суду від ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, розгляд якої було призначено на 08.04.2026.

У зв`язку із поважністю причин неявки ОСОБА_1 , які була документально підтверджена, розгляд справ за ст. 124 та ч. 5 ст. 126 КУпАП було відкладено на 04.05.2026.

04.05.2026 від ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовані неможливістю явки ОСОБА_1 у судове засідання у зв`язку із виконанням останнім обов`язків військової служби, а також його перебуванням у відрядженні. Крім того просив суд забезпечити його дистанційне ознайомлення із матеріалами справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Судом було невідкладно направлено скан-копії матеріалів справи на електронну адресу ОСОБА_1 , розгляд справи було відкладено на 14.05.2026.

13.05.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі за ч.5 ст. 126 КУпАП, обгрунтоване відсутністю належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а також, що він вже притягався до відповідальності за ст. 126 КУпАП. Посилаючись на вказане, просив закрити провадження у справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутністю особи, яка притягається до відповідальності, з урахуванням раніше поданих клопотань про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Так, судом зауважується, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов`язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

При цьому суд враховує, що у ОСОБА_1 було достатньо часу для висловлення своєї позиції у письмовому вигляді, останнім повністю реалізовані свої права та доведено до відома суду свої позицію за кожним із адміністративних правопорушень.

Строк притягнення до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ст. 124 КУпАП спливає 15.05.2026, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 124, 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням необхідності додержання строків, передбачених ст. 38, 277 КУпАП, суд постановив провести розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Провина ОСОБА_1 підтверджена доданими до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №592289 від 15.02.2026, серії ЕПР1 №592269 від 15.02.2026 документами.

Так, до вказаних протоколів про адміністративні правопорушення додано:

- схему місця ДТП від 15.02.2026, підписану учасниками ДТП без зауважень;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.02.2026;

- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 15.02.2026;

- довідка інспектора САП ВВГ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про те, що відповідно до Інформаційного порталу «ГСЦ посвідчення водія» ІКС «ІПНПУ» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував;

- копія постанови серії БАД №520323 від 18.09.2025 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, судом досліджено надані ОСОБА_1 інформацію з сайту Синоптик та фотознімки з місця ДТП.

Щодо клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи суд відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання виходить із матеріалів справи та наданих доказів та вважає, що у даному випадку призначення експертизи не є доцільним та вирішення справи є цілком можливим без застосування спеціальних знань експертів.

Проаналізовані судом докази в сукупності дають підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у його діях порушень п. 12.1 ПДР, оскільки ним швидкість не перевищувалася, а дорожньо-транспортна пригода виникла у зв`язку із складними погодними умовами, судом не приймаються, оскільки п. 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Таким чином, саме водій повинен враховуючи дорожню обстановку та погодні умови, приймати рішення щодо безпечної швидкості та взагалі можливості здійснення руху у складних погодних умовах.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності належних та допустимих доказів повторності керування ним транспортним засобом без наявності відповідного права керування, спростовані матеріалами справи та наданими органом поліції доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 251, 255 КУпАП, поліцейським зібрано достатньо доказів при складанні протоколу про адміністративну правопорушення для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно із ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Крім того, при призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо належності транспортного засобу ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 36, 38, 40-1, 126, 130, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №367/2479/26, провадження №3/367/710/2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП зі справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа №367/2483/26, провадження №3/367/1073/2026). Об`єднаній справі присвоїти номер №367/2479/26, провадження №3/367/710/2026.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП України та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн 00 коп (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп (шістсот п`ять гривень 60 коп).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду області через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у вищевказаний строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя М.О. Ткаченко