Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №555/975/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/975/26

Номер провадження 1-кп/555/183/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2026 р.м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026186060000038 від 14 квітня 2026 року, стосовно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Моквин, Березнівського району, Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, державних нагород та пільг не має, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13.04.2026, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_3 всупереч вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», знаходячись на території господарства розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин з матір`ю своєї співмешканки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживають однією сім`єю (у розумінні п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю потерпілій та бажаючи їх настання, в ході словесної суперечки, стоячи навпроти ОСОБА_4 , умисно, кулаком правої руки, наніс не менше п`яти ударів по голові потерпілої.

Внаслідок вищезазначених протиправних умисних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді саден тім`яної ділянки голови справа, чола, синці чола справа, в ділянці лівої брови з поширенням на повіки та середню частину правої щоки, підборіддя зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, який затверджено прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та погодився на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , яка діє у кримінальному провадженні на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 квітня 2026 року № 1-17-2026-000989 та на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, не заперечувала проти такого порядку розгляду.

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та була ознайомлена з обмеженнями апеляційного оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження.

Враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав повністю, не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, погодився на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а прокурор звернувся з відповідним клопотанням, суд відповідно до ст. 381, 382 КПК України дійшов висновку про можливість розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта і доданих до нього матеріалів, із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 вчинив умисний кримінальний проступок, який відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків, раніше не судимий, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, суд виходить із вимог ст.ст. 50, 56, 65, 66, 67 КК України. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. Верховний Суд у своїй практиці також наголошував, що загальні засади призначення покарання наділяють суд правом обрати такий захід кримінально-правового впливу, який відповідає тяжкості вчиненого, даним про особу винного та меті покарання.

Суд враховує характер і спосіб вчинення кримінального проступку, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно наніс потерпілій не менше п`яти ударів кулаком правої руки по голові, унаслідок чого останній спричинено легкі тілесні ушкодження.

При цьому суд бере до уваги, що кримінальний проступок вчинено щодо потерпілої ОСОБА_4 , яка є особою похилого віку, а також щодо особи, з якою обвинувачений спільно проживає однією сім`єю, що підвищує ступінь суспільної небезпечності вчиненого та підлягає врахуванню при індивідуалізації покарання.

Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорював фактичних обставин, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, раніше не судимий, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, речові докази відсутні.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

З огляду на характер вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність однієї пом`якшуючої обставини та двох обтяжуючих обставин, суд вважає справедливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на строк 170 годин.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства.

Такий строк громадських робіт відповідає ст. 56 КК України та перебуває в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Судом не встановлено, що обвинувачений є особою з інвалідністю I чи II групи, особою, яка досягла пенсійного віку, або військовослужбовцем строкової служби, а тому відсутні обставини, передбачені ч. 3 ст. 56 КК України, які унеможливлюють призначення покарання у виді громадських робіт

Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження, крім виклику дізнавачем та прокурором, не застосовувалися. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, суд не встановив, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про необхідність застосування таких заходів в інтересах потерпілої, зокрема про реальну загрозу продовження чи повторення протиправної поведінки обвинуваченого, а також відсутні відповідні клопотання потерпілої чи прокурора.

Керуючись ст.ст. 124, 368-370, 373, 374, 381, 382 КПК України, ст.ст. 12, 50, 56, 65, 66, 67, 91-1, 125 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 170 (сто сімдесят) годин.

Обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України, до ОСОБА_3 не застосовувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1