Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №260/8437/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/8437/25 пров. № А/857/13075/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 260/8437/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції Гаврилко С.Є.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення 23.01.2026,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яким просив суд: визнати протиправною відмову Державної служби України з надзвичайних ситуацій у видачі позивачу ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій видати позивачу ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою відповідно до Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова Державної служби України з надзвичайних ситуацій у видачі йому довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції ПКМУ від 12.07.2024 №837), на думку позивача, є протиправною.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій видати ОСОБА_1 , довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою відповідно до Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який у своїй скарзі просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник звертає увагу, що у зв`язку з тим, що позивач не брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ДСНС правомірно відмовлено ОСОБА_1 у видачі довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14 травня 2021 року №161 позивача було призначено на посаду начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (ГУ ДСНС у Закарпатській області) (Т. 1 а.с. 14).

Відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 07 квітня 2025 року №273 ОСОБА_1 - начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (ГУ ДСНС у Закарпатській області) було звільнено із служби цивільного захисту за станом здоров`я (Т. 1 а.с. 15).

Позивач вказує, що під час перебування на посаді начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області, а саме у період з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Головним управлінням ДСНС у Закарпатській області листом № 52 04-1361/52-37 від 04 березня 2025 року було направлено до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій матеріали щодо визначення статусу “Учасник бойових дій” ОСОБА_1 , начальнику ГУ ДСНС України у Закарпатській області на 56 аркушах в 1 прим. в паперовому вигляді (Т.1 а.с. 83).

У відповідь на зазначене звернення ГУ ДСНС України в Закарпатській області, Державна служба України з надзвичайних ситуацій листом №28-9246/281-2 від 24 квітня 2024 року повернула матеріали без реалізації у зв`язку з відсутністю правових підстав для видачі позивачу довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Т.1 а.с. 84).

31 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з рапортом № 52 01-1938/52, у якому просив видати Довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України для подальшого надання йому статусу учасника бойових дій, та надав підтверджуючі документи (Т. 1 а.с. 85).

Листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29 квітня 2025 року №28-9549/281-2 позивачу було відмовлено у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (Т. 1 а.с.а.с. 86, 87).

Згідно із змістом зазначеного листа, у період відрядження до ГУ ДСНС у Донецькій області на місцях ліквідації наслідків ворожої агресії позивач перебував в рамках набуття досвіду з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в умовах ведення бойових дій і не залучався до безпосереднього керівництва та організації проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт силами та засобами ГУ ДСНС України у Донецькій області, у зв`язку з чим надані до ДСНС матеріали не підтверджують факту безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а тому правові підстави для видачі довідки відсутні.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Правовий статус ветеранів війни в Україні визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі по тексту – Закон України № 3551-XII), який, серед іншого, встановлює, що учасниками бойових дій визнаються: особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, позивач, як особа начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, належить до категорії осіб, яким може надаватися статус учасника бойових дій.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 6 частина 1 пункт 19 абзаци 1 та 2 Закону України № 3551-XII).

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України унормовано положеннями Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837), (далі по тексту - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 підпункту 4 Порядку № 413 надання статусу учасника бойових дій - це публічна (електронна публічна) послуга, що надається комісією (міжвідомчою комісією) за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, або на підставі документів, поданих командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), за результатами розгляду якої (яких) приймається рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.

Відповідно до пункту 4 підпункту 4 Порядку № 413 підставою для надання статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6.

Додатком 6 до Порядку № 413 затверджено форму довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зі змісту довідки, наведеної у Додатку 6, вбачається, що підставою для її видачі є наявність не менш як одного з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, зокрема бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Таким чином, обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Наявність таких обставин є правовою підставою для видання особі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413.

Як випливає зі змісту пункту 2 абзацу 5 розділу I Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 грудня 2018 року № 1048, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2019 р. за № 55/33026, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, особами, звільненими зі служби цивільного захисту, які набули право на отримання статусу учасника бойових дій під час проходження служби цивільного захисту, є особи, що брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Так, відповідно до окремого доручення тимчасово виконуючого обов`язки Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій №8-254 від 26 березня 2024 року, було доручено Головним управлінням у Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях відрядити керівний склад територіальних органів ДСНС до ГУ ДСНС України у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській та Херсонській областях згідно з графіком (Т. 1 а.с.а.с. 16-21).

Згідно з графіком відрядження керівників територіальних органів ДСНС у регіони, наближені до районів ведення бойових дій начальник ГУ ДСНС України у Закарпатській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 відряджався у Донецьку область у період з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року.

Відповідно до плану-завдання керівному складу територіальних органів ДСНС під час відрядження в регіони, наближені до районів ведення бойових дій, було доручено, серед іншого, прийняти участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (спричинених обстрілами) (Т. 1 а.с.а.с. 22, 23).

На виконання окремого доручення ДСНС України №8-254 від 26 березня 2024 року, відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 26 березня 2024 року №83- НВ/52 “Про відрядження” ОСОБА_1 , вибув у відрядження до Головного управління ДСНС України у Донецькій області з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року (Т. 1 а.с.а.с. 24, 25).

Відповідно до посвідчення про відрядження від 26 березня 2024 року № 49, виданого полковнику служби ЦЗ ОСОБА_1 на відрядження до ГУ ДСНС України у Донецькій області з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року, містяться відмітки про вибуття з м. Ужгород 26 березня 2024 року, прибуття у м. Краматорськ 28 серпня 2024 року, вибуття з м. Краматорськ 26 квітня 2024 року та прибуття у м. Ужгород 27 квітня 2024 року, засвідчені печатками відповідних територіальних органів ДСНС.

Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 27 квітня 2024 року №115-НВ/52 “Про прибуття з відрядження” ОСОБА_1 , прибув з відрядження та приступив до виконання посадових обов`язків (Т. 1 а.с. 26).

Зі змісту наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області № НС-502/50 від 28 березня 2024 року “Про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії” вбачається, що 28 березня 2024 року внаслідок обстрілу території м. Миколаївка Краматорського району Донецької області та руйнування багатоквартирного житлового будинку начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 залучався для організації та керівництва проведенням робіт з ліквідації наслідків (Т. 1 а.с.а.с. 28, 29).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення №6/11/303 від 28 березня 2024 року начальника 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до ліквідації наслідків події із виїздом на місце події залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 30, 31).

Зі змісту наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області №НС-524/50 від 03 квітня 2024 року “Про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії” вбачається, що 01 квітня 2024 року внаслідок обстрілу території м. Торецьк Бахмутського району Донецької області та руйнування житлового будинку з надвірними спорудами з послідуючим загорянням начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 залучався для організації та керівництва проведенням робіт з ліквідації наслідків (Т. 1 а.с.а.с. 32-34).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення №б/н від 01 квітня 2024 року начальника 22 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до організації оперативного керівництва залученими силами і засобами із виїздом на місце події залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 35-37).

Зі змісту наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області № НС-551/50 від 07 квітня 2024 року “Про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії” вбачається, що 06 квітня 2024 року внаслідок обстрілу території с. Андріївка Волноваського району Донецької області та руйнування житлового будинку начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 залучався для організації та керівництва проведенням робіт з ліквідації наслідків (Т. 1 а.с.а.с. 38, 39).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення № 269 від 07 квітня 2024 року начальника 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до організації оперативного керівництва залученими силами і засобами із виїздом на місце події залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 40, 41).

Зі змісту наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області № НС-556/50 від 10 квітня 2024 року “Про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії” вбачається, що 09 квітня 2024 року внаслідок обстрілу території м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області та руйнування багатоквартирного житлового будинку начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 залучався для організації та керівництва проведенням робіт з ліквідації наслідків (Т. 1 а.с.а.с. 42-45).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення №б/н від 09 квітня 2024 року начальника 16 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до організації оперативного керівництва залученими силами і засобами із виїздом на місце події залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 46, 47).

Зі змісту наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області №НС-619/50 від 18 квітня 2024 року “Про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії” вбачається, що 17 квітня 2024 року внаслідок обстрілу території м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області та руйнування будівлі дошкільного навчального закладу начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 залучався для організації та керівництва проведенням робіт з ліквідації наслідків (Т. 1 а.с.а.с. 48-50).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення №б/н від 17 квітня 2024 року начальника 16 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до організації оперативного керівництва залученими силами і засобами із виїздом на місце події залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 51, 52).

Зі змісту наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області №НС-623/50 від 18 квітня 2024 року “Про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії” вбачається, що 18 квітня 2024 року внаслідок обстрілу території м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області та руйнування будівлі дошкільного навчального закладу начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 залучався для організації та керівництва проведенням робіт з ліквідації наслідків (Т. 1 а.с.а.с. 53-55).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення №б/н від 18 квітня 2024 року начальника 16 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до організації оперативного керівництва залученими силами і засобами із виїздом на місце події залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 56-58).

Відповідно до пункту 14 оперативного донесення №б/н від 25 квітня 2024 року начальника 19 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області зазначено, що до організації оперативного керівництва залученими силами і засобами із виїздом на місце події – пожежі у м. Добропілля Покровського району Донецької області внаслідок влучання боєприпасу внаслідок бойових дій залучався начальник Головного управління ДСНС України у Закарпатській області ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.а.с. 59-61).

Доповідною запискою № 52 01-2631/52 від 30 квітня 2024 року адресованою на ім`я тимчасово виконуючого обов`язки Голови ДСНС України Андрія Даника позивач повідомив, що під час відрядження у період з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року на території Донецької області, ним виконувалися заходи, пов`язані з організацією проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених обстрілами внаслідок ведення бойових дій у зазначеній зоні відповідальності. Також позивачем запропоновано вважати виконаними заходи, зазначені в “План-завданні керівному складу територіальних органів ДСНС під час відрядження в регіони, наближені до районів ведення бойових дій” під час його відрядження до Донецької області в період з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року у відповідності до вимог окремих доручень ДСНС України від 26 березня 2024 року № В-254 “Про відрядження керівного складу” та № В-372 від 26 квітня 2024 року “Про внесення змін до графіка відрядження”. (Т. 1 а.с.а.с. 62-73).

Цією доповідною запискою позивачем було повідомлено відповідача й про приймання участі у ліквідації наслідків нещасних випадків (спричинених обстрілами), оскільки таке завдання стояло перед позивачем відповідно до плану-завдання.

Наведені докази повністю підтверджують, що в період перебування у відрядженні ГУ ДСНС України у Донецькій області з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Вказані накази ГУ ДСНС України у Донецькій області про залучення сил і засобів до заходів з мінімізації наслідків збройної агресії, оперативні донесення про залучені сили і засоби для ліквідації наслідків обстрілів на місці подій, доповідна записка свідчать про участь ОСОБА_1 в організації та керівництві проведенням робіт з ліквідації наслідків бойових дій, є документами, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у розумінні положень Порядку №413 та є підставою для видачі довідки відповідно до Додатку 6 до цього Порядку № 413.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 викладено правову позицію, згідно з якою у переліку завдань, які визначають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах”, відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами. Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 620/11392/24 колегія суддів зазначила, що враховуючи положення статті 6 Закону № 3551-XII та пунктів 4, 5 Порядку № 413, визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України. Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу. Відтак, формальний підхід до розгляду поданих матеріалів, без врахування їх реального змісту та обставин, що свідчать про виконання особою завдань у зоні бойових дій, є неправомірним і суперечить меті правового регулювання законодавства у сфері захисту прав ветеранів війни.

На підтвердження факту безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України слугує також і той факт, що за виконання завдань на території Донецької області у складі ГУ ДСНС у Донецькій області у період з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року, позивачу виплачувалася додаткова грошова винагорода.

