Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №361/7885/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/7885/25 Номер провадження 22-ц/814/2292/26Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Чумак О.В., за участі секретаря судового засідання: Буйнової О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 20225 року представник позивача – адвокат Стеценко М.В. звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 29 580,00 грн, а також вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування позову вказує, що 16.12.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 8441391, підписаний одноразовим ідентифікатором 825686.

Відповідно до умов договору кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн. Процентна ставка (фіксована) становить 0.01 % яка нараховується за кожен день користування Позикою з другого дня користування,; 23,71% комісія від суми позики; 5,00% проценти за понадстрокове користування. Строк кредитування 30 днів.

У зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань станом на 12.05.2025 утворилась заборгованість 29 580,00 грн, яка складається: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 17000.00 грн.; - заборгованість за процентами - 49.30 грн.; - заборгованість за процентами за понадстрокове користування - 8500.00 грн.; - заборгованість за комісіями - 4030.70 грн.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів суму заборгованості у розмірі 25 549 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) грн 30 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення районного суду в частині стягнутих відсотків та неспівмірних витрат на правничу допомогу, а також у відмові щодо розстрочки виконання зобов`язання скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про зменшення процентів та витрат на правничу допомогу, а також вирішити питання про розстрочку виконання рішення суду з урахуванням принципів справедливості, пропорційності та верховенства права.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що нарахування 5 % процентів на день після спливу строку кредитування є порушенням ЗУ «Про споживче кредитування». Зазначає, що суд безпідставно відмовив у розстрочці виконання рішення суду.

Також суд безпідставно стягнув витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. без належної перевірки понесених позивачем витрат, а також не встановив їх реальність і співмірність із розглядом даної справи.

15.04.2026 року від представника ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить її залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржується лише в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами; стягнення витрат на правничу допомогу; відмові в розстрочці виконання рішення суду , тому суд апеляційної інстанції рішення суду в іншій частині не переглядає.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Районним судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16.12.2024 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 8441391, підписаний одноразовим ідентифікатором 825686. Відповідно до умов договору кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн. Процентна ставка (фіксована) становить 0.01 % яка нараховується за кожен день користування Позикою з другого дня користування; 23,71% комісія від суми позики (4030,70 грн); 5,00% проценти за понадстрокове користування. Строк кредитування 30 днів (а.с. 16-43).

Згідно з листом ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000028776/ТНПП від 14.05.2025 року, 16.12.2024 року на рахунок НОМЕР_2 було перераховано 17000,00 грн (а.с. 44).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8441391 від 16.12.2024 року, у ОСОБА_1 станом на 12.05.2025 року існує заборгованість за вказаним кредитним договором, яка становить 29 580,00 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 17000.00 грн.; - заборгованість за процентами - 49.30 грн.; - заборгованість за процентами за понадстрокове користування - 8500.00 грн.; - заборгованість за комісіями - 4030.70 грн (а.с. 46-47).

Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення відсотків за понадстрокове користування кредитним коштами у розмірі 8500 грн районний суд виходив з того, що зазначені відсотки є мірою відповідальності за неналежне виконання умов договору, що передбачено ст. 625 ЦК України, зі застосуванням відсоткової ставки, погодженої сторонами у договорі позики №8441391 від 16.12.2024 року позичальник погодився із зазначеними умовами , в тому числі про розмір процентів за понадстрокове користування кредитом, які є грошовими коштами, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.

Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 16 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 8441391, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 825686.

За умовами договору позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року позикодавець зобов`язувався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк для задоволення власних потреб шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2.2.1. договору позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року передбачено, що сума позики становить 17000 грн.

Згідно пунктів 2.2.2, 2.2.4 договору позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року строк дії позики - 30 днів, дата повернення позики – 14 січня 2025 року.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору позики, протягом строку дії договору діє фіксована процентна ставка, що становить 0,01 % в день, а за понадстрокове користування позикою встановлена процентна ставка 5 % в день. Ставки визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

В пункті 2.5 договору позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року. При цьому, ОСОБА_1 договірні зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості за цим договором.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 12.05.2025 року існує заборгованість за вказаним кредитним договором, яка становить 29 580,00 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 17000.00 грн.; - заборгованість за процентами - 49.30 грн.; - заборгованість за процентами за понадстрокове користування - 8500.00 грн.; - заборгованість за комісіями - 4030.70 грн (а.с. 46-47).

Як убачається зі зазначеного розрахунку заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувало ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами до 24 січня 2025 року.

При цьому, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 49,30 грн нараховано до 14 січня 2025 року, тобто в межах строку кредитування, за процентною ставкою 0,01 % в день, що відповідає умовам договору позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року, відтак свідчить про правомірність нарахування такої.

Разом з тим, задовольняючи вимоги щодо стягнення заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом в розмірі 8500 грн за період з 15 січня 2025 року по 24 січня 2025 року, районний суд не звернув уваги на те, що сторони погодили, що позика надається строком на 30 днів з 16.12.2024 до 14.01.2025.

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, позикодавець має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Таким чином, оскільки договором визначено проценти в розмірі 49,30 грн (п. 2.2.3), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд звертає увагу, що умовами вказаного договору позики передбачено порядок продовження строку його дії і власне відсутні докази в матеріалах справи про ініціювання позичальником продовження строку дії такого договору. Проте, чітко визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позику 14.01.2025.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Тобто, право ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувати відсотки за користування позикою припинилося зі спливом строку дії договору після 14.01.2025, тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування позикою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Також, Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п. 2.2.2, 2.2.3 договору термін повернення позики визначено 14.01.2025, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 15.01.2025 відповідно до п. 2.2.2, 2.2.3 договору відсутні.

При цьому, вимог про стягнення відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено.

Враховуючи викладене рішення районного суду в частині стягнення відсотків за понадстрокове користування кредитом у розмірі 8500 грн слід змінити, зменшивши розмір відсотків, який підлягає стягненню з відповідача до 49,30 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений права після ухвалення рішення у справі на стадії його виконання звернутися до суду у порядку ст. 435 ЦПК України із заявою про розстрочення виконання рішення суду з наданням необхідних доказів наявності обставин, які унеможливлюють або суттєво ускладнюють виконання рішення суду.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно із ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду договір про надання правничої допомоги №0924-1 від 02.09.2024, додаткову угоду № 1/25 до договору про надання правничої допомоги №0924-1 від 02.09.2024, додаткову угоду № 2/25 до договору про надання правничої допомоги №0924-1 від 02.09.2024, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 02.09.2024, що є додатком №2 до вказаного договору надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.06.2025 на загальну суму 7100 грн., що є додатком №4 до вказаного договору надання правничої допомоги.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, які полягають лише у складанні позовної заяви, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Враховуючи часткове задоволення позову на 57,64% , з відповідача на користь позивача слід стягнути 1745,34 грн судового збору. Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги слід стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 726,72 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 09 лютого 2026 року змінити, зменшивши суму заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за договором позики № 8441391 від 16 грудня 2024 року з 8549,30 грн до 49,30 грн, а загальний розмір заборгованості з 25549,30 грн до 17049,30 грн.

В іншій частині рішення районного суду, - залишити без змін.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 2000 грн. витрат на правничу допомогу та 1745,34 грн. судового збору, а всього 3745,34 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» на користь ОСОБА_1 726,72 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 13.05.2026 року.

Головуючий суддя : ___________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: ___________________ О.І. Обідіна __________________ О.В. Чумак