Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №300/5720/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/5720/25 пров. № А/857/6596/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Мандзія О.П.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року (головуючий суддя: Тимощук О.Л., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 12.08.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2025 рік;

- зобов?язати Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік у кількості 14 днів, за 2016 рік у кількості 14 днів, за 2017 рік у кількості 14 днів, за 2018 рік у кількості 14 днів, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб та за 2025 рік у кількості 14 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

Обґрунтовує позов тим, що наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.02.2025 № 167 о/с ОСОБА_1 , згідно з пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі, також – Закон 580-VIII), звільнений зі служби в поліції за станом здоров`я. На переконання представника позивача, Департамент протиправно в день звільнення не провів з позивачем повний розрахунок, а саме не виплатив грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (надалі, також – Закон № 3551-ХІІ) 2015 рік у кількості 14 днів, за 2016 рік у кількості 14 днів, за 2017 рік у кількості 14 днів, за 2018 рік у кількості 14 днів, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб та за 2025 рік у кількості 14 діб, про що свідчать довідка Головного управління НПУ в Івано-Франківській області від 22.07.2025 № 122436-2025 та довідка Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють» від 09.07.2025 № 739/59/18-2025. Беручи до уваги зазначене, з метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 , через уповноваженого представника, звернулася до суду з цією позовною заявою.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік та з 2022 року по 2025 рік.

Зобов`язано Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік у кількості 14 днів, за 2016 рік у кількості 14 днів, за 2017 рік у кількості 14 днів, за 2018 рік у кількості 14 днів, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб та за 2025 рік у кількості 14 діб, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого ОСОБА_1 мав відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таке необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що наказ Департаменту про звільнення від 18.02.2025 № 167 о/с не оскаржував. Департамент звертає увагу, що додаткова відпустка учасникам бойових дій визначена статтею 16-2, що належить до розділу ІІІ «Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності» Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Департамент поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють» зазначає, що відпустка учасникам бойових дій є додатковою відпусткою із збереженням заробітної плати і до переліку щорічних відпусток не входить, а тому не підпадає під дію статті 24 Закону № 504/96-ВР, така відпустка не переноситься на наступні періоди, не продовжується у випадку хвороби, не ділиться на частини, а відтак, на переконання відповідача, не підлягає компенсації у разі невикористання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.10.2015, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с. 11).

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють» від 18.02.2025 № 167 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону спеціальних операцій («Еней») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із 18.02.2025 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 2 (за станом здоров`я (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII (а.с. 50).

Відповідно до відомостей наказу ОСОБА_1 виплачено компенсацію за невикористані: 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 09 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік; 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 10 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік; 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 11 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2024 рік; 03 доби щорічної основної оплачуваної відпустки та 01 добу додаткової оплачуваної відпустки за 2025 рік (а.с. 50).

ОСОБА_1 додаткову відпустку як учасник бойових дій, відповідно до Закону № 3551-ХІІ за 2015 рік у кількості 14 діб, за 2016 рік у кількості 14 діб, за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб не використав, підтвердженням чого є довідка управління кадрового забезпечення Головного управління НПУ в Івано-Франківській області від 22.07.2025 № 122436-2025 (а.с. 14).

Згідно з довідкою Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.07.2025 відпустка із збереженням грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій за період проходження служби в БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» в 2025 році (станом на 18 лютого 2025 року) позивачу не надавалась (а.с. 18).

У відповідь на запит представника позивача, листом від 23.07.2025 № 122426-2025 «Про надання інформації» Головне управління НПУ в Івано-Франківській області повідомило про те, що відпустка учасникам бойових дій, визначена статтею 16-2 розділу Закону № 504/96-ВР є додатковою відпусткою із збереженням заробітної плати і до переліку щорічних відпусток не входить, а тому не підпадає під дію статті 24 Закону № 504/96-ВР. Така відпустка на відміну від щорічної надається незалежно від відпрацьованого часу в році, один раз протягом календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни. Невикористана у поточному році така відпустка на наступний рік не переноситься, право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року. Законодавством не передбачено можливість заміни додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) грошовою компенсацією. Компенсація за невикористану додаткову відпустку учасникам бойових дій при звільненні ОСОБА_1 не виплачувалась (а.с. 12-13).

Вважаючи протиправними дії Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2025 рік, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно при звільненні позивача не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ за 2015-2018 роки та 2022-2025 роки.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Статтею 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом (ч. 1).

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки (ч. 2).

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 05.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено, що такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Пунктом 12 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачено, встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (надалі, також – Порядок № 260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 7 і 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні:

щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;

щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 360/1874/20, право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону № 580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Отже, у випадку звільнення поліцейського зі служби йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Застосування вказаних правових норм відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі № 620/4218/18 та постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 380/2427/20.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.10.2015, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, а відтак має право на пільги, визначені законодавством України для учасників бойових дій (а. с. 11).

ОСОБА_1 додаткову відпустку, як учасник бойових дій, відповідно до Закону № 3551-ХІІ за 2015 рік у кількості 14 діб, за 2016 рік у кількості 14 діб, за 2017 рік у кількості 14 діб, за 2018 рік у кількості 14 діб, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб не використав, підтвердженням чого є довідка управління кадрового забезпечення Головного управління НПУ в Івано-Франківській області від 22.07.2025 № 122436-2025 (а. с. 14).

Згідно з довідкою Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.07.2025 позивачу відпустка із збереження грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій за період проходження служби в БСО «Еней» ДПОП «ОШБ «Лють» в 2025 році (станом на 18 лютого 2025 року) не надавалась (а. с. 18).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем при звільненні позивача зі служби не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, яка передбачена статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону № 3551-ХІІ за 2015-2018 роки та 2022-2025 роки, а тому позивач має право на отримання при звільненні зі служби в поліції грошову компенсації за невикористані ним дні додаткової відпустки, як учасник бойових дій за 2015-2018 роки та 2022-2025 роки.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік та з 2022 року по 2025 рік є протиправними та необхідно зобов`язати Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік у кількості 14 днів, за 2016 рік у кількості 14 днів, за 2017 рік у кількості 14 днів, за 2018 рік у кількості 14 днів, за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб, за 2024 рік у кількості 14 діб та за 2025 рік у кількості 14 діб, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого ОСОБА_1 мав відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

Таким чином, апеляційна скарга Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 300/5720/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

О. П. Мандзій