Так, за березень 2024 року у загальній сумі 14838 грн, в тому числі за 3 дні залучення до виконання завдань, за які виплачується винагорода 30000 гр. та 1 день залучення до виконання завдань, виходячи з розміру збільшеної додаткової винагороди 100000 грн.

Додаткова винагорода позивачу у сумі 14838 грн була виплачена відповідно до подання т.в.о. начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області №52 02-2068/52 16 від 03 квітня 2024 року та наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12 квітня 2024 року № 110 (Т. 1 а.с.а.с. 76 75).

За квітень 2024 року у загальній сумі 36666,66 грн, в тому числі за 22 дні залучення до виконання завдань, за які виплачується винагорода 30000 грн. та 4 дні залучення до виконання завдань, виходячи з розміру збільшеної додаткової винагороди 100000 грн.

Додаткова винагорода позивачу у сумі 36666,66 грн. була виплачена відповідно до подання т.в.о. начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області № 52 02-2755/5216 від 06 травня 2024 року та наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10 травня 2024 року №145 (Т. 1 а.с.а.с. 78, 79).

Розмір додаткової винагороди позивачу у подальшому, а саме за період з 01 травня 2024 року по 31 травня 2024 року був визначений лише на рівні 10 000 грн, у зв`язку з припиненням виконання завдань у районах ведення бойових дій, що підтверджується наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10 червня 2024 року №184 (Т. 1 а.с. 80).

Відповідно до пункту 2 підпунктів 1, 2, 4 Порядку та умов виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірах: 1) до 10000 гривень - особам пропорційно в розрахунку на місяць, а тим із них, які залучені до виконання завдань з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування територій) (далі - завдання), на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні таких завдань; 2) до 30000 гривень - особам, які проходять службу (виконують обов`язки), в тому числі, на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, пропорційно в розрахунку на місяць; 4) до 100000 гривень - особам, які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.

Таким чином, оскільки позивач у березні 2024 року, перебуваючи у відрядженні, 3 (три) дні проходив службу (виконував обов`язки) на території Донецької області, та 1 (один) день брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, йому виплачувалася додаткова винагорода за березень 2024 року за 3 (три) дні з розрахунку 30000 грн, та за 1 (один) день з розрахунку 100000 грн. Також, оскільки позивач у квітні 2024 року, перебуваючи у відрядженні, 22 (двадцять два) дні проходив службу (виконував обов`язки) на території Донецької області, та 4 (чотири) дні брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, йому виплачувалася додаткова винагорода за квітень 2024 року за 22 (двадцять два) дні з розрахунку 30000 грн., та за 4 (чотири) дні з розрахунку 100000 грн.

Факт виплати позивачу додаткової винагороди за березень 2024 року та квітень 2024 року у зазначених розмірах не є спірним та є беззаперечним доказом його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Крім того, позивача було включено до Списку осіб рядового і начальницького складу ГУ ДСНС у Закарпатській області, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та набули право на встановлення статусу учасника бойових дій відповідно до статті 6 пункту 19 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Т.1 а.с.а.с. 81, 82).

Зазначені вище документи у їх сукупності у повній мірі підтверджують факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області у складі ГУ ДСНС у Донецькій області у період з 26 березня 2024 року по 26 квітня 2024 року.

Щодо позиції апелянта, яка ґрунтується на інформації з рапорту начальника ГУДСНС у Донецькій області ОСОБА_2 щодо того, що позивач у зазначені вище дні перебував на місцях події лише в рамках набуття досвіду з ліквідації наслідків ведення бойових дій (Т. 1 а.с.а.с. 138,139), слід вказати на те, що зазначений рапорт суперечить підписаним тим же ОСОБА_2 наказам “Про залучення сил і засобів Головного управління ДСНС у Донецькій області до заходів мінімізації наслідків збройної агресії”, відповідним оперативним донесенням, доповідній записці, а також факт оплати позивачеві винагороди з розрахунку 100000 грн заперечує інформацію зазначену у рапорті від 08 квітня 2025 року.

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 260/8437/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук