Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №557/2078/25 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/286/2026

Справа № 557/2078/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Тишкуна П.В.

секретар судового засідання Гуменюк Н.П.

за участю: відповідача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Данилюка П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання

В С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на своє утримання, як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/3 усіх видів доходу відповідача щомісячно і до закінчення навчання.

ІІ. Стислий виклад позицій учасників справи.

А. Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. Той факт, що ОСОБА_1 є його батьком стверджується свідоцтвом про народження.

Позивач зазначає, що він був зарахований на денну форму навчання по спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія» Національного університету «Львівська політехніка» з 01.09.2025 до 30.06.2029. Його матір - ОСОБА_3 самостійно несе усі витрати пов`язані з його навчанням, а також витрати на харчування, придбання одягу, підручників, проживання, проїзд до місця навчання. Оскільки матір не має змоги і надалі самостійно його утримувати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказуючи на приписи Сімейного кодексу України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на його утримання у визначеному ним розмірі.

Б. Позиція відповідача.

14.01.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що, як батько, не заперечує свого обов`язку брати участь у матеріальному утриманні сина, який продовжує навчання, проте не погоджується з заявленим позивачем розміром аліментів і вважає, що він є необгрунтованим, неспівмірним матеріальному становищу та таким, що не відповідає вимогам СК України. Зазначає, що перебуває у цивільному шлюбі і має на своєму утриманні двоє неповнолітніх синів 2014 та 2018 років народження. Також відповідач просить врахувати, що його матеріальний стан суттєво обмежений станом здоров`я, оскільки він страждає на низку хронічних захворювань і в силу цього потребує постійного медичного нагляду, медикаментозного лікування та дієтичного харчування, що тягне за собою постійні фінансові витрати. Його щомісячні середні витрати на медикаментозне лікування становлять не менше як 3500 грн., мінімальні витрати на спеціальне дієтичне харчування 6000 грн., витрати на транспортні витрати, пов`язані з роботою, близько 1000 грн., а крім того, близько 4000 грн. складають витрати на оплату житлово-комунальних послуг. Крім того, він щомісячно несе витрати на утримання неповнолітніх дітей. При цьому його середньомісячний дохід складає приблизно 17500 грн. Вважає, що визначення розміру аліментів в сумі 1500 грн. співмірний його реальним фінансовими можливостям.

23.01.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач, на його думку, не надав суду доказів на підтвердження того, що будучи працездатною особою, офіційно працевлаштованим, він не має змоги сплачувати аліменти на період його навчання у розмірі 1/3 доходу щомісячно і що сплата аліментів у такому розмірі є для нього неможливою чи критичною. Просить врахувати те, що у власності відповідача перебуває цінне нерухоме майно - автомобіль вартістю 888000 грн. Вважає те, що на утриманні відповідача перебувають інші неповнолітні діти, не звільняє його від обов`язку належним чином утримувати і його, як сина, що продовжує навчання. Просить врахувати, що він також хворіє і потребує регулярного медичного нагляду та лікування. Твердження відповідача, що він надає кошти на його утримання не підтверджені будь якими доказами і не спростовують його позовних вимог та того, що його потреба у матеріальній допомозі є реальною, об`єктивною та такою, що не може бути усунута виключно за рахунок власних доходів. За таких обставин просив доводи відповідача, викладені ним у відзиві, відхилити.

23.01.2026 відповідач ОСОБА_1 подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що викладені позивачем у відповіді на відзив доводи не заслуговують на увагу та спростовуються наданими ним доказами, зокрема щодо обставин придбання ним автомобіля, значну частину вартості якого вніс його син ОСОБА_4 , а також наявних у нього хвороб та потреби у постійному лікуванні. Також не відповідають дійсності і заперечення позивачем того, що він добровільно допомагав йому матеріально - зокрема купував одяг та телефон, оплачував екскурсії та проводив з ним час. Щодо автомобіля, який перебуває у його власності, то він постійно несе витрати на його утримання, а після того, як у 2025 році потрапив у ДТП, то додатково несе фінансові витрати пов`язані з цією подією. Просить врахувати викладене, а також те, що має на своєму утриманні ще двоє неповнолітніх дітей, що унеможливлює сплату ним аліментів на повнолітнього сина у визначеному ним розмірі.

04.05.2026 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, просив у подальшому справу розглядати з урахування цієї заяви і стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно.

ІІІ. Рух справи та процесуальні дії суду.

Ухвалою Гощанського районного суду від 09.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 21.01.2026. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольними ухвалами 21.01.2026, 04.03.2026, 15.04.2026 судові засідання відкладено за клопотаннями сторін.

Протокольною ухвалою від 15.04.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 15.04.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою від 15.04.2026 судом відмовлено у задоволенні усної заяви відповідача про відвід головуючому судді.

Ухвалою судді Оленич Ю.В. від 06.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відвід головуючого судді.

Протокольною ухвалою від 08.05.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Відтак, суд 08.05.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з повідомленням сторін.

IV. Пояснення учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача - адвокат Данилюк П.С. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини його доходу щомісячно.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що не заперечує щодо сплати аліментів на утримання сина на період його навчання, але з урахуванням його стану здоров`я та матеріального стану, вважає, що аліменти слід визначити у меншому розмірі, аніж просить позивач, і у твердій сумі. Вважає, що аліменти у розмірі, що не буде перевищувати 3000 грн., будуть достатніми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

V. Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Гощанським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Шлюб між батьками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 26.01.2012. Цим же рішенням, неповнолітніх на той час дітей сторін у справі, зокрема і сина ОСОБА_5 , 2007 р.н., залишено проживати з матір`ю. Рішення суду набрало законної сили 23.03.2012.

30.03.2023 Гощанським районним судом Рівненської було видано судовий наказ, справа №557/506/23, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.03.2023 до досягнення сином повноліття.

На даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття і стягнення аліментів на його утримання припинилось.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2025/017575769 від 24.11.2025, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки Національного університету «Львівська політехніка» №033194 від 21.11.2025, вбачається, що ОСОБА_2 є студентом першого курсу денної форми навчання даного навчального закладу, рівня вищої освіти бакалавр. Закінчує навчання 30.06.2029. На підтвердження викладених обставин, позивач надав суду і заяву про приєднання №352-27 від 08.08.2025 до договору про навчання у Національному університеті «Львівська політехніка», підписані ним та його законним представником - ОСОБА_3 .

Також до позовної заяви позивачем додано квитанцію №00867 від 08.09.2025 про оплату гуртожитку за період 01.09.2025-31.01.2026 в сумі 4000 грн., квитки про оплату вартості проїзду Рівне-Львів, яка складає 500 грн., та квитанцію про оплату ноутбука вартістю 29999 грн.

Крім того, обгрунтовуючи потребу у аліментах, позивач вказує на те, що у зв`язку з незадовільним станом здоров`я (остеохондроз ПВХ) він змушений періодично проходити медичні обстеження, лікування та нести додаткові витрати пов`язані з підтриманням стану здоров`я. На підтвердження викладених обставин ОСОБА_2 надав суду медичну довідку КНП «Гощанський ЦПСДМ» від 0.09.2025 та медичний висновок МРТ від 26.08.2025.

Як зазначає позивач, після досягнення повноліття усі його матеріальні потреби та витрати забезпечує матір ОСОБА_3 , але вона не в змозі робити це самостійно, тому він звернувся з позовом про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання з батька-відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач, не заперечуючи свого обов`язку, як батька, надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, просив суд врахувати ряд обставин, які унеможливлюють сплату ним аліментів у визначеному позивачем розмірі - 1/4 його доходу щомісячно. На підтвердження викладених у відзиві та запереченні на відповідь позивача на відзив обставин ОСОБА_1 надав суду свідоцтва про народження своїх неповнолітніх синів — ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ; довідку про доходи, видану ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» за №6 від 06.01.2026, згідно якої викладачу ОСОБА_1 за період з 01.07.2025 по 31.12.2025 нарахована заробітна плата в сумі 131932,31 грн., загальна сума до виплати, без урахування відрахувань на аліменти: 104886,21 грн.

Відповідачем також надано суду медичні документи, які свідчать про наявність у нього ряду хронічних захворювань (нетиповий виразковий коліт, себорейний дерматит, подагра, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, остеохондроз), що потребує постійного медичного огляду та лікування, а саме протокол ендоскопічного обстеження від 11.01.2023, довідку КНП Гощанський центр первинної медико-санітарної допомоги від 22.12.2025,виписку з медичної картки, результати аналізів та досліджень, а крім того, квитанції, що свідчать про придбання медичних препаратів.

Також на підтвердження матеріальних витрат, які він змушений постійно нести, ОСОБА_1 надав суду платіжні інструкції про оплатну комунальних послуг, а також надав суду копію постанови суду від 12.12.2025, справа №569/26141/25, про притягнення його до відповідальності за ст.124 КУпАП.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що з ОСОБА_1 вони спільно проживали і мають двоє спільних неповнолітніх дітей. Відповідач допомагає утримувати їх спільних неповнолітніх дітей, спілкується з ними. ОСОБА_9 завжди хотів підтримувати зв`язок із сином ОСОБА_5 , але йому не давали такої можливості. Коли ОСОБА_5 подорослішав, то почав приходи до батька. ОСОБА_9 завжди допомагав сину, купував йому одяг, взуття, телефон.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що позивач його рідний брат, а відповідач ОСОБА_1 їх батько. Коли батько купував автомобіль Да?стер, то він особисто сплатив 400000 грн. його вартості на рахунок магазину. Свідку відомо, що брат хоче щоб батько сплачував аліменти на період його навчання, у якому розмірі - він не знає.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, батьки або інші особи, що виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син, продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які навчаються.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Частиною 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Поряд з цим, відповідно до вимог ч.2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом враховується, що позивач досяг повноліття, здобуває освіту на денній формі навчання, йому ще не виповнилось 23 роки, він не має можливості працювати, хворіє і потребує матеріальної допомоги. Мати не може в достатній мірі профінансувати всі витрати, необхідні для задоволення потреб сина-студента.

Обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Навчання у коледжі, крім побутових витрат, також потребує коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт, проживання. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, зазначаючи, щовідповідач є працездатним чоловіком, офіційно працює і незважаючи на те, що на його утриманні перебувають ще двоє неповнолітніх дітей і він хворіє, вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, у визначеному ним розмірі.

Під час судового розгляду, судом не встановлено обставин, за яких відповідач міг би бути звільнений від обов`язку утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує обставини, що наводять як позивач в обґрунтування заявлених вимог, а так само і відповідач на заперечення позовних вимог і які, на думку суду, є істотними.

Враховуючи обставини, зазначені у статті 182 СК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково і визнає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно і до закінчення сином навчання чи до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.

Суд крім іншого враховує, що такий розмір аліментів з огляду на розмір доходу відповідача відповідно до поданих ним доказів, знаходиться у межах розміру аліментів, які відповідач зголосився виплачувати позивачу в судовому засіданні 08.05.2026.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов про стягнення аліментів був поданий 08.12.2025, а тому, за правилами ст. 191 СК України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

На підставі статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по справі. Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на підставі норм статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання — задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який продовжує навчання, аліменти на його утримання у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи 08 грудня 2025 року і до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не довше, як до досягнення ним 23-річного віку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5

Суддя П.В.Тишкун