Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №759/30073/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/30073/25

пр. № 2/759/5136/26

15 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторіну м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 10.12.2025 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди,яким просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 224903,00 грн., моральну шкоду у розмірі 150000,00 грн., судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 14.09.2025 року в м. Києві на пр-ті Леся Курбаса 7А в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 що належить ОСОБА_3 та автомобілем «Тесла» д.н.з. НОМЕР_3 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.11.2025 року у справі № 759/25542/25 ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначив, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до полісу № 231483549.

Звернувшись до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування, страховою компанією 18.11.2025 року було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 250000,00 грн. в межах ліміту відповідальності.

Зазначив, що відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 від 01.10.2025 року складеного ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 становить 474903,00 грн., ринкова вартість автомобіля становить 474903,00 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 394563,54 грн.

Крім того, зазначив, що в результаті пошкодження автомобіля позивачу було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 150000,00 грн.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.01.2026 року було відкрито провадження у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у поданому до суду відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 14.09.2025 року в м. Києві на пр-ті Леся Курбаса 7А в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 що належить ОСОБА_3 та автомобілем «Тесла» д.н.з. НОМЕР_3 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.11.2025 року у справі № 759/25542/25 ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відповідно до полісу № 231483549.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 від 01.10.2025 року складеного ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 становить 474903,00 грн., ринкова вартість автомобіля становить 474903,00 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 394563,54 грн.

07.11.2025 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 250000,00 грн. в межах ліміту відповідальності, про що свідчить платіжне доручення від 07.11.2025 року.

За правилами ч.1, ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц , від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка була сплачена ПрАТ СК «Арсенал Страхування» становить 144563,54 грн. із розрахунку ( 394563,54 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 250000,00 грн. сума сплаченого страхового відшкодування).

Зазначена матеріальна шкода не була відшкодована відповідачем, а отже підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, є обґрунтованою, доведеною, а відтак підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 144563,54 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 150000,00 грн. то судом встановлено наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі справа №216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Так, статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі справа № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що керуючись положеннями статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Таким чином розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Як вказував позивач, останньому завдано моральної шкоди, внаслідок протиправних дій відповідача, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, намагання поновити порушені права, психічним переживанням.

Оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтував стягнення моральної шкоди, враховуючи ступінь понесених моральних страждань та переживань, суд вважає, можливим стягнути на відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн. Зазначена сума є належним розміром компенсації моральних страждань позивача та не виконуватиме функцію збагачення за рахунок відповідача.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) майнову шкоду у розмірі 144563 грн. 54 коп., моральну шкоду у розмірі 15000 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., а всього 160774 (сто шістдесят тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 74 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. П`ятничук