Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №760/1316/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1316/26

3/760/1702/26

14 травня 2026 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Аль-Раджабі Ю.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2026 року о 08 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «TOYOTA AVENSIS» д.н.з. НОМЕР_2 по бул. Вацлава Гавела, 29 у м. Києві, під час виїзду з прилеглої території не надав перевагу у русі автомобілю «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого відбулось зіткнення даних автомобілів, що спричинило зіткнення з автомобілем «RENAULT DUSTER» д.н.з. НОМЕР_4 , який був припаркований на узбіччі, чим порушив вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

На підставі вищевикладеного на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561824 від 08.01.2026 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пояснив, що 08.01.2026 року керуючи автомобілем «TOYOTA AVENSIS» д.н.з. НОМЕР_2 закінчивши виїзд з двору, вправо на великій швидкості рухалась «TOYOTA CAMRY» д.н.з. НОМЕР_3 , цей транспортний засіб не тормозивши, включив фари та продовжував рухатись на нього, поки не здійснив зіткнення в ліву частину машини, продовжуючи далі рухатись і допустив зіткнення з іншою машиною «RENAULT DUSTER» д.н.з. НОМЕР_4 , яка була припаркована не в місці для паркування та в порушення ПДР. В цей час на вулиці подав льодяний дощ, дорожнє покриття було в снігу. Також зазначив, що водій автомобіля «TOYOTA CAMRY» рухався на великій швидкості. Крім того, вказав, що працівники поліції до того, як він написав пояснення, до 10 год. 56 хв. з 09 год. 40 хв. не здійснили жодних заходів по складанню схеми ДТП, крім того, не зафіксували, відсутність слідів гальмівного шляху автомобіля «TOYOTA CAMRY», зазначив, що вищевказаний водій навіть не намагався прийняти міри, щоб уникнути зіткнення, оскільки рухався на великій швидкості, не тормозив, не пропустив транспортний засіб, який вже закінчив виїзд, у водія «TOYOTA CAMRY» не відібрали зразки на алкоголь, а працівники поліції не вживали заходи оперативного фіксування та складання документів.

Під час судового розгляду захисник вказала, що сторона захисту не погоджується з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561824, та вважає, що надані суду матеріали не містять належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Захисник звернула увагу на істотні суперечності щодо часу, місця та фактичних обставин ДТП, оскільки у протоколі зазначено час події 08:40 та адресу: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 29, тоді як у схемі місця ДТП вказано час 09:40, а в поясненнях учасників фігурує адреса: вул. Вацлава Гавела, 27. Крім того, захисник зазначила, що один із водіїв у своїх поясненнях вказав про паркування транспортного засобу о 09:00, тобто вже після часу ДТП, зазначеного у протоколі, що, на її думку, ставить під сумнів правильність встановлення фактичних обставин події.

Захисник оспорювала допустимість і належність протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП, посилаючись на те, що протокол не містить належного викладу місця, часу та фактичних обставин правопорушення, а також містить неточності в анкетних даних і формулюваннях, зокрема зазначення « ОСОБА_2 » замість ОСОБА_1 . Також захисник вказала, що схема місця ДТП має суттєві недоліки, оскільки не збігається з протоколом за часом, не містить належних сталих орієнтирів, дорожніх знаків, точних координат місця зіткнення, не відображає реальні дорожні та погодні умови, а також, за твердженням сторони захисту, була складена після складання протоколу. У зв`язку з цим захисник наголошувала, що така схема не може підтверджувати обставини, які вже були внесені до протоколу.

Крім того, захисник зазначила про порушення права ОСОБА_1 на захист та недотримання встановленої процедури оформлення адміністративних матеріалів. Вона вказала, що під час отримання пояснень ОСОБА_1 не були належним чином роз`яснені права та обов`язки, йому не було надано можливості скористатися юридичною допомогою адвоката, а також, за твердженням сторони захисту, не було надано матеріали для ознайомлення. Захисник також звернула увагу, що у протоколі зазначено про здійснення фіксації на боді-камери, однак відповідна відеофіксація суду надана не була.

Водночас захисник посилалася на технічний запис на USB-флеш-накопичувачі, який, за її твердженням, підтверджує недотримання процедури оформлення матеріалів ДТП. Зокрема, захисник зазначила, що станом на 10:04 схема ДТП ще не була складена, о 11:57 схема та протокол також ще не були оформлені, а фактичні заміри дороги, фіксація пошкоджень, з`ясування обставин ДТП та складання схеми почалися близько 12:00. У зв`язку з цим захисник стверджувала, що при складанні протоколу схема фактично ще не існувала, а тому протокол не міг ґрунтуватися на доказі, який на той момент не був зафіксований у встановленому порядку.

