Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 13 квітня 2026 р.
Справа: №753/1777/26
Суддя: Коляденко П. Л.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1777/26
провадження № 3/753/1211/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4, ч.5 ст. 126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 572480, серії ЕПР 1 № 572474, серії ЕПР1 № 572525), -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , будучи особою, позбавленою права керування на підставі судового рішення, 15.01.2026 року о 21 год. 25 хв., в порушення вимог п. 2.1.а ПДР, повторно керував транспортним засобом "DAEWOO", д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Привокзальна, 1-А у м. Києві, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 15.01.2026 року о 21 год. 25 хв., в порушенні вимог п. 10.1 ПДР, керуючи транспортним засобом "DAEWOO", д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Привокзальна, 1-А у м. Києві, перед початком руху не впевнився у безпечності своїх дій, внаслідок чого на АЗС «ОККО» стався обрив заправного шлангу, що призвело до пошкодження майна, відповідальність за що передбачена за ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в порушенні вимог п. 2.10 ПДР, місце пригоди залишив, не дочекавшись працівників поліції, відповідальність за що передбачена за ст. 122-4 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за ст. ст. 124, 122-4,126 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ст. ст. 124, 122-4,126 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відео-конференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за обставин, викладених у протоколах, підтверджена в повному обсязі сукупністю наступних доказів, а саме: наявністю протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 (серії ЕПР1 №572474, серії ЕПР1 №572480, серії ЕПР1 №572525), з яких вбачається, що саме останній порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, що призвела до пошкодження майна, після чого, не дочекавшись, працівників поліції, залишив місце пригоди; рапорту, складеного співробітником патрульної поліції; схеми місця ДТП, яка складена уповноваженою особою; поясненням оператора АЗС «ОККО», ОСОБА_2 , відповідно до якого він, перебуваючи на робочому місці, почув як обірвали шланг. Підійшовши до паливно-роздавальної колонки, побачив, що водій "DAEWOO" сідав у автомобіль, на його прохання пройти до каси АЗК, водій відмовився та поїхав; поясненням ОСОБА_3 , в якому він підтверджує обставини, що склалися, зазначає, що 15.01.2026 року о 21 год. 20 хв. перебуваючи на АЗС «ОККО», через погодні умови та власну неуважність, розпочав рух транспортного засобу, не переконавшись, що повернув заправний пістолет до паливно-роздавальної колонки, внаслідок чого і стався обрив шлангу. Він зазначив, що не мав наміру завдати шкоди майну АЗС «ОККО», подія сталась випадково. Про інцидент одразу повідомив оператора заправки та домовився з ним про відшкодування збитків у розмірі 200 гривень, після чого, за взаємною згодою, продовжив рух у своїх справах. Разом з тим, пояснення в частині досягнення згоди щодо відшкодування збитків суд вважає неправдивими, з огляду на пояснення оператора ОСОБА_3 , а також викликом патрульної поліції для складання протоколів.
Крім того, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2025 року ОСОБА_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, призначено останньому стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування на підставі судового рішення, повторно, протягом року, керував транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (протокол серії ЕПР1 №572525), перед початком руху не впевнився у безпечності своїх дій, внаслідок чого на АЗС «ОККО» стався обрив заправного шлангу, що призвело до пошкодження майна, чим порушив п. 10.1 ПДР (протокол серії ЕПР1 №572474), після цього залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не дочекавшись працівників поліції, хоча був причетний до неї, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР (протокол серії ЕПР1 №572480).
З огляду на викладене, можна стверджувати про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст 122-4, 124, 126 ч. 5 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення в межах санкції статтей 122-4, 124, 126 ч. 5 КУпАП.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення накладається у виді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що транспортний засіб не перебуває у приватній власності порушника, стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу накладено бути не може.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 122-4, 124,126 ч. 5, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 126 ч. 5 КУпАП, та на підставі положень ст. 36 КУпАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua