Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №554/7524/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7524/25 Номер провадження 22-ц/814/1199/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Карпушин Г.Л., Чумак О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 13 жовтня 2025 року, постановлене суддею Самсоновою О.А.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20.05.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 18.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1485-8061.

За умов такого договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту – 16 000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; промо-ставка - 0,01% у день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується упродовж перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи із 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору.

Також додатковою угодою №1 від 31.12.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №185-8061 від 18.12.2024 кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит в сумі 900,00 грн.

Позивач, не будучи фінансовою установою, здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку через партнера ПАТ «ПриватБанк», із яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019, та видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті. У свою чергу відповідачка, отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відмовитися від нього без пояснення причин, тим самим підтвердила виконання своїх зобов`язань.

Позичальниця належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала у зв`язку із чим станом на 14.04.2025 утворилася заборгованість у розмірі 32 617,32 грн, що складається із: 16 900,00 грн - заборгованість за кредитом; 7 470,32 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 8 112,00 грн – заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; 135,00 грн – заборгованість по комісії.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 13.10.2025 позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1485-8061 від 18.12.2024 у розмірі 17 035,00 грн, а також на відшкодування понесених судових витрат 1 259,64 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено належними доказами факт укладення кредитного договору та його неналежне виконання позичальницею, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача за тілом кредиту та комісією. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків відмовлено, оскільки відповідачка є дружиною військовослужбовця, а тому за правилами ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнена від їх стягнення.

Не погодившись із таким рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку в частині, якою відмовлено у стягненні відсотків. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Зазначає, що між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії №1485-8061 від 18.12.2024, яким погоджено, серед іншого, нарахування процентів за промо-ставкою - 0,01% у день; стандартною % ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується упродовж перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи із 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору.

Цитуючи положення ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вважає, що законодавець надає право на пільги в частині не нарахування процентів за користування кредитом, а також штрафу, пені двом категоріям військовослужбовцям, а саме: 1) військовослужбовцям, що призвані під час мобілізації на особливий період, або військовослужбовці, що призвані на військову службу із числа резервістів. Тоді відповідна пільга застосовується протягом усього строку перебування військовослужбовця на військовій службі; 2) військовослужбовці інших категорій проходження військової служби, що брали або беруть участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Пільга для даної категорії військовослужбовців застосовується виключно за період участі у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Між тим, відповідачка при зверненні в суд із відзивом на позовну заяву не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у неї права на отримання відповідних пільг. Зокрема, відповідачкою не надано довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення за зразком, що встановлена Додатком №4 Постанови Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014. Тоді як, наявність лише одного статусу військовослужбовця у чоловіка відповідачки та статусу учасника бойових дій не є прямою підставою для застосування положень п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.12.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 16.12.2025.

25.12.2025 до апеляційного суду надійшов відзив відповідачки на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. На спростування доводів апеляційної скарги надає докази на підтвердження наявності у неї права на пільги, передбачені положеннями п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: довідку командира в/ч НОМЕР_1 від 13.04.2021 №643/ВП/189, якою підтверджено участь ОСОБА_2 у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькіц та Луганській областях, забезпечення їх здійснення у період із 04.11.2020 по 24.03.2021.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1485-8061, за умов якого кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: дата видачі кредиту – 18.12.2024;останній календарний день першого базового періоду – 07.01.2025;сума кредиту– 16 000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту (разом) – 33,60грн; разом до сплати – 16 033,60 грн.

Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.1. договору).

Для укладення цього Договору, у порядку, встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та як необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (п.3.2. договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п.4.6 договору).

Згідно із п.4.10. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:-1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору.

У цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою – 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно із п.4.8. базовий період складає 21 календарний день. Згідно п. 4.13.

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 365 днів з моменту перерахування кредиту позичальника (п. 4.13. договору)./а.с.14-22/

Додатком до Договору про відкриття кредитної лінії є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки./а.с.34/

31.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1485-8061, за умов якої сторони домовилися про надання додаткових грошових коштів у кредит за договором та продовження строку кредитування/строку дії договору на таких умовах: сума кредиту: 900,00 грн; дата видачі кредиту – 31.12.2024; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; промо-ставка - 0,01% у день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується упродовж перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи із 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору./а.с.37-39/.

Додатком до Додаткової угоди від 31.12.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки./а.с.39-40/

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано суду: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту KreditKasa, затверджені наказом №113-П від 31.10.2024./а.с.23-33/

АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay на номер особистого електронного платіжного інструменту: ID-платежу: 2566144534; дата видачі: 18.12.2024; сума: 16 000,00 грн; номер договору: 1485-8061; номер картки: НОМЕР_2 ; а також: ID-платежу: 2573305940; дата видачі: 31.12.2024; сума: 900,00 грн; номер договору: 1485-8061; номер картки: НОМЕР_2 ./а.с.33-36/

За змістом розрахунку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором щодо видачі кредиту 1485-8061 від 18.12.2024 загальна сума заборгованості склала 32 955,32 грн, із яких: 16 900,00 грн – основний борг; 7 470,32 грн - залишок відсотків; 8 450,00 грн – залишок відсотків за статтею 625 ЦК України; 135,00 грн – залишок комісії./а.с.42/

25.03.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надіслано ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень умов договору №1485-8061 від 18.12.2024 та обов`язок сплатити упродовж 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24.02.2025 склала 32 617,32 грн, із якої: 16 900,00 грн – за кредитом; 7 470,32 грн – за процентами; 8 112,00 грн – за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; 135,00 грн – комісія./а.с.43, 44/

Відповідачка ОСОБА_1 із 09.09.2015 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який із 25.02.2015 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та на підставі ч.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій./а.с.73-76/

При постановленні рішення в оскаржуваній частині, районний суд виходив із того, що, оскільки відповідачка ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, то за правилами ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона звільнена від сплати відсотків за кредитним договором.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;

4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України (частина перша статі 3 Закону №2011-XII).

Згідно із частиною 15 статті 14 Закону №2011-XII військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до абз. 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» із 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України, викладеними у листі від 14.06.2024 №14-0005/45882 передбачена частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначеним у ній категоріям пільга надається на весь час їх призову (проходження військової служби), незалежно від того чи брали (беруть) вони участь у вказаних у статті заходах.

Відповідна пільга для військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам) надається на весь час їх призову (проходження військової служби): 1) посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця); 2) довідку за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40; 3) витяг (завірена копія) із наказу по особовому складу про призначення на посаду; 4) для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб.

Для військовослужбовців, а також їх дружинам (чоловікам), які перебувають на інших видах військової служби, відповідна пільга таким військовослужбовцям надається лише за період їхньої безпосередньої участі у зазначених заходах в особливий період. Тому відповідна пільга має надаватися на підставі наступного переліку документів: 1) посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця); 2) довідку за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40; 3) витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду; 4) для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції - довідка згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413; 5) для військовослужбовців, які брали участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях - довідка згідно з додатком 4 до Порядку; 6) для військовослужбовців, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України - довідка згідно з додатком 6 до Порядку; 7) для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення пункту 15 статті 14 цього Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачка є дружиною військовослужбовця, який згідно із ч.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на пільги, серед іншого, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Надані стороною відповідача докази на підтвердження викладеного є належними та достатніми для того, щоб установити, що на момент укладення відповідного кредитного договору (18.12.2024) відповідачка, як член сім`ї військовослужбовця, має право на пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на весь час проходження її чоловіком військової служби, що підтверджується довідкою за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 №40.

Ставлячи під сумнів достатність наданих відповідачкою доказів, позивач не реалізував в суді першої інстанції належне йому право та не спростував їх, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України несе ризик настання наслідків із цим пов`язаних.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Із огляду на викладені норми права колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані відповідачкою є належними та достатніми для підтвердження того, що відповідачка є дружиною військовослужбовця та за правилами ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнена від стягнення процентів.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, оскільки зводяться до загального цитування роз`яснень Національного банку України, викладених у листі від 14.06.2024 №14-0005/45882, дотримання виконання яких є обов`язком банківської установи. Між тим, суд при оцінці доказів керується положеннями статей 12, 13, 81 ЦПК України, а, відтак, надаючи оцінку доказам в їх сукупності та з метою недопущення надмірного формалізму, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки заборгованості за процентами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Із огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 13 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді Г.Л. Карпушин

О.В. Чумак