Також захисник оспорювала сам механізм ДТП, зазначаючи, що у протоколі подію описано як таку, що сталася під час виїзду з прилеглої території на дорогу, тоді як у поясненнях іншого водія вказано, що ОСОБА_1 вже «виїхав» перед ним. Захисник наголошувала, що така відмінність має істотне юридичне значення, оскільки у разі завершення маневру та перебування автомобіля ОСОБА_1 на проїзній частині подія мала б оцінюватися не як порушення правил виїзду з прилеглої території, а з урахуванням можливого недотримання дистанції іншим водієм. При цьому захисник також звернула увагу на складні погодні умови, підтверджені листом УкрГМЦ ДСНС України, зокрема сніг, дощ, ожеледицю, туман та обмежену видимість, які, на її думку, повинні були враховуватися під час оцінки дій учасників ДТП.

У підсумку захисник просила долучити до матеріалів справи USB-флеш-накопичувач з відеофайлами, визнати протокол про адміністративне правопорушення від 08.01.2026 серії ЕПР1 №561824 та схему місця ДТП недопустимими доказами, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

06 травня 2026 року від Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП надійшла відповідь на запит, у якому зазначено, що інформація зафіксована із використанням портативних відео реєстраторів працівниками поліції із обмеженим терміном зберігання, яке здійснюється згідно технічних характеристик виробника програмного забезпечення та нормативно-правових актів не може перевищувати більше 30 діб з моменту фіксування події на відповідний прилад, у зв`язку із надходженням запиту у термін більше місяця з дати події надати його немає можливості.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно п.10.2 Правил дорожнього руху України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередньо участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення є спеціальною формою фіксації події, яка має ознаки адміністративного правопорушення, та складовим елементом доказових матеріалів у справі. При цьому такий протокол сам по собі не вирішує питання наявності чи відсутності вини особи, оскільки вина встановлюється під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зазначений підхід узгоджується з положеннями ст. 251, 252 КУпАП, відповідно до яких протокол про адміністративне правопорушення підлягає оцінці суддею у сукупності з іншими доказами у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Аль-Раджабі Ю.В., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561824 від 08.01.2026 року, схему місця ДТП від 08.01.2026 року, письмові пояснення учасників ДТП, відеозапис із мобільного телефону, здійснений захисником, а також інші матеріали справи, суддя приходить до висновку, що доводи сторони захисту про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП є необґрунтованими і не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суддя враховує, що сторона захисту посилалася на розбіжності щодо часу ДТП, зокрема на те, що у протоколі зазначено час 08 год. 40 хв., тоді як у схемі місця ДТП вказано 09 год. 40 хв. Разом з тим така розбіжність, з урахуванням сукупності досліджених доказів, не має істотного значення для вирішення питання про наявність події та складу адміністративного правопорушення. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у цій справі полягає у порушенні водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху під час виїзду з прилеглої території, що спричинило зіткнення транспортних засобів та їх механічні пошкодження. Вказана обставина підтверджується змістом протоколу, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.

Наявність у матеріалах справи розбіжності щодо часу події суддя оцінює як неточність у фіксації окремого реквізиту, яка сама по собі не змінює суті інкримінованого порушення, не впливає на встановлений механізм ДТП, не усуває причинно-наслідковий зв`язок між діями водія ОСОБА_1 та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, а також не позбавляє суд можливості встановити фактичні обставини події на підставі всієї сукупності доказів. Така розбіжність не свідчить про відсутність події ДТП, оскільки сам факт зіткнення транспортних засобів учасниками справи не заперечується.

Крім того, розбіжність у зазначенні часу не впливає на встановлення обов`язку водія ОСОБА_1 дати дорогу транспортним засобам, що рухалися по дорозі, під час виїзду з прилеглої території. Для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, істотним є встановлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху, наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів та причинно-наслідкового зв`язку між ними. Зазначені обставини у цій справі підтверджуються сукупністю доказів, а тому сама лише неточність у часі не є підставою для визнання протоколу чи схеми місця ДТП недопустимими доказами.

Доводи захисника про те, що в поясненнях учасників ДТП фігурує адреса вул. Вацлава Гавела, 27, тоді як у протоколі та схемі зазначено бульвар Вацлава Гавела, 29, також не спростовують суті інкримінованого правопорушення. Із досліджених матеріалів убачається, що йдеться про один комплекс фактичних обставин, пов`язаних із виїздом транспортного засобу ОСОБА_1 з прилеглої території та подальшим зіткненням із транспортним засобом, що рухався по дорозі. Зазначена різниця у формулюванні адреси не змінює місця події у тій мірі, яка унеможливлювала б встановлення фактичних обставин ДТП, механізму зіткнення та причинно-наслідкового зв`язку між діями водія і наслідками.

Суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що механізм дорожньо-транспортної пригоди не встановлений. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA AVENSIS», під час виїзду з прилеглої території не надав перевагу в русі автомобілю «TOYOTA CAMRY», унаслідок чого відбулось зіткнення цих транспортних засобів, що спричинило подальше зіткнення з автомобілем «RENAULT DUSTER», який був припаркований на узбіччі. Такий механізм ДТП є чітко зафіксованим у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП, узгоджується із загальним розташуванням транспортних засобів після пригоди, характером дорожньої обстановки та іншими дослідженими матеріалами справи, у зв`язку з чим не викликає сумніву у судді.

Посилання захисника на відмінність між формулюваннями «виїхав» та «під час виїзду» суддя оцінює критично. Для кваліфікації дій водія за ст. 124 КУпАП у зв`язку з порушенням п. 10.2 Правил дорожнього руху вирішальним є встановлення того, чи був водій зобов`язаний під час виїзду з прилеглої території дати дорогу транспортним засобам, що рухалися по дорозі, і чи призвело невиконання цього обов`язку до ДТП. Матеріали справи підтверджують, що дорожньо-транспортна пригода перебувала у прямому зв`язку саме з маневром виїзду автомобіля ОСОБА_1 з прилеглої території, а тому доводи про завершеність такого маневру не спростовують встановленого причинно-наслідкового зв`язку.

Суддя також враховує, що сторона захисту посилалася на складні погодні умови, зокрема на сніг, ожеледицю, дощ, туман та обмежену видимість. Разом з тим наявність складних погодних умов сама по собі не звільняла ОСОБА_1 від обов`язку виконати вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху та дати дорогу транспортним засобам, які рухалися по дорозі. Навпаки, складна дорожня обстановка вимагала від усіх учасників дорожнього руху підвищеної уважності та обережності. При цьому зібрані у справі докази не підтверджують, що саме погодні умови були самостійною та достатньою причиною ДТП, яка виключала б вину ОСОБА_1 .

Доводи захисника щодо неналежного складення схеми місця ДТП суддя вважає необґрунтованими. Схема місця ДТП складена відповідно до наявної об`єктивної дорожньої обстановки на місці події, містить відомості про розташування транспортних засобів, напрямок їх руху та інші дані, достатні для оцінки механізму дорожньо-транспортної пригоди. Посилання сторони захисту на відсутність окремих додаткових позначень, орієнтирів, дорожніх знаків чи інших елементів не свідчить про недопустимість схеми як доказу, оскільки з її змісту у сукупності з протоколом, письмовими поясненнями та відеозаписом можливо встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя виходить з того, що схема ДТП не є самостійним і єдиним доказом вини ОСОБА_1 , а оцінюється разом з іншими матеріалами справи. За таких обставин відсутність у схемі окремих додаткових ознак чи позначень, на які посилається сторона захисту, не свідчить про істотний дефект цього доказу та не позбавляє його доказового значення, оскільки схема відображає основні елементи дорожньої обстановки, які мають значення для встановлення механізму ДТП.

Саме по собі твердження сторони захисту про те, що схема ДТП була складена після складання протоколу, також не є підставою для визнання протоколу чи схеми недопустимими доказами. Згідно зі ст. 251, 252 КУпАП суддя оцінює всі фактичні дані в їх сукупності. Досліджені матеріали підтверджують, що схема стосується саме цієї ДТП, відображає розташування транспортних засобів після пригоди, узгоджується з іншими доказами та не містить таких недоліків, які унеможливлювали б встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди. Тому зазначені доводи не спростовують доказового значення схеми та протоколу.

Суддя також відхиляє посилання захисника на те, що у протоколі допущено описку у прізвищі особи, а саме зазначено « ОСОБА_2 » замість ОСОБА_1 . Така описка має технічний характер, оскільки з усього змісту протоколу та інших матеріалів справи однозначно вбачається, що протокол складено саме щодо ОСОБА_1 , який був присутній під час розгляду справи, надавав пояснення, користувався правовою допомогою захисника та реалізовував свої процесуальні права. Зазначена неточність не вплинула на можливість ідентифікувати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не обмежила її право на захист та не спотворила суті інкримінованого правопорушення.

Аналогічним чином інші дрібні неточності у протоколі про адміністративне правопорушення, на які посилалася сторона захисту, не свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення, відсутність вини ОСОБА_1 або недопустимість протоколу як доказу. Такі неточності підлягають оцінці суддею у сукупності з іншими доказами і самі по собі не є безумовною підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо доводів захисника про нероз`яснення ОСОБА_1 прав під час складання протоколу, суддя зазначає таке. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо вона не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також оскаржити постанову у справі.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається наявність підпису ОСОБА_1 у відповідній графі щодо роз`яснення йому прав та обов`язків. При цьому об`єктивно перевірити твердження сторони захисту про те, що права ОСОБА_1 не роз`яснювалися саме в момент складання протоколу, на теперішній час неможливо. Разом з тим наявність підпису ОСОБА_1 у протоколі свідчить про фіксацію факту роз`яснення йому відповідних прав та обов`язків у передбаченій законом процесуальній формі.

