Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №545/4344/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4344/25 Номер провадження 22-ц/814/1491/26Головуючий у 1-й інстанції Литвин В. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник – адвокат Щава Єлизавета Володимирівна, на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та відповідачем укладений договір про споживчий кредит №4806590.

На підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» 11 листопада 2021 року укладений договір відступлення права вимоги №12Т, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором №4806590 від 24 липня 2021 року.

Своїх зобов`язань відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20015,00 грн.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов`язань, що випливають із договору про споживчий кредит, зокрема щодо повернення суми кредиту та сплати процентів. Також, не доведено факту отримання відповідачем кредиту за вказаним договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року не погодився позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Щава Є.А., та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №4806590 від 24 липня 2021 року в розмірі 20015,00 грн, а також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами у судах першої та апеляційної інстанцій.

Позиція учасників справи

Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не забезпечив повного об`єктивного та неупередженого розгляду справи, а при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.

Вказує, що позивачем були надані належні та допустимі докази на підтвердження укладення договору про споживчий кредит, факту перерахування кредитних коштів та відступлення права вимоги.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 20015,00 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 24 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №4806590, відповідно до умов якого позичальнику надаються у позику 5000,00 грн строком на 30 днів, процентна ставка - 0,01% за кожен день користування кредитом, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

11 листопада 2021року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення права вимоги №12Т.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відсутні належні та допустимі докази перерахування коштів відповідачу за договором про споживчий кредит №4806590.

Позиція апеляційного суду

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 1046, 1049 ЦК України визначається, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 цього Закону визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої та другої статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частиною третьою статті 12 ЦК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заборгованості та її розміру позивач подав до суду першої інстанції договір споживчого кредиту №4806590 від 24 липня 2021 року (а.с. 25-29), анкету-заяву на кредит №4806590 від 23 липня 2021 року (а.с. 12), відомість про щоденні нарахування та погашення за договором №4806590 від 24 липня 2021 року (а.с. 15), паспорт споживчого кредиту №4806590 (а.с. 30), договір №12Т про відступлення права вимоги від 11 листопада 2021 року між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 17-24), витяг з додатку до договору факторингу №12Т від 11 листопада 2021 року (а.с.14).

Відповідно до пункту 1.1 договору про споживчий кредит №4806590 від 24 липня 2021 року кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору про споживчий кредит №4806590 від 24 липня 2021 року сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 24 липня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 23 серпня 2021 року.

Підпунктом 1.5.2 договору про споживчий кредит №4806590 від 24 липня 2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом: 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на вебсайті товариства miloan.ua.

Позивачем на підтвердження надання суми кредиту відповідачу надана копія платіжного доручення №52030800 від 24 липня 2021 року, яке підписане представником ТОВ «Мілоан» та скріплене його печаткою (а.с.35).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно додатку 3 до вищевказаної інструкції вбачається, що платіжне доручення містить обов`язкові реквізити про дату одержання платіжного доручення банком та дату проведення, з підписом банку.

З Додатку 3 до Інструкції слідує, що датою надходження є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік отримання банком платника розрахункового документа, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Датою виконання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік списання коштів з рахунку платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Так, у вказаному платіжному дорученні зазначені такі відомості, а саме: платник ТОВ «Мілоан», банк платника: «Приватбанк», отримувач: ОСОБА_1 , кредитний рахунок № НОМЕР_1 *13 (а.с.35).

Слід звернути увагу, що платіжне доручення №52030800 від 24 липня 2021 року не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Також, ні договір про споживчий кредит №4806590 від 24 липня 2021 року, ні анкета-заява на кредит від 23 липня 2021 року №4806590 не містять номеру рахунку чи картки, на яку мають бути перераховані грошові кошти.

При цьому, жодних даних про належність карткового рахунку № НОМЕР_2 відповідачу матеріали справи не містять.

Водночас, позивач не скористався своїм правом щодо звернення до суду з клопотанням про витребування доказів, зокрема, щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, оскільки відсутні належні та допустимі докази перерахування коштів за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо судових витрат в частині судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат тому числі: витрат в частині судового збору в суді першої інстанції; в частині судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а також відсутні підстави для стягнення витрат з правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник – адвокат Щава Єлизавета Володимирівна – залишити без задоволення.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 травня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко