Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №711/10593/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10593/25

Провадження № 2/711/336/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Скляренко В.М.

при секретарі: Півень С.А.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог в позові вказується, що сторони перебували у шлюбі з 20.09.2008р., який було розірвано заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у 19 липня 2021 року. В період шлюбу ними придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.03.2020р. та витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 03.03.2020р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2015606371101). Вказана квартира була зареєстрована на відповідачку. Після розірвання шлюбу квартира залишилася у користуванні відповідачки та їх спільної неповнолітньої доньки. Позивач стверджує, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності сторін та після розірвання шлюбу сторони домовились, що відповідачка сплатить йому грошову компенсацію за частку в майні, або така його частка у спільно набутому майні буде враховуватись в рахунок сплати аліментів на утримання дитини. Однак, 15.05.2023р. було відкрито виконавче провадження №71802643 про стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 . Таким чином, враховуючи, що наданий час відповідачка не сплатила йому грошову компенсацію за належну йому частку в спільно нажитому майні, і позивач вважає, що зазначене порушує його права, тому він звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: визнати квартиру АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2015606371101) спільно нажитим майном подружжя та визнати за ним – ОСОБА_3 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , а також визнати за відповідачкою ОСОБА_4 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.11.2025 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Сторонам надано строк для подачі заяв по суті (відзиву на позовну заяву, відповідачі на відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив).

09.12.2025р. відповідачкою ОСОБА_4 до суду подано відзив на позовну заяву із змісту якого вбачається, що відповідачка частково визнає позовні вимоги ОСОБА_3 та не заперечує проти задоволення позову в частині визнання квартири об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. В задоволені решти позовних вимог просила відмовити, оскільки вважає, що частка позивача ОСОБА_3 у спільно нажитому майні має бути зменшена, враховуючи, що позивач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання їх спільної доньки в розмірі 165 559,73 грн. Крім того вказує, що після розірвання шлюбу, вона самостійно та за власний кошт здійснювала ремонт спірної квартири, оскільки на момент її придбавання вона була не придатною для проживання і її вартість складала 601 200грн., в той час як станом на 16.10.2025р. ця квартира вартує 2 681 000 грн. За таких обставин, на думку відповідачки, вказані обставини свідчать про те, що визнання права власності на частину квартири за позивачем, вартість якої збільшилась у 4 рази, у тому числі за рахунок зробленого нею ремонту, не є справедливим, добросовісним та розумним. Враховуючи викладене, посилаючись на положення ст. 70, 71 СК України, вважає, що частка позивача в спільному майні подружжя має бути зменшеною.

Крім того, 09.12.2025р. відповідачкою ОСОБА_4 до суду подано зустрічний позов до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, в якому остання, окрім квартири АДРЕСА_1 , просить поділити між сторонами і інше майно, набуте у шлюбі, а саме: дві земельні ділянки, площею 0,12га кожна (кадастровий номер 7121583102:24:001:0005 та 7121583102:24:001:0006), які розташовані у садовому товаристві «Косогір» с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, а також автомобіль Volkswagen Caddу, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

В обґрунтування зустрічного позову зазначає, що окрім квартири, за час перебування у шлюбі сторонами було набуто у власність дві земельні ділянки у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області, а саме земельну ділянку кадастровий номер 7121583102:24:001:0005, площею 0,12га, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 , та земельну ділянку кадастровий номер 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га, права власності на яку зареєстроване за нею – ОСОБА_6 . Окрім того, ними (сторонами) був придбаний автомобіль Volkswagen Caddy, 2000 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 . Зазначає, що у її фактичному користуванні перебуває тільки квартира, а земельні ділянки та автомобіль, а також правовстановлюючі документи на це майно, перебувають у користуванні відповідача за зустрічним позовом – ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, просила:

1) визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12га, земельну ділянку з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га, автомобіль Volkswagen Caddу, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ;

2) виділити ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на: земельні ділянки з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12га (земельна ділянка НОМЕР_3 ) та з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га (земельна ділянка НОМЕР_4 ), які знаходяться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне Золоніського району Черкаської області, та автомобіль Volkswagen Caddу, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ;

3) виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Також просила стягнути з відповідача за зустрічним позовом на її користь понесені нею судові витрати.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Визначено проводити судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на позовну заяву.

29.12.2025р. позивачем ОСОБА_3 , в особі його представника – адвоката Мельниченко А.М., подано відповідь на відзив на первісну позовну заяву, в якому вказує, що відповідачкою за основним позовом не доведено існування обставин, які б давали підстави для збільшення її частки у спільно нажитому майні подружжя.

Крім того, 29.12.2025р. відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 , в особі представника – адвоката Мельниченко А.М., до суду подано відзив на зустрічний позов, згідно якого відповідач ОСОБА_3 не заперечує проти: визнання зазначеного в зустрічному позові майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , автомобіля Volkswagen Caddу, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та двох земельних ділянок з кадастровим 7121583102:24:001:0005, площею 0,12га (земельна ділянка НОМЕР_3 ) та з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га (земельна ділянка НОМЕР_4 ), які знаходяться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне Золоніського району Черкаської області, – спільним майном подружжя. Також відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти виділення йому - ОСОБА_3 у власність автомобіля Volkswagen Caddу, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 з наданням позивачці за зустрічним позовом компенсації за належну їй частку вказаного автомобіля. Разом з тим, заперечував проти виділення йому – ОСОБА_3 двох земельних ділянок з кадастровим 7121583102:24:001:0005, площею 0,12га (земельна ділянка НОМЕР_3 ) та з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га (земельна ділянка НОМЕР_4 ), які знаходяться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне Золоніського району Черкаської області. Також заперечував проти виділення позивачці за зустрічним позовом квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6 кв.м. В зв`язку з цим просив зазначене майно (квартиру та дві земельні ділянки) поділити по частині /а.с. 170-187/.

08.01.2026р. позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 , в особі представника – адвоката Литвин О.П., подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила провести поділ спільного майна подружжя у наступному порядку:

1) виділити ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на:

- частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6кв.м., вартістю 1 340 500 грн.;

- земельну ділянку з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області , (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), вартістю 84 110 грн.;

- земельну ділянку з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_4 ), вартістю 42 000 грн.;

- автомобіль Volrswagen Caddy, 2000 року виписку, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 63 000 грн.

2) виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на частину квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6кв.м., вартістю 1 340 500 грн.;

3) припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_4 ).

4) стягнути із ОСОБА_3 на її – ОСОБА_4 користь компенсацію за перевищення її частки у спільному майні подружжя в розмірі 94 555 грн.

5) стягнути із відповідача за зустрічним позовом на її (позивачки) користь понесені нею судові витрати.

10.02.2026р. судом закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача за основним позовом – відповідача за зустрічним позовом – адвокат Мельніченко А.М. позовні вимоги позивача ОСОБА_3 підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. Визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6кв.м., - спільним майном подружжя. Виділити ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6кв.м., вартістю 1 340 500 грн. Виділити ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6кв.м., вартістю 1 340 500 грн. Стягнути із відповідачки за основним позовом судові витрати, а саме сплачений позивачем при подачі позову до суду судовий збір. Щодо витрат понесених позивачем в зв`язку із наданням йому правничої допомоги, то пояснила, що докази таких витрат будуть подані до суду в порядку, визначеному ч. 8 ст. 142 ЦПК України. Окрім того, пояснила, що відповідач за зустрічним позовом – ОСОБА_3 визнає позовні вимоги ОСОБА_4 частково. А саме, не заперечує проти поділу квартири АДРЕСА_1 та визнання за ним та позивачкою за зустрічним позовом права власності на частину спірної квартири – за кожним, оскільки такі вимоги співпадають із вимогами первісного позову. Щодо виділення відповідачу за зустрічним позовом двох земельних ділянок з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005 та з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га кожна, які знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельні ділянки № НОМЕР_3 та №168), а також автомобіля Volrswagen Caddy, 2000 року виписку, державний номерний знак НОМЕР_1 , із стягненням із відповідача за зустрічним позовом на користь позивачки грошової компенсації за належну їй частку спірного майна, - не заперечувала. Разом з тим, просила врахувати, що відповідач за зустрічним позовом не погоджується із оцінкою земельної ділянки з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), оскільки вартість такої земельної ділянки визначена із врахуванням ймовірної ринкової вартості домоволодіння, а саме не введеного в експлуатацію садового будинку, та складає 84 110 грн. Також просила врахувати, що садовий будинок, який знаходиться на такій спірній земельній ділянці, не введений в експлуатацію та не є предметом позовних вимог. Тому, вважає, що, з урахуванням того, що обидві земельні ділянки, які є предметом поділу, є однаковими за своєю площею та знаходяться поряд в одному садівничому товаристві, тому їх вартість має бути рівнозначною, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), має вартувати стільки ж як і земельна ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_4 ), тобто – 42 000грн. З урахуванням саме такої вартості просить визначити позивачці за зустрічним позовом грошову компенсацію за її частку автомобіля та двох земельних ділянок.

В судовому засіданні представник відповідачки за основним позовом – позивачки за зустрічним позовом – адвокат Литвин О.П. позовні вимоги позивача за основним позовом визнала повністю та не заперечувала проти задоволення основного позову. Вимоги позивачки за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані суду докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Сторони ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.09.2008р. по 19.07.2021р. Даний шлюб розірваний рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.07.2021р. у справі №712/6022/21, яке набрало законної сили 19.08.2021р. /а.с. 11-13/.

На підставі договору купівлі-продажу від 03.03.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Алексєєвим М.Ю., за відповідачкою зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6кв.м. /а.с. 99, 100, 202/.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 19.02.2016р. за позивачем ОСОБА_3 зареєстроване право власності на автомобіль марки автомобіль Volkswagen Caddy, 2000 року виписку, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 /а.с. 179, 205-208/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за позивачем за основним позовом – ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018р., посвідченого нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А., зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), /а.с. 102, 201/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачкою за основним позовом – ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018р., посвідченого нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Демиденко О.А., зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області, (земельна ділянка № НОМЕР_4 ), /а.с. 101, 200/.

Відповідно до висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки, складеного ТОВ «Контакт Сервіс», станом на 16.10.2025р. ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 2 681 000 грн. /а.с. 24-25/.

Відповідно до висновку з оцінки автотранспорту, складеного ФОП ОСОБА_7 , станом на 25.12.2025р. ринкова вартість автомобіля Volrswagen Caddy, 2000 року виписку, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , складає 63 000 грн. /а.с. 181-183/.

Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, суб`єктом оціночної діяльності – ПП «Ажіо», станом на 08.12.2025р., ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, загальною площею 0,12га, складає 42 000 грн. /а.с. 105-106/.

Відповідно до консультації №704/25 від 08.12.2025р., складеної ПП «Ажіо», ймовірна ринкова вартість домоволодіння – не введеного в експлуатацію садового будиночку та земельної ділянки з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, загальною площею 0,12га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 08.12.2025р. могла складати 84 110 грн. з урахування ПДВ, що в еквіваленті на дату оцінки становить 2 000 дол. США /а.с. 107-108/.

Після розірвання шлюбу сторони не дійшли згоди щодо поділу спірного майна, внаслідок чого позивач за основним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом та просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та визнати за ним та відповідачкою за основним позовом право власності на частку спірної квартири за кожним. В свою чергу відповідачка за основним позовом звернулася до суду із зустрічним позовом та просить здійснити поділ іншого спірного майна, а саме автомобіля Volrswagen Caddy, 2000 року виписку, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та двох земельних ділянок з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, загальною площею 0,12га та з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, загальною площею 0,12га, які яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області.

Тож між сторонами існує спір щодо майнових прав подружжя на майно, набуте у шлюбі, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦК), Сімейного кодексу України (далі – СК) та інших нормативно-правових актів.

Надаючи оцінку доводам сторін суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 9 ст. 7 СК сімейні майнові відносини між подружжям регулюються нормами СК на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ст. 60 СК, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 61 СК об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно ст. 63 СК дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК).

Згідно ч. 2 ст. 71 СК неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Разом з тим, системний аналіз змісту ст. 71 СК в контексті положень ст.ст. 183, 364, 365, 370 ЦК свідчить, що у разі неможливості реального поділу неподільної речі між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. При цьому відповідно до ст. 372 ЦК у зв`язку з поділом квартири між подружжям право спільної сумісної власності припиняється, а за сторонами підлягає визнанню право власності на належну кожному з них ідеальну частку.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 71 СК).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та статтею 372 ЦК.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності, відповідно до якого сторони розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що сторони не заперечують тих обставин, що спірна квартира, спірний автомобіль та дві спірні земельні ділянки є об`єктом спільної сумісної власності сторін, оскільки були придбані сторонами в період шлюбу та за спільні кошти, а відтак таке майно підлягає поділу між сторонами.

Визначаючи спосіб поділу спірного майна суд виходить з засад рівності часток співвласників, а також враховує запропоновані сторонами варіанти такого поділу з урахуванням того, що кожен об`єкт спірного майна є неподільною річчю.

В судовому засіданні встановлено, що сторони не заперечують щодо поділу спірної квартири між ними шляхом виділу кожному з них у власність по частці у праві власності на таку квартиру, а відтак позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами в цій частині підлягають до задоволення.

Стосовно іншого спірного майна – автомобіль та дві земельні ділянки – то в цій частині вимог за зустрічним позовом сторони також погоджуються щодо способу поділу такого майна шляхом виділу його у власність позивачу та стягнення з нього на користь позивачки компенсації вартості половини такого майна. Натомість позивач (відповідач за зустрічним позовом) заперечив щодо вартості земельних ділянок, яка має враховуватись при вирішенні питання про поділ майна.

В цьому контексті суд звертає увагу, що згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 14.09.2021р. у справі №910/14452/20 зазначив, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, суд не може вважати доведеними обставини, про які стверджує одна сторона і заперечує інша, якщо вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

За матеріалами справи судом встановлено, що об`єктом спору є дві однакові за площею і цільовим призначенням земельні ділянки, що знаходяться поруч одна біля одної у садівничому товаристві «Косогор» (земельні ділянки №167 та №168).

На підтвердження розміру ринкової вартості таких земельних ділянок відповідачкою надано суду висновки оцінювача, відповідно до яких ринкова вартість земельної ділянки №168 складає 42 000 грн., а №167 – 84 110 грн.

Сторони не заперечують тієї обставини, що спірні земельні ділянки є дачною ділянкою і те, що на ділянці № НОМЕР_3 наявний незареєстрований об`єкт – садовий будинок, який не введений в експлуатацію. Очевидною є та обставина, що на вартість земельної ділянки впливають такі фактори, як наявність на ній певних об`єктів (забудов, споруд тощо), навіть якщо вони є тимчасовими чи самочинно збудованими. Наявність такого об`єкту на земельній ділянці № НОМЕР_3 було враховано оцінювачем, що відображено у консультаційному висновку №704/25 від 08.12.2025р. щодо ринкової вартості відповідної земельної ділянки, внаслідок чого її ринкова вартість відрізняється від ринкової вартості земельної ділянки №168 і орієнтовно складає 84 110грн.

У свою чергу, сторона позивача не надала суду будь-якого доказу на спростування розміру ринкової вартості земельної ділянки №167, а відтак доводи представника позивача про те, що спірні земельні ділянки мають враховуватись судом за однією ціною є необґрунтованими.

Отже, об`єктом поділу між сторонами, окрім спірної квартири, є також майно загальною вартістю 189 110 грн., а саме: автомобіль вартістю 63 000 грн. та земельні ділянки загальною вартістю 126 110 грн. (42 000 грн. + 84 110 грн.).

Беручи до уваги позицію сторін щодо способу поділу такого майна між ними в натурі, а також обставини фактичного користування кожною із сторін таким майном, то вимоги за зустрічним позовом про виділ такого майна у власність позивача та стягнення з нього на користь відповідачки 94 555 грн., тобто половини вартості такого майна, є цілком обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про поділ майна, як за первісним позовом, так і за зустрічним, підлягають до задоволення.

В той же час, суд звертає увагу на ефективності заявлених сторонами у своїх заявах способах захисту їх прав. Так позивач за первісним позовом у своєму позові окремо просив визнати спірну квартиру спільно нажитим майном, а відповідачка у зустрічному позові, окрім іншого, просила припинити її право власності на земельну ділянку №168.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №806/5244/15 було роз`яснено, що:

«Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.»

Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23.01.2024р. у справі № 523/14489/15-ц зазначила, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна. Для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідними. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Задоволення вимоги про поділ однієї з квартир як спільної сумісної власності шляхом визнання за позивачем та відповідачкою права власності на її частину за кожним саме собою свідчить про припинення правового режиму спільної сумісної власності на такий об`єкт. Тому в судів попередніх інстанцій не було підстав зазначати в резолютивній частині рішення про припинення такого режиму щодо спірних квартир. Крім того, Велика Палата Верховного Суду раніше вже виснувала, що окрема вимога припинити право спільної сумісної власності є неефективним способом захисту.

Таким чином, оцінюючи відповідність обраного сторонами способів захисту їх прав та інтересів критеріям ефективності суд звертає увагу, що предметом спору є поділ майна подружжя, а результатом його вирішення є врегулювання майнових суперечок сторін та визначення їх правового становища щодо майна, яке є об`єктом поділу. У випадку виділення спірного майна у власність одному та присудження грошової компенсації вартості частки у такому майні іншому з подружжя, ефективність вирішення спору досягається шляхом визначення остаточного правового становища спірного майна, оскільки право спільної сумісної власності у такому випадку припиняється. Обставини, яким обґрунтовується здійснення поділу майна (належність майна до об`єктів спільної сумісної власності), мають значення лише для обґрунтування та мотивування судового рішення.

За обставинами даної справи судом встановлено, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності сторін, але таке майно зареєстроване за кожним із співвласників на праві особистої приватної власності. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за сторонами їх речових прав після виділу кожному з них відповідного спірного майна в порядку його поділу, то в даному випадку суд констатує, що на момент розгляду справи об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наступне майно:

-квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельна ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12га;

-земельна ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12га;

-автомобіль Volkswagen Caddу, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Поділ спірного майна між сторонами здійснюється шляхом виділу кожному із співвласників права власності на відповідні об`єкти спірного майна. Внаслідок такого поділу попередній правовий режим спірного майна, як об`єкта спільної сумісної власності сторін, припиняється, а належність об`єктів спірного майна кожній із сторін визначається відповідно до визначеного судом способу його поділу і є підставою для державної реєстрації такого права.

Отже, беручи до уваги сутність спору та зміст спірних правовідносин, а також результат розгляду спору, то окремі позовні вимоги (вимога позивача у первісному позові – визнати спірну квартиру спільно нажитим майном, а також вимога відповідачки у зустрічному позові –припинити її право власності на земельну ділянку №168) сторін не відповідають критеріям ефективності способів захисту, а тому в цій частині не підлягають до задоволення.

Таким чином, обидва позови, як первісний, так і зустрічний, підлягають до часткового задоволення.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що обидві сторони понесли судові витрати, які складаються з судового збору та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати на правову допомогу; витрати, пов`язані із наданням доказів).

Позивач заявив вимоги про відшкодування йому наступних судових витрат: судовий збір – 14 616,20 грн.; правова допомога – 22 100 грн.; витрати на проведення оцінки майна – 4 000 грн.).

Відповідачка також заявляла вимоги про відшкодування їй судових витрат, зазначаючи їх попередній розмір наступним чином: судовий збір – 15 140 грн.; правова допомога – 20 000 грн.).

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд бере до уваги, що під час судового провадження обидві сторони заявляли відповідні позовні вимоги одна до одної, які за результатом їх розгляду задоволені судом частково, як за первісним так і за зустрічним позовом. Натомість фактично спірне майно було поділене між сторонами у той спосіб, про який вони просили у своїх заявах по суті справи (позов та зустрічний позов), а зміст таких вимог фактично доповнював вимоги протилежної сторони, окрім того, що відповідачка, після уточнення своїх вимог за зустрічним позовом, фактично заявила вимогу, яка є тотожньою вимозі позивача за первісним позовом (поділ квартири та спосіб такого поділу). До того ж суд бере до уваги, що розмір витрат кожної із сторін зі сплати судового збору умовно є рівним.

За таких обставин, беручи до уваги зміст спірних правовідносин та зміст позовних вимог сторін, передумови виникнення спору між сторонами, складність справи, значення справи для сторін, процесуальну поведінку сторін, результат вирішення справи, розмір судових витрат сторін, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 11, п. 3 ч. 2, ч. 9, 10 ст. 141 ЦПК понесені сторонами судові витрати з оплати судового збору слід покласти на обидві сторони та не відшкодовувати відповідні витрати за рахунок іншої сторони, оскільки саме такий спосіб розподілу судових витрат відповідатиме засадам пропорційності та справедливості в даному випадку.

Щодо розподілу інших судових витрат сторін, то суд враховує, що представниками обох сторін заявлено клопотання про подання доказів таких витрат після ухвалення рішення в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України. За таких обставин, зважаючи на принцип пропорційності та положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, то питання про розподіл інших судових витрат сторін доцільно розглянути шляхом ухвалення додаткового судового рішення після спливу строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 82, 83, 89, 139, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_3 (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) та визнати за ним право власності на наступне майно:

- частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6 кв.м.;

- автомобіль Volkswagen Caddy, 2000 року виписку, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області , (земельна ділянка № НОМЕР_3 );

- земельну ділянка з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_4 ).

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_4 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) та визнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6 кв.м.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) грошову компенсацію частини вартості автомобілю Volkswagen Caddy, 2000р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 7121583102:24:001:0006, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області (земельна ділянка № НОМЕР_4 ) та земельної ділянки з кадастровим номером 7121583102:24:001:0005, площею 0,12 га, яка знаходиться у садівничому товаристві «Косогір», с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області, (земельна ділянка № НОМЕР_3 ), в розмірі 94 555 грн.

Понесені сторонами судові витрати не відшкодовувати.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко