Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №544/1062/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1062/26

пров. № 2/544/760/2026

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Малицької О. Л.,

секретаря судових засідань Ралець О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пирятин цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське», про стягнення боргу за договором оренди,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Ступнік С. В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «Каплинцівське», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 22 530,21 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачем та ПрАТ «Каплинцівське» було укладено договір оренди землі від 28.05.2007, який, відповідно до додаткової угоди від 08.07.2016, викладено в новій редакції, щодо земельної ділянки площею 4,4416 га ріллі, яка має кадастровий номер 5323883200:00:029:0007 та знаходилася на той час в адміністративних межах Каплинцівської сільської ради. Встановлено строк дії договору – до 31.12.2025, та нову орендну плату – 10 243,05 грн за рік. Відповідно до п.4.4 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 30 грудня поточного року. Проте, в порушення приписів законодавства та умов договору, відповідач не виплатив орендну плату за 2024 та 2025 рік взагалі.

Окрім цього, позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував індекс інфляції та 3% річних за весь період прострочення.

Таким чином, заборгованість станом на 14.04.2026 складає – основний борг – 20 498,10 грн (10 249,05 + 10 249,05), 3 % річних – 483 грн (395+88), інфляційні втрати – 1 549,11 грн (1 195,96+352,15), загалом 22 530,21 грн, які позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивач просить стягнути понесені судові витрати.

Від представника відповідача ПрАТ «Каплинцівське» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача вказала, що відповідач не погоджується з розміром заборгованості, яку просить стягнути позивач з огляду на наступне. Представником позивача в позовній заяві вірно заявлений до стягнення розмір орендної плати, згідно з договором оренди землі в розмірі 10 243,05 грн. Однак в подальшому чомусь для обрахунків взято суму 10 249,05 грн, що відповідно вплинуло на подальше обчислення загальної суми боргу. Відповідача визнає наступний розмір заборгованості з орендної плати за 2024 і 2025 роки – 20 486.10 грн (10 243,05 грн + 10 243,05 грн). Також представник відповідача просив врахувати, що сума заборгованості з орендної плати в розмірі 20 486,10 грн підлягає стягненню з відрахуванням необхідних обов`язкових податків і платежів. Також представник відповідача надала власний розрахунок заборгованості, згідно з ним: 20 486,10 грн (сума боргу) + 1547,22 грн (інфляційне збільшення) + 484,09 грн (3 % річних) = 22 517,41 грн. Крім того представник відповідача просила суд зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката та провести судове засідання без її участі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Ступнік С. В. надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги просить задовольнити, стягнувши на користь позивача заборгованість. Також просить вирішити питання судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Каплинцівське», назва якого змінена на ПрАТ «Каплиицівське», укладено 08 липня 2016 року Додаткову угоду до договору 6/н від 28 травня 2007 року оренди, щодо земельної ділянки площею 4,4416 га ріллі, яка має кадастровий номер 5323883200:00:029:0007 та знаходилася на той час в адміністративних межах Каплинцівської сільської ради (а.с. 11-14).

Згідно п. 4.1 Угоди договір діє до 31 грудня 2025 року.

Відповідно до п. 4.1 Угоди розмір орендної плати складає 10 243,05 грн за один повний рік користування земельними ділянками.

У відповідності до пункту 4.4 Угоди орендар зобов`язується вносити орендну плату до 30 грудня поточного року користування.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №77812772 від 06 січня 2017 року, право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5323883200:00:029:0007) за договором від 21.05.2007 було зареєстровано 30.12.2016, про що у Державному реєстрі вчинено запис 18467608 (а.с. 8-9).

08 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Каплинцівське» змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Каплинцівське».

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

У відповідності до ст.ст. 21-23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 цього Закону).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 не отримував від ПрАТ «Каплинцівське» орендну плату за передану у користування належну йому земельну ділянку за 2024-2025 роки.

Окрім цього, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні втрати та 3 % річних у відповідності до положень ст. 625 ЦПК України.

Представником позивача був наданий розрахунок заборгованості відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить: 20 498,10 грн (10 249,05 + 10 249,05), 3 % річних – 483 грн (395+88), інфляційні втрати – 1 549,11 грн (1 195,96+352,15), загалом 22 530,21 грн.

При цьому, представник відповідача не погодився з вказаним розрахунком та надав власний розрахунок відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить: 20 486,10 грн (10 243,05 + 10 243,05), 3 % річних – 484,09 грн (0,84+394,85+88,40), інфляційні втрати – 1 547,22 грн (1 195,27+351,95), загалом 22 517,41 грн.

Суд перевіривши вказані розрахунки сторін приходить до висновку, що вірним розрахунком, виходячи із встановлених судом обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, являється розрахунок, що був наданий представником відповідача, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 22 517,41 грн.

За приписами п. 170.1.1. ч. 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Таким чином при перерахуванні стягнутої на підставі рішення суду орендної плати орендар (боржник у виконавчому провадженні) зобов`язаний утримати з неї та сплатити у передбаченому законодавством порядку ПДФО та ВЗ.

Відповідач як податковий агент при виконанні даного рішення суду зобов`язаний буде самостійно нарахувати, утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат на оплату судового збору, суд зазначає, що позивач надав суду докази сплати ним судового збору в сумі 1 064,96 грн. Оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 064,35 грн з розрахунку: 22 517,41 грн х 1 064,96 грн / 22 530,21 грн = 1 064,35 грн.

Щодо судових витрат на оплатуправової допомоги, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Ступніком С. В., укладено Угоду про надання адвокатських послуг № 70 від 10.04.2026.

Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, що підтверджується Детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Ступніком С. В., Актом виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Ступніком С. В. та Квитанцією №70/1 від 10 квітня 2026 року.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське»на користь ОСОБА_1 слід стягнути 4000,00 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 409, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 265-268 ЦПК України, Закону України «Про оренду землі», суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське», про стягнення боргу за договором оренди– задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» (ЄДРПОУ 05529308; 37030, с. Каплинці Лубенського району Полтавської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за договором оренди земельної ділянки у розмірі 22 517 (двадцять дві тисячі п`ятсот сімнадцять) гривень 41 копійка, з відрахуванням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» (ЄДРПОУ 05529308; 37030, с. Каплинці Лубенського району Полтавської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 35 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Каплинцівське» (ЄДРПОУ 05529308; 37030, с. Каплинці Лубенського району Полтавської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Ступнік Сергій Васильович, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Каплинцівське», ЄДРПОУ 05529308, 37030, с. Каплинці Лубенського району Полтавської області.

Суддя О.Л.Малицька