Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №759/12731/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12731/25

пр. № 2-о/759/217/26

14 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

представника заявника ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту тотожності земельних ділянок. Вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Бородянського районного суду від 25.02.2014 за ним визнано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221083003:03:001:0009 та 3221083003:03:001:0020. Однак, при спробі реєстрації права власності з`ясувалося, що через дублювання номерів у Державному земельному кадастрі ці ділянки наразі обліковуються за новими номерами: 3221083003:03:001:0058 та 3221083003:03:001:0059 відповідно. Оскільки орган місцевого самоврядування відмовив у реєстрації через розбіжність номерів, заявник вважає встановлення факту тотожності єдиним способом захисту своїх прав.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження та призначено судове засідання.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник заявника Кучеренко О.І. у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Пояснив, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 25.02.2014 року за заявником визнано право власності в порядку спадкування на земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1 , кадастрові номери 3221083003:03:001:0009 та 3221083003:03:001:0020.

Зазначив, що під час звернення заявника для державної реєстрації права власності було встановлено факт дублювання кадастрових номерів у Державному земельному кадастрі, у зв`язку з чим спірні земельні ділянки наразі обліковуються за кадастровими номерами 3221083003:03:001:0058 та 3221083003:03:001:0059. У зв`язку із цим заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію речових прав на належні йому земельні ділянки.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заперечень щодо заяви до суду не надходило.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 25.02.2014 у справі № 360/164/14-ц, яке набрало законної сили 01.04.2014, за ОСОБА_1 (Заявником) у порядку спадкування визнано право власності на дві земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1 :

площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221083003:03:001:0009;

площею 0,119 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221083003:03:001:0020.

Згідно з листами Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (№ Г-1443/0-1723/6-25 та № Г-1444/0-1724/6-25 від 02.05.2025, а також № Г-1444/1-2207/6-25 від 05.06.2025), встановлено, що у зв`язку з технічною проблемою дублюванням кадастрових номерів у автоматизованій системі Державного земельного кадастру (ДЗК) ідентифікація вищевказаних ділянок була змінена.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду земельні ділянки, право власності на які визнано за Заявником рішенням суду від 2014 року, обліковуються в ДЗК за новими кадастровими номерами:

ділянка з номером 3221083003:03:001:0009 обліковується за номером 3221083003:03:001:0058 (витяг з ДЗК від 06.03.2025);

ділянка з номером 3221083003:03:001:0020обліковується за номером 3221083003:03:001:0059 (витяг з ДЗК від 13.03.2025).

Листом Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 2464/13 від 21.05.2025 Заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності. Відмова мотивована тим, що орган реєстрації не може самостійно встановити факт тотожності між номерами ділянок, вказаними в рішенні суду та актуальними номерами в системі ДЗК, що робить неможливим внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів підлягають розгляду у порядку окремого провадження лише за умови, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення таких фактів та якщо встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що листами Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області підтверджено факт дублювання кадастрових номерів та зазначено, що земельні ділянки, право власності на які визнано за заявником рішенням суду, обліковуються у Державному земельному кадастрі за іншими кадастровими номерами.

Отже, спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із діями та відомостями, внесеними органом Держгеокадастру до Державного земельного кадастру.

При цьому заявник просить суд фактично підтвердити правильність внесених до Державного земельного кадастру відомостей та встановити тотожність земельних ділянок з різними кадастровими номерами, що безпосередньо пов`язано із веденням Державного земельного кадастру та реалізацією владних управлінських функцій органом Держгеокадастру.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про земельну ділянку, її кадастровий номер, місце розташування, площу, межі та інші характеристики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Частиною 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. При цьому зміна власника земельної ділянки або зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник фактично не погоджується із відомостями, внесеними до Державного земельного кадастру, та просить суд встановити тотожність земельних ділянок із різними кадастровими номерами, що фактично спрямовано на усунення наслідків дій (рішень) органу Держгеокадастру щодо ведення кадастрового обліку земельних ділянок.

Разом з тим суд у порядку окремого провадження не наділений повноваженнями підміняти собою орган Держгеокадастру, встановлювати правильність ведення Державного земельного кадастру, усувати наслідки дублювання кадастрових номерів або вирішувати питання про присвоєння земельним ділянкам інших кадастрових номерів.

Фактично заявлені вимоги пов`язані не із встановленням юридичного факту у розумінні ст. 315 ЦПК України, а з необхідністю усунення перешкод у державній реєстрації права власності шляхом приведення відомостей Державного земельного кадастру у відповідність до правовстановлюючих документів.

За таких обставин належним способом захисту прав заявника є звернення до компетентного органу Держгеокадастру із заявою про виправлення відомостей Державного земельного кадастру, а у разі відмови або бездіяльності оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності такого органу у встановленому законом порядку, зокрема з вимогою про зобов`язання внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру або присвоїти земельним ділянкам належні кадастрові номери.

Встановлення судом факту тотожності земельних ділянок у порядку окремого провадження фактично призвело б до підміни спеціальної адміністративної процедури ведення Державного земельного кадастру та до вирішення питання, яке законом віднесене до повноважень іншого органу.

Крім того, наявність листів Головного управління Держгеокадастру, у яких зазначено про дублювання кадастрових номерів та облік земельних ділянок за іншими кадастровими номерами, свідчить про те, що спірні обставини виникли саме у сфері ведення Державного земельного кадастру, а не у зв`язку з відсутністю документа, який посвідчує певний юридичний факт.

Саме по собі рішення Бородянського районного суду Київської області від 25 лютого 2014 року вже встановлює та підтверджує право власності заявника на земельні ділянки.

Отже, заявником обрано неналежний спосіб захисту права, а заявлені вимоги не підлягають розгляду та задоволенню в порядку окремого провадження як вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко