Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №569/28500/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/28500/25

Номер провадження 2/570/1084/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,

позивач - не з`явився,

представник позивача – не з`явилася,

відповідач - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 06.01.2026 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якій позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2023 року в справі №569/549/23, з розміру 1/6 до 1/7 всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішення суду в даній справі і до досягнення дітьми повноліття.

Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, вінта відповідачка перебували в шлюбі, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09.10.2018 року по справі №569/15533/18 було розірвано.

Від шлюбу сторони мають двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2023 року по справі № 569/549/23 з позивача в користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.01.2023 року та до досягнення дітьми повноліття.

Вказане судове рішення перебуває на виконанні у відділі ДВС у місті Рівному Рівненської області, що підтверджується інформацією з АСВП про відкриття виконавчого провадження № 71807606 від 15.05.2023 року. Стягнення аліментів у вказаному ВП здійснюється із заробітної плати позивача.

Так, 27.06.2025 року було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_5 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 в подружжя народилася дочка ОСОБА_7 . Дитина зареєстрована та проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . При тому дочка ОСОБА_8 перебуває на утриманні батька, позивача у даній справі.

Також на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_9 , яка на даний час піде не працює та займається доглядом за дитиною, власного доходу, окрім допомоги при народжені дитини не має, що підтверджується довідкою від 22.09.2025 року про призначення державної допомоги.

Окрім того, дружина позивача є внутрішньо переміщеною особою, зокрема нещодавно, з 18.08.2025 року, переїхала з Сумської області до чоловіка на постійне проживання. Разом з ОСОБА_9 приїхали її діти від першого шлюбу: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які також є внутрішньо переміщеними особами та взяті на облік з 18.08.2025 року.

З урахуванням того, що на утриманні позивача перебуває також дочка ОСОБА_8 та дружина ОСОБА_9 , тому визначений судом розмір аліментів на утримання дітей: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у розмірі 1/3 частки, без урахування наявності на його утриманні іншої дитини та дружини, призводить до порушення прав, зокрема цієї дитини на рівне та належне забезпечення дітей позивача, а тому даний позов подається з метою урівняти права усіх дітей й не допускати порушення їх прав на належне забезпечення та не свідчить про ухилення позивача від виконання обов`язку з виховання та утримання доньок від першого шлюбу.

Виходячи з викладених обставин, позивач вважає, що визначення аліментів на утримання дочок ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в розмірі 1/7 частки від доходу позивача буде доцільним та обгрунтованим та достатнім розміром аліментів на їх утримання.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, повідомлялися про час та дату розгляду справи завчасно та належним чином.

Від представника позивача — адвоката Полюхович О.І. надійшла заява, в якій вона просила проводити розгляд справи у відсутність позивача, який перебуває на військовій службі а також у відсутність представника позивача. Вказала про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідачка в судові засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату судового розгляду за зареєстрованим місцем проживання, однак виклики поверталися неврученими з відміткою «адресат відсутній».

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09.10.2018 року по справі №569/15533/18.

У шлюбі у сторін народилися доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2023 року по справі № 569/549/23 з позивача в користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.01.2023 року та до досягнення дітьми повноліття.

У відділі ДВС у м.Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 15.05.2023 року відкрито виконавче провадження №АСВП 71807606, стягувач: ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області 27.06.2025 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , актовий запис №179.

У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_16 народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області 05.12.2025 року, актовий запис №463.

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади №2025/019050462 від 21.12.2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки №75 для призначення і виплати державної допомоги у зв`язку з вагітністю і пологами від 22.09.2025 року, ОСОБА_16 перебуває на обліку у зв`язку з вагітністю, термін вагітності 30 тижнів і потребує надання державної допомоги.

Згідно наданих свідоцтв про народження, вбачається, що дружина позивача ОСОБА_17 має двох дітей від попереднього шлюбу, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають разом з матір`ю ОСОБА_16 як внутрішньо-переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними Довідками від 18.08.2025 року №5618-5003771630, №5618-5003771687, №5618-5003771649.

Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади №2025/001380250 від 30.01.2025 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справі №364/1139/19 провадження № 61-11271св20).

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього з моменту прийняття рішення про стягнення з нього аліментів на утримання доньок в розмірі 1/3 частки всіх його доходів, змінився сімейний стан, він одружився, у нього народилася донька, яка потребує утримання, а також на його утриманні перебуває дружина, яка є непрацездатною, оскільки доглядає за новонародженою донькою та є внутрішньо переміщеною особою, також з ними проживають та перебувають на його утриманні також і діти дружини від першого шлюбу, які також з ними проживають як внутрішньо переміщені особи.

Вважає, що запропонований ним розмір аліментів, а саме у виді 1/7 частки всіх його доходів буде справедливим по відношенню до всіх трьох його дітей та непрацездатної дружини.

Так, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Крім того, з аналізу даної статті висновується, що розмір аліментів може бути змінений за рішенням суду, якщо обставини, що були враховані при попередньому визначенні розміру аліментів, змінилися. Зокрема, це може бути зміна матеріального становища, погіршення або поліпшення здоров`я, або інші обставини, передбачені Сімейним кодексом.

Виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, проаналізувавши надані суду докази, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано належні та переконливі докази, що його сімейний стан після прийняття рішення Рівненським районним судом Рівненської області 05.04.2023 року змінився, він одружився, у нього народилася донька, яка також потребує утримання та на його утриманні перебуває непрацездатна дружина, яка доглядає за донькою.

За змістом статті 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до положень статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Так, позивач просить зменшити розмір аліментів та стягувати аліменти у розмірі 1/7 частки від всіх його доходів.

Суд погоджується з розміром аліментів у виді 1/7 частки від всіх доходів позивача. Такий розмір аліментів, на думку суду, забезпечить рівність та пропорційність участі батька у матеріальному забезпеченні доньок, буде розумним, співрозмірним і таким, що забезпечить належний рівень утримання дітей та не призведе до порушення їхніх прав.

Такий розмір аліментів, на думку суду, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку спільних дітей сторін.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, судом враховується усталена практика Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та вважає змінити розмір стягуваних аліментів з 1/3 на 1/7 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів — задоволити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2023 року у справі №569/549/23, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) на 1/7 частку всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 травня 2026 року у зв`язку з перебування судді у відрядженні та у відпустці.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 04.01.2002 року, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 22.03.2021 року, орган, що видав 5610, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 15 травня 2026 року, у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні та відпустці.

Суддя Гладишева Х.В.