Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №380/6570/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 рокусправа № 380/6570/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

встановив :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність, що полягає у нездійсненні індексації грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року;

зобов?язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по грудень 2017 року, здійснивши при цьому виплату із врахування раніше виплачених сум;

визнати протиправними дії, які полягають у здійсненні розрахунків розмірів грошової компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні із служби в поліції без урахуванням в складових місячного грошового забезпечення станом на день звільнення індексації грошового забезпечення, встановленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991

№1282-XII;

зобов?язати перерахувати та виплатити грошову компенсацію за 7 днів невикористаних основної і додаткової відпусток та одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повий календарний рік служби з обов?язковим включенням до складових місячного грошового забезпечення станом на день звільнення індексації грошового забезпечення за повний календарний місяць, встановленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII, та провести виплати з врахуванням раніше виплачених сум;

зобов?язати виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що розраховані та утримані із розміру перерахованих грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

В обгрунтування позову зазначає, що при проходження служби в поліції йому не було нараховано за 2015-2017 роки індексацію грошового забезпечення, а також в розмір грошового забезпечення для розрахунків грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2021 рік одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції не включений розмір індексації грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

Відповідач у відзиві вказав, що враховуючи те, що потреба в коштах для виплати грошового забезпечення подається до Національної поліції щомісячно на 17 число, індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУНП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення і підстав для її нарахування за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року немає. Оскільки індексація грошового забезпечення не належить до надбавок, доплат, підвищень, тобто не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, така не підлягає врахуванню при нарахуванні одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні. Відтак, вимоги про виплату індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, задоволенню не підлягають, оскільки така виплата не проводилась, а отже відсутні підстави вважати, що права позивача порушені.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №118 о/с від 24.03.2021 року позивача звільнено зі служби в поліції.

Із листа відповідача від 12.03.2026 року №44915-2026 вбачається, що індексація грошового забезпечення позивачу за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року не нараховувалась та не виплачувалась по причині відсутності правових підстав; відповідно до вимог п.8 Розділу III наказу МВС України від 06.04.2016 №260 розрахунок виплати грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби, а складові грошового забезпечення поліцейських визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та наказом МВС України від 06.04.2016 №260. Поліцейським при звільненні із служби нараховується одноразова грошова допомога з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премій, установлених наказами на день звільнення.

Змістом спірних правовідносин є ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року; здійснення розрахунків розмірів грошової компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні із служби в поліції без урахуванням в складових місячного грошового забезпечення станом на день звільнення індексації грошового забезпечення, встановленої Законом України "Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтями 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року за №1282-XII (надалі – Закон №1282-XII), з наступними змінами та доповненнями, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до пунктів 1-1, 4, 5, 6, 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 року підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 зазначив, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Статтею 5 Закону №1282-XII, визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною 6 цієї статті зазначено, що проведення індексації грошових коштів доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загального обов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-У1І1, Кабінету Міністрів України доручено за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

Згідно пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 - виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013, яка застосовується з 01.12.2015 року). До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації працівників, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року за №1078.

Частиною шостою статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено джерело коштів на проведення індексації.

Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений статтею 4 Закону №1282-XII строк, тому є необхідність зобов`язати відповідача провести розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача.

При цьому суд зазначає, що непроведення та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є обмеженням його Конституційних прав відповідачем, що є незаконним.

В пунктах 23, 26 рішення у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В пунктах 22-23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сукач проти України» остаточне рішення від 10.06.2011 зазначено, що Суд повторює, що поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають і активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу (див. рішення щодо прийнятності у справі «Броньовські проти Польщі» [ВП], заява N 31443/96, пункт 98, ЕЄНЯ 2002-Х).

Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи, підприємства, організації не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Окрім того, в матеріалах справи наявні докази того, що індексація позивачу за вказаний період нарахована не була нарахована.

Таким чином, відповідач зобов`язаний провести індексацію грошового забезпечення позивача за період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року у встановленому законом порядку.

Щодо періоду з листопада 2017 року по грудень 2017 року.

Із інформації щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з 01.11.2015 – 24.03.2021, яка наявна в матеріалах справи вбачається, що позивачу було нараховано індексацію грошового забезпечення за цей період.

Відтак, зазначені вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог з приводу перерахунку та виплати грошової компенсації за 7 днів невикористаних основної і додаткової відпусток та одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повий календарний рік служби з обов?язковим включенням до складових місячного грошового забезпечення станом на день звільнення індексації грошового забезпечення.

Відповідач ще не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення на виконання даного рішення суду.

Відтак, відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушені.

Як наслідок, вказані вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог з приводу виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що розраховані та утримані із розміру перерахованих грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції.

Оскільки у задоволенні позовних вимог з приводу перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористану дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні відмовлено, дана позовні вимога, як похідна, також не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року.

Зобов?язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса: м.Львів, пл.Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року, здійснивши при цьому виплату із врахування раніше виплачених сум.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович