Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №567/147/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 567/147/26

Номер провадження 2/570/1407/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., за участю секретаря судових засідань Ярошик І.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

02.03.2026 року до Рівненського районного суду Рівненської області на підставі ухвали Острозького районного суду Рівненської області від 10.02.2026 року, надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - позивач, ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС") до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1378-6256 від 10.04.2024 року в розмірі 39 763,96 грн, з яких: 9 207,56 грн — заборгованість за кредитом, 30 556,40 грн — заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати.

Короткий зміст заяв по суті справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.04.2024 року між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УкрКредитФінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1378-6256 від 10.04.2024 року.

Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 9 800,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту — 15.00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка: 1,50 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув в повному обсязі кредитні кошти позивачу.

Так, станом на 29.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 42 512,61 грн, що складається з простроченої заборгованість за кредитом 9 207,56 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33 305,05 грн.

Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «УкрКредитФінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 2 748,65 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 763,96 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості в розмірі 39 763,96 грн, з яких: 9 207,56 грн — заборгованість за кредитом, 30 556,40 грн — заборгованість за нарахованими процентами.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

10.04.2024 року між ТОВ «УкрКредитФінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1378-6256, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 9 800,00 грн строком на 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту, дата повернення кредиту 03.02.2025 року; базовий період 14 днів; зі сплатою відсотків знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка: 1,50 % за кожен день користування кредитом.

Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УкрКредитФінанс», та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С8477, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку передбаченому цим договором.

Згідно п.4.1. договору, розмір кредиту становить: 9 800,00 грн.

За змістом п.4.6 договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно п.4.3 договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована. У відповідності до п.4.4 договору, базовий період складає 14 календарних днів.

Згідно п.4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1.50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою.

Згідно п.4.7 Договору, комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту.

Пунктом 4.9 договору передбачений строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 03.02.2025 року.

Позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 10.04.2024 року у розмірі 9 800,00 грн відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «УкрКредитФінанс» про перерахування суми кредиту LiqPay платежу 2448057848.

Таким чином, встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов`язання за електронним кредитним договором №1378-6256 від 10.04.2024 року.

В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за таким договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

Згідно розрахунку за договором станом на 29.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 42 512,61 грн, що складається з простроченої заборгованість за кредитом 9 207,56 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33 305,05 грн.

Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «УкрКредитФінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 2 748,65 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 763,96 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості в розмірі 39 763,96 грн, з яких: 9 207,56 грн — заборгованість за кредитом, 30 556,40 грн — заборгованість за нарахованими процентами.

Доказів повного погашення вищевказаної заборгованості за кредитним договором відповідач ані суду, ані позивачу не надав.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (статті 530 ЦК України).

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу приписів частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір та додаткові угоди до нього між позивачем та відповідачем не були би укладені, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі 127/33824/19.

Встановлено, що відповідачем здійснені дії, які свідчать про свідомий вибір щодо укладення договору.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.

Відповідно до приписів статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 29.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача складає 42 512,61 грн, що складається з простроченої заборгованість за кредитом 9 207,56 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33 305,05 грн.

Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «УкрКредитФінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 2 748,65 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 763,96 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості в розмірі 39 763,96 грн, з яких: 9 207,56 грн — заборгованість за кредитом, 30 556,40 грн — заборгованість за нарахованими процентами.

Так, згідно наданого суду позивачем розрахунку заборгованості, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 9 207,56 грн, з якою погоджується й суд.

Разом з тим, укладенням кредитного договору та додатковою угодою, сторони погодили процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами, зокрема згідно п.4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою.

При цьому, слід зазначити, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки для кредитних договорів з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня 1% (з 21.08.2024).

Оскільки кредитний договір №1378-6256 від 10.04.2024 року укладений між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, а тому суд вбачає за необхідне провести перерахунок заборгованості за процентами та при нарахуванні процентів за користування ОСОБА_1 кредитом слід ураховувати обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1% відповідно до вимог ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, сума заборгованості за нарахованими процентами протягом усього строку кредитування (300 днів) з врахуванням ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» має становити:

з 10.04.2026 року по 02.06.2024 року (54 дні) тіло кредиту становило 9 800,00 грн, а тому 1 % від вказаного тіла кредиту за день користування повинен становити (9 800,00 грн*1%=98 грн в день) *54 дні = 5 292,00 грн.

З 03.06.2024 року по 03.02.2025 року (246 днів) включно тіло кредиту становить 9 207,56,00 грн з урахуванням погашення кредиту, а отже розрахунок повинен становити (9 207,56 грн*1%=92,07 грн в день*246 днів =22 649,22 грн).

Загальна сума відсотків за весь строк кредитування 300 днів, з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» за розрахунками суду має становити 27 941,22 грн., що є меншою сумою ніж сума заявлена позивачем навіть з урахуванням застосування програми лояльності та списання відсотків з відповідача.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем погашалася заборгованість на загальну суму 9 236,04 грн, з якої 592,44 грн було списано на погашення тіла кредиту, 1 470,00 грн на погашення комісії та 7 173,60 на погашення відсотків.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Відтак, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 15% від суми Кредиту було визначено як комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Однак, у кредитному договорі не наведено, які саме послуги включає в себе комісія за надання кредиту, які б виправдовували нарахування відповідних комісійних сум, та не вважалися надмірним фінансовим навантаженням на споживача.

Положення кредитного договору №1378-6256 від 10.04.2024 року про сплату позичальником на користь банку комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1 470,00 грн суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

Таким чином, суд вважає за доцільне сплачені відповідачем кошти в сумі 8 643,60 грн відняти від суми заборгованості відповідача за тілом кредиту за кредитним договором №1378-6256 від 10.04.2024 року.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1, 3 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що з відповідача підлягає до стягнення за договором №1378-6256 від 10.04.2024 року сума заборгованості у розмірі 28 505,78 грн, з яких: 564,56 грн – заборгованість за тілом кредиту, 27 941,22 грн – заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Як вбачається з платіжної інструкції №4639 від 19.01.2026 року, позивач сплатив за подання даного позову 2 662,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 1 908 (одна тисяча дев`ятсот вісім) грн. 60 коп. (2 662,40 грн.*28 505,78 грн./39 763,96 грн.); в іншій частині сплачений судовий збір покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.1, 3, 203-207, 509, 526-527, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633-634, 638, 639, 1048-1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 7-13, 15, 17-19, 23, 76-82, 89, 92, 95, 128, 141, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 267, 268, 272-279, 284, 288-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1378-6256 від 10.04.2024 року в розмірі 28 505,78 грн, з яких: 564,56 грн – заборгованість за тілом кредиту, 27 941,22 грн – заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 908, 60 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, м.Київ);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 02.01.2023 року, орган, що видав 5610, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15 травня 2026 року, у зв`язку із надмірним навантаженням, а також перебуванням судді у відрядженні та відпустці.

Суддя Гладишева Х.В.