Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №752/5719/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5719/26

Провадження №: 3/752/2548/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 о 15:15 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 (індивідуальний номерний знак НОМЕР_3 ), у м. Києві, по вул. Глушкова, 26, не обрав безпечну швидкість руху, не стежив за дорожньою обстановкою та здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Ставши учасником дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 покинув місце пригоди та описаними діями порушив п. "б" п. 2.3, п. 12.1, 13.1, п. "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП.

Так, у п. 12.1 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пункт 13.1 Правил дорожнього руху визначає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Підпунктом "а" п. 2.10 Правил дорожнього руху установлено обов`язок водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

У пункті "б" п. 2.3 Правил дорожнього руху визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, яка тягне накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться свідченнями свідка, потерпілого та частково порушника, а також поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:

- протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 599508 та № 599518 від 24.02.2026, складені відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.02.2026, на якій відображені місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення, відповідні виміри;

- рапорт поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Блажієвського Владислава про патрулювання у складі екіпажу "Рубін 105" та відпрацювання виклику;

- рапорт оперативного чергового спецлінії "102";

- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 19.02.2026;

- дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України "АРМОР" (розділ "адмінпрактика") про накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- реєстраційна картка транспортного засобу Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 з відомостями про власника;

- дані про індивідуальний номерний знак, який був встановлений на автомобілі Audi Q7;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.02.2026.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія за допомогою застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія", йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що ці протоколи ОСОБА_1 підписав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не спростував подію дорожньо-транспортної пригоди, пояснив, що зрозумів, що сталося зіткнення, але віз із собою велику суму готівки, мав побоювання, що інший автомобіль "підставився" під нього навмисне, боявся за свою безпеку, а тому прийняв рішення проїхати з місця, номер свого телефону залишив іншому учаснику.

Проаналізувавши пояснення водія, суд (суддя) не встановив підстав для установлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення у його діях та не вбачає передумав для звільнення його від адміністративної відповідальності таких як крайня необхідність або ж необхідна оборона.

Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у порушенні п. "а" п. 2.10, п. "б" п. 2.3, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 та 124 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого судом (суддею) враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, а також приписи ст. 36 КУпАП, якими унормовано, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність є визнання вини, щире каяття.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно винного адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення за ст. 124 КУпАП та штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення за ст. 122-4 КУпАП.

З урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 застосовується покарання за ст. 122-4 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (де санкція є суворішою).

Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення від 24.11.2025, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 33-35, 40-1, 122-4, 124, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко