Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №754/10067/24 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/132/26

Справа №754/10067/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Сенюти В.О.

секретаря судового засідання - Каби А.В.,

за участю:

представника позивача - Банецького Б.І.

відповідачки - Хохлової В.М.,

представника відповідачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Київтеплоенерго» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго». 08.09.2020 між КП «Київтеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено Договір № 1631673-01 на постачання теплової енергії, відповідно до якого позивач зобов`язався постачати теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов`язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі. Відповідачка, яка є власником адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 після публікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Підтвердженням повного і беззастережного акцепту умов договору є факт отримання послуг споживачем. Відповідачка своєчасно не сплачувала за спожиті послуги постачення теплової енергії, в результаті чого утворилась заборгованість. Проте, порушуючи умови Договору, відповідачка своєчасно не вносила плату за фактично спожиту теплову енергію, в результаті чого з листопада 2020 по березень 2021 включно утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 149018,90 грн. Також, позивачем було сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період 11.2020-04.2024 року, розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії ФО ОСОБА_2 розмір складає - 65281,28 грн. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, інфляційні втрати, 3% річних та судові витрати.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22.07.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідачка ОСОБА_2 до суду подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого, заперечує проти суми заборгованості, оскільки вказана сума визначена з порушенням законодавства. Також вказує, що позовні вимоги мають базуватись на протоколах реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень теплоспоживання будинком. Вказує, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 обладнаний загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії. При цьому, нежитлове приміщення 129 не обладнано Індивідуальним лічильником теплової енергії, тому для нарахувань застосуванню підлягає саме 12 Правил 630 та п.п.2.1.4. Методики №359. Позивач неправильно застосовує норми матеріального права. Таким чином, позивач з грудня 2019 року по квітень 2020 року здійснював неправомірні завищені нарахування забов`язань за опалення. Надання платіжних документів після заключення договору, за попередній рік не є доказом отримання послуги в заявленому об`ємі та не включає доказів її отримання. Отже, позивач не надав до суду належних, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Представник КП «Київтеплоенерго» Банецький Б.І. подав до суду відповідь на відзив. Вказує, що відповідно до п. 4 Розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 у разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів комерційного обліку відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скориговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду. Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує (приводить) споживання розрахунковим методом, а саме: визначається сума фактичного споживання на дату зняття показань вузла комерційного обліку комунальної послуги та добутку середньодобового споживання будівлею/будинком відповідної комунальної послуги на кількість днів від дати зняття показань до закінчення розрахункового періоду. Стороною позивача було здійснено перерахунок суми заборгованості за її зверненням та враховано під час підготовки позовної заяви до суду. Представник вказує, що сама відповідачка зазначає, що її приміщення не обладнене вузлом індивідуального обліку теплової енергії, що фактично створює підстави в період охоплених позовними вимогами нарахувавати кількість спожитих послуг за віднімання від будинкового вузла обліку показників приміщень, які обладнані індивідуальними приладами обліку та їх показники були передані. Таким чином, факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон за адресою відповідачки та відомостями реєстрації параметрів тепло-споживання за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, відповідачка була обізнана про наявність боргу. Отже, сума заборгованості підлягає стягненню у розмірі, вказаному у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 до суду подала пояснення на відповідь на відзив, де вказує, що відповідь на відзив за позовною заявою, яку надав постачальник носить суто формальний характер. Твердження позивача, що постачальник здійснював постачання теплової енергії є неправомірним тому, що це було неможливо з технічних причин. Висновок позивача, що постачальник виконав свої зобов`язання за Договором за рік до договору - є хибним.

В судовому засіданні представник КП «Київтеплоенерго» Банецький Б.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат - Горват В.А. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.

Вислухавши вступне слово, дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.10.2019 власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_2

08.09.2020 між КП «Київтеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено Договір № 1631673-01 на постачання теплової енергії, відповідно до якого позивач зобов`язався постачати теплову енергію відповідачці, а відповідачка зобов`язалась отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.

Цей Договір набуває чинності з 08.09.2020 та діє до 15.04.2021 (п.8.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4. Договору).

За змістом п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315. Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкап).

Відповідно до розрахунку обсягу споживання теплової енергії для опалювального приміщення за адресою АДРЕСА_1 позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачці.

Позивачем було сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової ен ер гії за період 09.2020 - 04.2024 включно, розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачці, розмір якого складає 149018,90 грн.

Будинок за адресою АДРЕСА_2 , приміщення 129 обладнаний будинковим приладом обліку, що підтверджується Актом про готовність вузла комерційного обліку до роботи та щомісячними відомостями обліку споживання теплової енергії.

Позивачем належним чином поставлялась відповідачу теплова енергія, відповідно до умов Договору.

Факт постачання теплової енергії за Договором підтверджується Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи; Актом прийняття теплового вузла обліку; Корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон; Відомостями споживання теплової енергії, складеними у відповідності із даними засобу обліку.

Акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи підтверджують, що житловий будинок АДРЕСА_2 комерційним приладом обліку, який опломбований та готовий до роботи.

На підставі виданих корінців нарядів (на включення та відключення будинку в період опалювального сезону за спірний період) підключається/відключається весь будинок за вказаною адресою в цілому та підтверджують факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку. На окрему частину нежитлових приміщень, власником яких є Відповідач, корінці нарядів не видаються.

Облік споживання теплової енергії всього будинку за адресою: АДРЕСА_2 здійснюється за особовим рахунком: НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, відповідачка є споживачем теплової енергії, поставленої до нежитлових приміщень за вказаною адресою, окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалюваній площі (59,9 кв. м.) здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 (номер особового рахунку ідентичний номеру укладеного Договору). Опалювальна площа нежитлового приміщення відображена у Додатку №8 до Договору.

Проте, порушуючи умови Договору, відповідачка своєчасно не вносила плату за фактично спожиту теплову енергію, в результаті чого з листопада 2020 року по березень 2021 року включно, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 149018,90 грн.

З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

30.09.2021 Позивачем на офіційному веб-сайті КП «Київтеплоенерго» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022.

Відповідач, який є власником нежитлових приміщень загальною площею 59,9 кв. м., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після публікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

З огляду на наведені обставини Договір про надання послуги з постачання теплової енергії між КП «Київтеплоенерго» та ОСОБА_2 укладено.

Позивачем було складено акти надання послуг з постачання теплової енергії Відповідачу в якому зазначено, кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по лютий 2024 року.

Позивачем було сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової ен ер гії за період 11.2020-04.2024 року, розрахунок заборгованості за послуги з постачання т еп лової енергії ФО ОСОБА_2 розмір складає - 65281,28 грн.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, та не сплатила вартість отриманої теплової енергії повністю.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачці за особовим рахунком № НОМЕР_2 вихідне сальдо, станом на 04.2024 року становить 65281,28 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. Томуслід дійти висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу' одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Законодавством України у сфері теплопостачання та надання комунальних послуг передбачено обов`язок споживача укласти відповідні договори на постачання теплової енергії, а також встановлено строки і порядок оплати поставленої теплової енергії, відповідно до яких отриманий товар та послуги оплачуються споживачем щомісячно. Такі положення законодавства у сфері теплопостачання свідчать про обов`язковість договорів про теплопостачання та неможливість споживача відмовитись від укладання договорів (за виключенням випадків та у порядку, встановлених законом). За таких обставин прийняття відповідачем оферти у вигляді поставленого товару та надання послуг може бути у вигляді мовчання.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.

Стороною позивача надано суду достатні докази, які вказують на наявність у відповідачки заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, при цьому відповідачкою зазначена заборгованість не спростована.

Отже, загальна сума позовних вимог позивача складається: сума заборгованості основного боргу за теплову енергію за договором в період за період з 09.2020 року по 10.2021 року - 149018,90 грн; сума 3% річних нарахованих на суму 149018,90 грн, що становить - 14443,78 грн; інфляційну складову боргу нарахованих на суму 149018,90 грн, що становить - 60402,77 грн; сума заборгованості основного боргу за теплову енергію за період з 11.2021 року по 04.2024 року - 65281,28 грн; сума 3% річних нарахованих на суму 65281,28 грн, що становить 4775,03 грн; інфляційну складову боргу нарахованих на суму 65281,28 грн, що становить - 28439,71 грн; внески за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання централізованого опалення, що становить - 56,60 грн; плата за абонентське обслуговування постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року, що становить - 869,84 грн; плата за абонентське обслуговування гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року, що становить - 983,87 грн. Загальна сума позовних вимог становить - 324271,78 грн.

Доводи відповідачки ОСОБА_2 , викладені у відзиві та доводи представника ОСОБА_2 - адвоката Горват В.А. не спростовуються письмові матеріали справи.

Відповідачкою не наведено належних доказів не споживання, та не доведено відключення від постачання послуг, а отже відповідачка повинна сплатити заборгованості яка і виникла у зв`язку з не виконанням свого зобов`язання.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних, інфляційні втрат, суд зазначає наступне.

Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов`язанням, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Дослідивши довідку-розрахунок заборгованості відповідачки, надану КП «Київтеплоенерго» в частині складової вимоги заборгованості - інфляційних втрат, 3 % річних нарахованих на суму боргу, суд прийшов до таких висновків.

Як вже зазначалося вище, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

При цьому, суд враховує, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який вподальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29.12.2023 було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг, внесено зміни в пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" , викладено в редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285).

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних, і такі положення до внесення зміндо Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати, 3 % річних в межах заявлених вимог за період з 24 лютого 2022 року по листопад 2023 року не підлягають стягненню з відповідачки

У позовній заяві позивач зазначав, що нараховує 3% річних на суму заборгованості основного боргу за теплову енергію за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 в розмірі 65281,28 грн та на суму заборгованості основного боргу за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 по 30.04.2025 в розмірі 149018,90 грн.

Зазначав при цьому, що від суми в розмірі 65281,28 грн 3% річних становить 4775,03 грн, а інфляційне збільшення боргу - 28439,71 грн. Також зазначав, що від суми заборгованості 149018,90 грн 3% річних становить 14443,78 грн, а інфляційне збільшення боргу - 60402,77 грн.

Однак, розрахунки 3% річних та інфляційного збільшення боргу за виключенням періоду з 24 лютого 2022 року по грудень 2023 року від суми 65281,28 грн свідчать по те, що інфляційна складова становить 830,16 грн, а 3% річних - 582,34 грн.

Розрахунки 3% річних та інфляційного збільшення боргу за виключенням періоду з 24 лютого 2022 року по грудень 2023 року від суми 149018,90 коп. свідчать по те, що інфляційна складова становить 16591,21 грн., а 3% річних - 6225,26 грн.

Отже, з відповідачки на користь КП «Київтеплоенерго» слід стягнути:

- суму заборгованості основного боргу за теплову енергію за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 в розмірі 65281,28 грн.

- суму заборгованості основного боргу за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 в розмірі 149018,90 грн.

- інфляційну складову від суми 65281,28 грн., що становить 830,16 грн., 3% річних, що становить 582,34 грн.

- інфляційну складову від суми 149018,90 грн., що становить 16591,21 грн., а 3% річних, що становить - 6225,26 грн.

- заборгованість внесків за обслуговування вузла комерційного обліку в розмірі 56,60 грн.;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2021 по 04.2024 в розмірі 869,84 грн.;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з 11.2021 по 04.2024 в розмірі 983,87 грн., а всього стягнути 240439,46 грн.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3606,59 грн. (240439,46 грн.*4334,93 грн./324271,78 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267, 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 в загальному розмірі 240439,46 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3606,59 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено - 15.05.2026.

Суддя: В.О. Сенюта