Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №536/1219/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/1219/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Баранської Жанни Олександрівни, за участю секретаря Волошиної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого охоронником в Кременчуцькому обласному спеціалізованому будинку дитини, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2025 року о 10.40 годині по вулиці Київській в с.Ялинці Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом Fiat Doblo, державний номер НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 г Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання 15 травня 2026 року захисником подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав перебування захисника у відпустці за межами м.Кременчука та перебування ОСОБА_1 на лікарняному.

Однак протягом усього тривалого часу перебування справи у провадженні суду, починаючи з 23 травня 2025 року, від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника надходили лише клопотання про відкладення справи з різних підстав, жодних письмових заперечень чи пояснень по суті інкримінованого адміністративного правопорушення ані ОСОБА_1 , ані його захисник не подавали.

Як вбачається з матеріалів справи, лише в судовому засіданні 12 травня 2026 року судом в судовому засіданні за участю захисника адвоката Бублика О.І. досліджено повністю письмові матеріали справи, а також відеозаписи бодікамер поліцейських, що приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення за виключенням одного відеофайлу. При цьому захисником висловлено зауваження щодо дій працівників поліції, недопустимості деяких доказів, що містяться в матеріалах справи, а також правову позицію щодо, як на думку захисника, недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що сторона захисту при розгляді даної справи жодним чином не була обмежена у здійсненні своїх функцій, висловила свою позицію щодо інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відкладення розгляду справи вчергове - 15 травня 2026 року, призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисника, які висловили свою позицію щодо справи в ході її розгляду.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи надав пояснення, що не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Бублик О.І. в судовому засіданні, яке проводилось 12 травня 2026 року вказав, що в діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП. Як пояснив захиснику ОСОБА_1 , того дня вони разом з ОСОБА_2 перебували на території дачного кооперативу в с.Власівка Кіровоградської області. Потім, вони поїхали в особистих справах до с.Градизьк Кременчуцького району на автомобілі, що належить ОСОБА_1 . За кермом був ОСОБА_2 , який на той час не вживав спиртних напоїв. Після владнання особистих справ у с.Градизьку вони разом вирушили в напрямку м.Кременчука, та були зупинені в с.Ялинці працівниками поліції. При цьому, як на думку захисника, у даному випадку, в протоколі про адміністративне правопорушення не вірно вказано час вчинення правопорушення, оскільки 10.40 година – це час зупинки автомобіля, а не час передачі керування автомобілем ОСОБА_2 . Також, належно не встановлене і місце вчинення правопорушення, оскільки рух за кермом автомобіля ОСОБА_2 розпочав від селища Градизька і на той момент ОСОБА_1 був упевнений, що ОСОБА_2 в тверезому стані. Щодо вживання алкогольних напоїв як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 , то захисник зауважив, що факт вживання горілки зафіксовано бодікамерами поліцейських вже після зупинки транспортного засобу.

Також, у матеріалах справи відсутні докази факту вчинення будь-яких порушень Правил дорожнього руху України під час керування транспортним засобом, які б могли бути підставою для зупинки транспортного засобу згідно Закону України «Про Національну поліцію». За таких обставин, безпідставність зупинки 17 травня 2025 року поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_2 підтверджує, що всі наступні дії працівників поліції не узгоджуються з чинним законодавством, а протокол про адміністративне правопорушення та інші документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.

Окрім того з відеозаписів убачається, що сам факт керування автомобілем чи то руху автомобіля взагалі не зафіксовано, відеозапис розпочинається з моменту, коли автомобіль стоїть на узбіччі дороги.

Поліцейськими фактично примушено ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння без роз`яснення підстав та наслідків проходження такого огляду, не роз`яснено що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, не роз`яснено його прав, не роз`яснено та не забезпечено права на захист при адміністративному провадженні.

Попри ряд процесуальних порушень, захисник вказав, що йому відомо, що за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо ОСОБА_1 , то захисник вказав, що від моменту зупинення автомобіля і на увесь тривалий час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 працівниками поліції незаконно було вилучено у ОСОБА_1 його водійське посвідчення та реєстраційні документи на автомобіль. При цьому ОСОБА_1 неодноразово звертався до поліцейського повернути йому його документи, на що той не відреагував.

Також захисник акцентував увагу на тому моменті, що згідно відеозапису, який досліджено в судовому засіданні, працівник поліції самостійно склав письмові пояснення від імені ОСОБА_1 і вже в той час, коли останній був у стані сильного алкогольного сп`яніння внаслідок вживання горілки у присутності поліцейських, надав йому на підпис зазначені пояснення без роз`яснення щодо суті цього документу та його змісту. Сам ОСОБА_1 , як видно на відеозаписі, не прочитав зміст пояснення, а просто виконав вимогу поліцейського підписати ці пояснення. За таких обставин, як на думку захисника, суд не має права приймати до уваги зазначені пояснення у якості допустимого доказу винуватості ОСОБА_1 .

Також, відразу на місці зупинки автомобіля, ОСОБА_1 відразу заперечив факт передання керування транспортним засобом ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Захисник також вказав, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів не роз`яснено його права, в тому числі, і право на захист.

Суд, вивчивши та проаналізувавши усі матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приймаючи до уваги пояснення та зауваження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Бублика О.І., пояснення ОСОБА_1 , які надані в ході розгляду справи щодо невизнання ним вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, прийшов до наступних висновків.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.9 г Правил дорожнього руху України водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.

Згідно дослідженого судом відеозапису з боді-камер поліцейських встановлено, що даним відеозаписом зафіксовано на початку відеозапису як поліцейські підходять до автомобіля Fiat Doblo, який стоїть на узбіччі дороги, при цьому за кермом автомобіля перебуває ОСОБА_2 , на пасажирському сидінні перебуває ОСОБА_1 . На запитання поліцейського ОСОБА_2 пояснив, що він керував даним автомобілем і що даний автомобіль належить ОСОБА_1 . Також на запитання поліцейського ОСОБА_2 пояснив, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння та погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер. Також відеозаписом повністю зафіксовано проходження огляду ОСОБА_2 , за результатами якого виявлено 1,90 проміле вмісту спирту у видихуваному повітрі, пред`явлення результатів тестування ОСОБА_2 , заповнення акта огляду, погодження ОСОБА_2 з результатами огляду. Також відеозаписом повністю зафіксовано складання письмових пояснень ОСОБА_2 , які записані поліцейським, прочитані та підписані ОСОБА_2 , роз`яснення процесуальних прав, хід складання протоколу про адміністративне правопорушення, вручення ОСОБА_2 копії протоколу.

Також відеозаписом зафіксовано надання усних пояснень як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 про те, що автомобіль, на якому вони рухались належить ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 зі своєї волі передав керування автомобілем своєму знайомому ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії чек листа спеціального технічного засобу Драгер Алкотест 6810, 17 травня 2025 року було проведено огляд ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оглядом встановлено 1,90 проміле вміст спирту у видихуваному повітрі.

Згідно копії акта огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у останнього за результатами огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810 виявлено 1, 90 проміле вміст спирту у видихуваному повітрі.

Як вбачається з копії протоколу серії ЕПР1 № 333140 від 17 травня 2025 року, останній було складено відносно ОСОБА_2 з кваліфікацією дій за частиною 1 статті 130 КУпАП за фактом керування 17 травня 2025 року о 10.40 у с.Ялинці Кременчуцького району автомобілем Fiat Doblo у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено оглядом за допомогою спеціального технічного засобу Драгер Алкотест 6810 з результатом 1, 90 проміле спирту у видихуваному повітрі.

Як в судовому засіданні повідомив захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності , ОСОБА_2 за результатами розгляду вказаного вище протоколу притягнутий до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, а також те, що в судовому засіданні достовірно встановлено факт перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , який керував автомобілем Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , о 10.40 годині по вулиці Київській в с.Ялинці Кременчуцького району, суд приходить до висновку про наявність та доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд відхиляє доводи захисника щодо неналежного встановлення часу та місця вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, а саме часу та місця передачі ОСОБА_1 керування автомобілем ОСОБА_2 , оскільки такі доводи повністю спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом бодікамер поліцейських, де зафіксовано час та місце безпосереднього здійснення керування ОСОБА_2 автомобілем, що належить ОСОБА_1 .

Щодо посилань захисника на відсутність фіксації самого факту керування чи то руху автомобіля, суд їх відхиляє з тих підстав, що на місці зупинки автомобіля ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 не заперечували самого факту керування автомобілем, що здійснювалося ОСОБА_2 . Більш того, відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтвердили той факт, що вони їхали в автомобілі до моменту зупинки їх працівниками поліції.

Також суд зазначає, що відсутність у матеріалах справи доказів про причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 не дає підстави для висновку про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки встановлено, що у водія мались ознаки сп`яніння та він був зобов`язаний виконати вимоги пункту 2.5 ПДР України, що кореспондується з обов`язком ОСОБА_1 , у свою чергу, виконати вимоги пункту 2.9 г ПДР України.

Одночасно суд погоджується з доводами захисника щодо недопустимості як доказу письмових пояснень ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів справи та не приймає їх до уваги, оскільки відеозаписом бодікамер поліцейських зафіксовано, що такі пояснення власноручно написані поліцейським, без належного дійсного відібрання пояснень від ОСОБА_1 та підписані останнім без ознайомлення з їх суттю та змістом.

Отже, оцінюючи наявні докази адміністративної справи в їх сукупності, подію та характер адміністративного правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються.

Відповідно до довідки Обласної МСЕК № 2 м.Черкаси до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 878504, ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю ІІ групи безтерміново.

Положеннями пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях особи з інвалідністю I та II груп.

З урахуванням викладеного, не підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави сума судового збору у даній справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 130, 268, 283, 284, 401 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху: р/р 048999980313050149000016001; ЄДРПОУ: 37959255; одержувач: ГУК у Полтавській області; призначення платежу 21081300: серія ЕПР1 № 333170.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.

Стягувач: Держава.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює в Кременчуцькому обласному спеціалізованому будинку дитини, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяЖанна БАРАНСЬКА