Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №373/1422/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/1422/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м.Києві та Київській області Київський рибоохоронний патруль, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2026 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 на річці «Трубіж» поблизу м. Переяслав Київської області, в межах Дівичківської територіальної громади проводив лов риби забороненим знаряддям лову та раколовками у кількості 2 шт. Було виловлено раки 50 шт., вагою 1 кг. 95 гр. окунь звичайний 4 шт.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Розмір шкоди заподіяної рибному господарству України незаконними діями ОСОБА_1 становить 179 248.00 гривень.

В судове засіданні ОСОБА_1 не прибув. Про дату і час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджено відстеженням поштового відправлення. Заяв та клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

В суді обставини вчинення адміністративного правопорушення підтвердилися письмовими поясненнями ОСОБА_1 , протоколом серії КИ № 001258 про адміністративне правопорушення від 19.01.2026, копією повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України від 29.01.2026, актом вилучення водних біоресурсів від 19.01.2026, вилучених відповідно до протоколу №001258 від 19.01.2026 (окунь звичайний 4 шт., раки – 50 шт.), додатком до протоколу №001258 - розрахунком матеріальної шкоди на суму 179 248.00 грн, планом-схемою місця скоєння адміністративного правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст. 85 КУпАП, як грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову).

Одночасно із цим, згідно із п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою підставою, а відтак не звільняє суд обов`язку з`ясувати, передбачені ст. 280 КУпАП обставини про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та навести виклад установлених під час розгляду справи обставин у постанові.

Адміністративне правопорушення вчинене 19.01.2026

Справа надійшла до суду 22.04.2026.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП сплинули 19.04.2026 (тобто, до надходження справи до суду)

Отже, на ухвалення постанови, тримісячний строк накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП - сплинув.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП сплинули, суд зобов`язаний закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

При цьому, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Питання застосування конфіскації заборонених знарядь лову, судом в даній ситуації не вирішується, оскільки суду надано копію повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР 19.01.206 за №12026116240000007 та копію вказаного витягу з ЄРДР.

Оскільки знаряддя є доказами у кримінальному провадженні (ст. 249 КК України), вони передаються до органу досудового розслідування (поліції) і зберігаються при матеріалах кримінальної справи, як речові докази, та на підставі вироку (ухвали) суду у кримінальній справі приймається рішення в порядку статі 100 КПК України (конфіскуються та знищуються), що автоматично вирішує їх долю.

Судові витрати.

При закритті адміністративної справи у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП), судовий збір з особи, стосовно якої закрито провадження не стягується, оскільки суд не накладає стягнення та не визнає особу винною, підстави для стягнення судового збору відсутні

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, згідно ст.ст. 33, 85, 40, 252, 283 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням, на момент її розгляду, строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяславського міськрайонного суду.

Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя І.О. Опанасюк