Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №541/4837/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4837/25

Номер провадження 2/541/450/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

17 грудня 2025 року представник ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи наступним. 10 жовтня 2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2020892488. Відповідно до договору факторингу № 12/4/21 від 12 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП», права вимоги, які були ним набуті на підставі договору факторингу № 437/ФК/-20 від 11 грудня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», що були раніше відступлені по договору № 11/2/20 від 11 грудня 2020 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором від 10 жовтня 2018 року № 2020892488. Сума заборгованості становить 5 829,06 грн, з яких: 5 828,36 грн - заборгованість за тілом кредиту; 00,70 грн - заборгованість за відсотками; 00,00 - заборгованість за комісією, 00,00 - заборгованість по пені. Після передачі права вимоги за кредитним договором відповідач не виконав свій обов`язок перед позивачем та має непогашену заборгованість, тому він просив стягнути її з відповідача у судовому порядку.

23 березня 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Жиліна О.В., направив відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за недоведеністю. Зазначив, що заявлена в позові вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2020892488 від 10 жовтня 2018 року у розмірі 5 829,06 грн жодними доказами не підтверджена. ОСОБА_1 не заперечує, що здійснював оплату за кредитним договором, але з наданих документів не зрозуміло чи враховані ці платежі в оплату заборгованості. Доданий до позовної заяви детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., завищений, містить загальну інформацію щодо вартості послуг адвоката, без вказівки на конкретну кредитну заборгованість відповідача по спірному договору, оскільки прізвище боржника, розмір заборгованості, номер та дата кредитного договору в описі не зазначені. Ордеру на надання правничої допомоги згідно відповідного договору про надання правничої допомоги адвокатом суду не надано. До переліку правничих послуг адвокатом було включено витрати на формування додатків до позовної заяви (письмових доказів) на суму 500 грн, що не відноситься до правничої допомоги, оскільки не потребує спеціальних правничих знань. Гонорар має покривати саме юридичну роботу, а не технічні послуги (а.с. 133-135).

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 5).

Відповідач, представник відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог в частині витрат на послуги адвоката з підстав, зазначених у відзиві, а також зменшити суму судового збору.

Вислухавши думку відповідача та його представника, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, підпадають під вид цивільно-правових відносин – зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, з врахуванням наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться – ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні – ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2018 року на підставі заяви-анкети між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2020892488 на придбання товару. Відповідно до п. 1.1 договору загальний розмір кредиту становить 11 815, 25 грн, з яких: 9 233,84 грн - на придбання товару, 2 381,41 грн - на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту, 200,00 грн - на сплату додаткових послуг «СМС-Довідка», з датою повернення кредиту 10 жовтня 2020 року. Строк, на який надано кредит, нарахування процентів визначені графіком платежів. Предоплата позичальника становить 484,00 грн. Фінансова процентна ставка – 0,01 відсотків річних (п. 1.2 договору). Сторонами підписаний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту, додаток № 1 до договору, в яких зазначені основні умови кредитування.

Специфікацією до кредитного договору від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надання позичальнику кредиту на зазначених в договорі умовах. ОСОБА_1 надав згоду на обробку його персональних даних.

Відповідно до акта приймання-передачі № 3143-006672 від 10 жовтня 2018 року, рахунку № 3143-000800 від 10 жовтня 2018 року, видаткової накладної № 3143-006672 ТОВ «АЛЛО» передало ОСОБА_1 смарт-годинник Samsung GalaxyWatch 46mSilver(SM-R800NZSASEK), вартість товару - 9 233,84 грн, підстава - зарахування коштів на поточний рахунок.

У відповідності до виписки по особовим рахункам з 10 жовтня 2018 року по 11 грудня 2020 року, розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2020892488 від 10 жовтня 2018 року, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , станом на 11 грудня 2020 року заборгованість складає 5 829,06 грн.

Відповідно до договору факторингу № 12/4/21 від 12 квітня 2021 року, укладеного між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП», права вимоги, які були ним набуті на підставі договору факторингу № 437/ФК/-20 від 11 грудня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», які були раніше відступлені за договором № 11/2/20 від 11 грудня 2020 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором від 10 жовтня 2018 року № 2020892488.

АТ «ОТП БАНК» передало ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Цикл Фінанс» приймає належні АТ «ОТП БАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором 10 жовтня 2018 року № 2020892488 в розмірі 5 829,06 грн

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язаннях борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення кредиту, зі сплати процентів.

Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Крім того, виписка по рахунку формується на підставі обумовленого сторонами договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2018 року № 22035000515460, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладених кредитних договорів.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Встановлено, що представник відповідача просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу та зазначила, що розмір гонорару адвоката, визначений стороною, є завищеним з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час на надання правничої допомоги.

В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Гулієвою С.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року 43453613/1 та додаткової угоди до нього. Відповідно до акту від 14 листопада 2025 року № 2020892488 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, вартість послуг складає 3 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн не є співмірним із складністю справи, кількістю судових засідань, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та підлягає зменшенню до 1 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки витрати на правничу допомогу це витрати пов`язані з розглядом справи, які не входять до складу позовних вимог, клопотання представника відповідача про зменшення розміру судового збору пропорційно до зменшення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2018 року № 2020892488 в розмірі 5 829 (п`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 06 коп., судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко