Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №754/17696/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/504/26

Справа№754/17696/25

Вирок

Іменем України

15 травня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження № 12025100030002485, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бровари, Київської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 01.09.2025 приблизно о 10 годині 10 хвилин, перебуваючи біля трамвайної колії неподалік будинку 3-A по вул. Оноре де Бальзака у м. Києві реалізуючи свої кримінально противоправні наміри, направлені на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, підійшовши ззаду до потерпілого ОСОБА_4 та шляхом ривка рукою зірвав ланцюжок зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі, масою 20,00 г на якому перебував хрестик, виготовлений зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі, масою 4,00 г. загальною вартістю 113 403,02 грн., та розуміючи, що його дії є відкритими та незважаючи на крики ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 113 403 гривні 02 копійки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що вранці 01.09.2025, перебуваючи у лісопарковій зоні по вулиці Бальзака, помітив потерпілого, який ішов попереду нього тією ж стежкою. Побачивши на шиї потерпілого золотий ланцюжок, він під впливом раптового наміру зірвав ланцюжок, який при цьому розірвався, і почав тікати. Оскільки потерпілий став його наздоганяти, обвинувачений неподалік АЗС «Мото» викинув ланцюжок у чагарник, через що згодом не зміг його знайти навіть за участі слідчо-оперативної групи. Стосовно військової служби ОСОБА_6 зазначив, що перебуває в лавах Збройних Сил України із 2023 року, проте через стан здоров`я перебував на лікуванні, що стало причиною його несвоєчасного повернення до частини. У вчиненому щиро кається, просив вибачення у потерпілого, добровільно відшкодував частину заподіяної шкоди в розмірі 8 000 гривень та запевнив суд у намірі повністю виплатити решту спричиненого збитку після поновлення на службі.

Обвинувачений ОСОБА_6 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи викладене, суд робить висновок про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, санкцією ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що юридична відповідальність особи, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, яке полягає, зокрема, у визнанні обвинуваченим обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. часу, місця, способу вчинення.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Обвинувачений ОСОБА_6 висловив щирий жаль з приводу учинених дій, засудив свою поведінку та щиро розкаявся.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , він раніше не судимий, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має негативні та позитивні характеристики за місцем проживання і негативну - за місцем проходження служби.

Також обвинувачений є чинним військовослужбовцем та учасником бойових дій, безпосередньо захищав територіальну цілісність України та дістав поранення, що призвело до оперативного втручання та тривалого лікування. ОСОБА_6 проживає в Києві разом із дідусем та бабусею, які є пенсіонерами. Також суд враховує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та часткове відшкодування спричиненого збитку потерпілому. Зазначені обставини, на думку суду, знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, однак є недостатніми для застосування положень ст. 69 КК України.

Крім того, судом враховуються позиції прокурора та потерпілого в судових дебатах щодо призначення ОСОБА_6 покарання у виді реального позбавлення волі та захисника із обвинуваченим щодо можливості виправлення останнього без ізоляції від суспільства.

Обираючи ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, з огляду на його щире каяття, обставини і мотиви скоєного кримінального правопорушення, суд робить висновок про необхідність призначення останньому мінімального покарання у виді позбавлення волі в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті - виправлення засудженого, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, адже втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

На переконання суду, призначення будь-якого іншого виду покарання не сприятиме досягненню мети, визначеної ст. 50 КК України, та не відповідатиме засадам, регламентованим ст. 65 цього Кодексу.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та приписів статей 22, 26 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_6 про відшкодування 113 403 грн матеріальної шкоди та 5 000 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, в ході розгляду кримінального провадження судом встановлено, що кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_4 завдано матеріальну шкоду в розмірі 113 403 грн, з яких 8 000 грн ОСОБА_6 відшкодував, та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеним та підлягають задоволенню.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно вимог ст. 124 КПК України, з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Арешт накладений 08.09.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва (справа № 754/14480/25, провадження 1-кс/754/2939/25) підлягає скасуванню в порядку ст. 174 КПК України.

Також судом встановлено, що 03.09.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на два місяці до 03.11.2025 включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

В строк відбутого ОСОБА_6 покарання, у виді позбавлення волі, зарахувати строк його перебування під домашнім арештом в період із 03.09.2025 по 03.11.2025 включно, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 105 403 (сто п`ять тисяч чотириста три) грн. матеріальної шкоди та 5 000 (п`ять тисяч) моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_6 в доход держави процесуальні витрати в сумі 1782,8 грн., за проведення експертизи.

Арешт накладений 08.09.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва (справа № 754/14480/25, провадження 1-кс/754/2939/25) на нагрудну сумку-бананку чорного кольору із емблею «Nike» білого кольору, що має два відсіки, які зачиняються на блискавку; 7 різнокольорових запальничок; предмет, ззовні схожий на вогнепальну збору (пістолет), виконаний із пластику, з наявним на корпусі надписом «Made in CHINA» та пластиковим магазином до нього, що поміщені до спеціального пакету НПУ EXPO 368019, - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні: нагрудну сумку-бананку чорного кольору із емблею «Nike» білого кольору, що має два відсіки, які зачиняються на блискавку; 7 різнокольорових запальничок; предмет, ззовні схожий на вогнепальну збору (пістолет), виконаний із пластику, з наявним на корпусі надписом «Made in CHINA» та пластиковим магазином до нього; мобільний телефон «Sigma mobile» чорно-червоного кольору, без задньої кришки, з маркуванням на батареї, Tecno BL-5CAT, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , - повернути власнику, за належністю; диск CD-R, що містить відеозаписи з камер відеоспостереження авто-мийки «CarWash» в м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 3А за 01.09.2025 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1