Крім того, під час оформлення матеріалів ДТП на місці події була присутня захисник ОСОБА_1 адвокат Аль-Раджабі Ю.В., яка здійснювала відеофіксацію процесу складання адміністративних матеріалів, розташування транспортних засобів та інших обставин, які, на її думку, мали значення для захисту ОСОБА_1 . Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично користувався професійною правовою допомогою вже на стадії оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин доводи сторони захисту про істотне порушення права ОСОБА_1 на захист під час складання протоколу суддя вважає необґрунтованими. Навіть у разі наявності окремих недоліків у роз`ясненні прав безпосередньо працівниками поліції, такі недоліки за конкретних обставин цієї справи не могли істотно вплинути на реалізацію ОСОБА_1 права на захист, оскільки поруч із ним перебувала захисник, яка надавала йому правову допомогу, фіксувала процес оформлення матеріалів, надалі подала відповідні доводи, клопотання та докази, а під час судового розгляду ОСОБА_1 особисто надав пояснення та користувався правовою допомогою цього ж захисника.

Тому підстав вважати, що право ОСОБА_1 на захист було порушено у спосіб, який тягне недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП або інших доказів, суддя не вбачає. Зазначені доводи сторони захисту не спростовують доказового значення протоколу, схеми місця ДТП та інших матеріалів справи, оцінених суддею в їх сукупності відповідно до ст. 252 КУпАП.

Суддя також враховує, що відеозапис із боді-камер працівників поліції суду не наданий, однак згідно з відповіддю Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП таке відео не може бути надано у зв`язку із закінченням строку його зберігання, який не перевищує 30 діб з моменту фіксації події відповідним приладом. Водночас відсутність саме цього відеозапису не спростовує доказового значення інших матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП, письмових пояснень та відеозапису з мобільного телефону, здійсненого захисником і дослідженого у судовому засіданні.

Оцінюючи відеозапис із мобільного телефону, здійснений захисником, суддя приходить до висновку, що його зміст не спростовує встановленого у протоколі та схемі механізму ДТП. На відеозаписі зафіксовано процес оформлення матеріалів ДТП, розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, дорожню обстановку та інші обставини, які узгоджуються з даними протоколу та схеми ДТП в частині істотних для справи обставин.

Зокрема, відеозапис підтверджує розташування транспортних засобів після ДТП та обстановку на місці події, що відповідає змісту схеми ДТП і протоколу про адміністративне правопорушення. Твердження сторони захисту про інше тлумачення цього відеозапису є способом захисту, однак не спростовує сукупності доказів у справі, які підтверджують, що дорожньо-транспортна пригода сталася у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху.

Суддя також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП складені уповноваженою службовою особою в межах її повноважень, стосуються саме події ДТП від 08.01.2026 року та містять відомості, необхідні для вирішення справи. Сторона захисту не навела таких обставин, які б свідчили про фальсифікацію цих документів, їх складення щодо іншої події або неможливість встановлення з них фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561824 від 08.01.2026 року та схеми місця ДТП недопустимими доказами. Зазначені документи складені уповноваженою особою, стосуються саме обставин цієї дорожньо-транспортної пригоди, містять відомості, необхідні для вирішення справи, та узгоджуються з іншими дослідженими доказами.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника суддя оцінює як такі, що не спростовують встановлених судом обставин. Невизнання особою своєї вини саме по собі не є підставою для закриття провадження у справі, якщо її вина підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими суддею у сукупності.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Аль-Раджабі Ю.В. дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається причинно-наслідковий зв`язок між діянням, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, які настали, а також його вина у порушенні вимог п. 10.2 ПДР України та вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №561824 від 08.01.2026 року, схемою місця ДТП від 08.01.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , даними відеозапису з мобільного телефону, що здійснений захисником.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Таким чином, суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведеною у повному обсязі.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю в порядку ст. 22 КУпАП з матеріалів справи та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

На момент розгляду вищевказаної справи, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив.

Сплив строку давності є наслідком неодноразового відкладення судових засідань та оголошення перерв у них та обумовлений: триваючою повітряною тривогою в м. Києві, витребовуванням додаткових доказів, неприбуття в судове засідання ОСОБА_1 з поважних причин, перебуванням судді у відпустці та в нарадчій кімнаті, неодноразово заявленими стороною захисту відводами судді, внаслідок чого судове засідання відкладалося.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

Керуючись ст. ст. 38, 247 КУпАП та на підставі ст.ст. 124, 122-2 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.А. Агафонов