Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №554/12808/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/12808/24 Номер провадження 22-ц/814/2391/26Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Карпушина Г.Л.; суддів Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив стягнути з Полтавської міської ради 266800 грн. моральної шкоди.

19.02.206 року представником відповідача Полтавської міської ради – Рудич Н.С. подане клопотання про зупинення провадження у справі № 554/12808/24 до набранням законної сили судовим рішенням у справі № 440/12654/25.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що предметом розгляду судової справи №554/12808/24 є відшкодування моральної шкоди за невиконання рішення суду у справі№ 816/1233/18 яким зобов`язано Бричківську сільську раду (правонаступник сільської ради, боржник у справі - Полтавська міська рада) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.03.2018 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду та рішення у справі № 440/5029/20 яким зобов`язано Бричківську сільську раду Полтавського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно клопотань від 02.03.2018 року, від 11.06.2018 року, від 22.07.2020 року з урахуванням висновків суду.

Вказувало, предметом розгляду судових справ №816/1233/18 та №440/5029/20 була одна і таж земельна ділянка орієнтовною площею 0,0650 га, розташована за адресою: с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область, яку гр. ОСОБА_1 просив в оренду для сінокосіння. Рішення судів у цих справах виконані міською радою рішенням шістдесят сьомої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 28.02.2025 «Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Зазначало, що ОСОБА_1 має неправомірні очікування в отриманні земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га, розташованої за адресою: с. Петрівка, Полтавський район, Полтавська область, так як набуття права на спірну земельну ділянку має бути здійснене із застосуванням процедур визначених ст. 124 ЗК України, а саме - за результатами проведення земельних торгів, оскільки згідно із ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, передача в оренду спірної земельної ділянки водного фонду має відбуватися через земельні торги.

Враховуючи те, рішення сімдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.08.2025 "Про відмову громадянину ОСОБА_1 в затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є предметом розгляду судової справи № 440/12654/25 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, наявні підстави для зупинення провадження до розгляду справи № 440/12654/25.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року зупинено провадження у цивільній справі №554/12808/24 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Департамент земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради, про відшкодування моральної шкоди, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/12654/25.

На вказану ухвалу суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права прохає ухвалу районного суду скасувати, а справу направити до районного суду для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі вказує, що предметом розгляду даної справи є відшкодування шкоди за затримку у виконанні рішення суду у справах № 816/1233/18 та №440/5029/20. Зазначає, що предметом позову у справі № 440/12654/25 є дії Полтавської міської ради, які були вчинені вже після виконання рішень у справах 816/1233/18 та №440/5029/20 та Полтавським окружним адміністративним судом не досліджується у справі №440/12654/25 обставини невиконання рішення судів, а тому відсутній причинно- наслідковий зв`язок з предметом позову у справі № 554/12808/243 та позовом у справі № 440/12654/25, а тому обставини встановлені у вищевказаній справі не мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що існує об`єктивна неможливість в розгляді даної справи, оскільки обставини, які будуть встановлені при розгляді справи № №440/12654/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, а також карток відмови, матимуть правове значення та впливатимуть на вирішення спору, який розглядається у даній справі.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками районного суду з наступних підстав.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).

Ураховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року(стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок про те, що відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/12654/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, а також карток відмови, не перевірив, що вказані справи не пов`язані між собою, оскільки обставини невиконання рішень судів у справах № 816/1233/18 та №440/5029/2 не є предметом розгляду справи №440/12654/25, а відтак ухвалення рішення у вищезазначеній справі не встановлює обставин, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено.

Окрім того слід зазначити, що зупиняючи провадження у даній справі до розгляду справи № 440/12654/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, а також карток відмовине обґрунтував, у чому полягає неможливість розгляду цієї справи до вирішення розгляду іншої справи, які обставини та факти суд першої інстанції позбавлений можливості встановити та оцінити.

Також слід зазначити, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, однак місцевим судом, у порушення вимог процесуального законодавства, не вказано на існування істотних перешкод для встановлення обставин, що мають значення для вирішення даної справи, а також неможливість їх встановлення судом самостійно під час розгляду цієї справи.

При цьому колегія суддів наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

УхвалуШевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про відшкодування моральної шкоди - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко_________________ О.І. Обідіна