Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №367/4051/16-ц — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4051/16-ц

Провадження №2/367/1772/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. В позовній заяві позивач вказує, що він є власником нежилих приміщень загальною площею 655,7 кв.м, розташованих на 1-му поверсі жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 20 січня 2016 року приблизно о 18:30 відбулося залиття вказаних вище нежилих приміщень сусідкою з другого поверху ОСОБА_2 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_2 поверхом вище. Внаслідок залиття було завдано наступних пошкоджень належному йому нерухомому майну: глибокі тріщини і потьоки підвісної стелі з гіпсокартону у одній кімнаті, відшарування шпалер на стінах, пошкодження покриття підлоги - ламінату по всій території приміщення, а також можливі приховані пошкодження електропроводки теплої підлоги та електрообладнання, що призвело до завдання майнової шкоди, яка виражається у необхідності проведення відновлювального ремонту нежилих приміщень. За його зверненням була розрахована вартість ремонтних робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту залитих нежилих приміщень, що склала 38 242 грн. 58 коп. При цьому вказане залиття відбувається вже не вперше, адже аналогічне залиття відбулося у ніч з 31.05.2013 на 01.06.2013 р. знову ж таки з вини сусідки з другого поверху ОСОБА_2 . Внаслідок попереднього залиття було завдано наступних пошкоджень належним йому нежилим приміщенням: глибокі тріщини і потьоки підвісної стелі з гіпсокартону у двох кімнатах, відшарування шпалер на стінах, пошкодження покриття підлоги -ламінату по всій території приміщення, а також можливі приховані пошкодження електропроводки освітлення та електрообладнання, пошкоджені м`які та кімнатні меблі, характерний смердючий запах котячих випорожнень, що надходив від вилитої води у зв`язку з жахливим антисанітарним станом квартири АДРЕСА_3 , про що неодноразово були повідомлені відповідні органи, що призвело до завдання йому майнової шкоди, яка виразилася у необхідності проведення відновлювального ремонту нежилих приміщень. На той час збитки склали 33 408,29 грн. відповідно розрахованої спеціалізованою будівельною організацією ТОВ «Профсервіс-Люкс» договірною ціною та локальним кошторисом, але стягнуті так і не були, внаслідок чого відновлювальний ремонт йому довелося робити за власний рахунок. Таким чином, витрати склали 21 704 грн. 32 коп., що відповідає прямим витратам на ремонтні роботи, включаючи вартість матеріалів, експлуатації будівельної техніки та плати робочим. Таким чином, загальна сума збитків, завданих йому внаслідок першого залиття, що відбулося 31.05.2013 р., та другого залиття, що сталося 20.01.2016 р., належних йому нежилих приміщень склала 59 946 грн. 90 коп. Співвласниками квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає громадянка ОСОБА_2 і з вини якої двічі відбувалося залиття, у рівних частках є три особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На його звернення до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з вимогою відшкодувати завдані збитки, останні відповіли відмовою. Просить суд стягнути з відповідачів на його користь завдані збитки в сумі 59 946 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. 90 коп. та судові витрати.

В ході розгляду справи позивачем було збільшено позовні вимоги, зокрема згідно заяви про збільшення позовних вимог від 18 липня 2016 року, вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь завдані йому збитки в сумі 81 578 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім) грн. 96 коп. та судові витрати по справі. Заяву мотивує тим, що після відкриття провадження у даній справі виникла необхідність збільшити позовні вимоги у зв`язку із вже третім залиттям належних йому нежилих приміщень, що знову сталося з вини співвласників квартири АДРЕСА_2 . Так, 24 червня 2016 року о 19:30 відбулося чергове залиття вказаних вище нежилих приміщень сусідкою з другого поверху ОСОБА_2 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_2 поверхом вище. Внаслідок залиття було завдано наступних пошкоджень належному йому нерухомому майну: значне пошкодження дворівневої підвісної стелі з гіпсокартону в коридорному приміщенні, залиття шпалер на стінах та вздуття ламінатного покриття підлоги через надмірну кількість води, що стікала зі стелі, що призвело до завдання додаткової майнової шкоди, яка виражається у необхідності чергового проведення відновлювального ремонту нежилих приміщень. За його зверненням була розрахована вартість ремонтних робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту залитих нежилих приміщень, що склала 21 632 грн. 06 коп. Таким чином, загальна сума збитків, завданих внаслідок першого, другого та третього залиття належних йому нежилих приміщень склала 59 946 грн. 90 коп. + 21 632 грн. 06 коп. = 81 578 грн. 96 коп. На його звернення до відповідачів з вимогою відшкодувати завдані збитки, останні жодної відповіді так і не дали.

Через канцелярію суду позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог від 20.11.2017 року, згідно якої просить суд стягнути з відповідачів на свою користь 110735, 00грн. завданої майнової шкоди та судові витрати по справі. Заяву мотивує тим, що згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 28.09.2017р. № 34/39-17, що була призначена судом загальний розмір майнової шкоди, завданої йому внаслідок першого, другого та третього залиття належних йому нежитлових приміщень склала 110735,00 грн.

Через канцелярію суду відповідачами подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому зазначено, що позивач посилаючись на висновки судової будівельно-технічної експертизи збільшує свої позовні вимоги до 110735,00 грн. Представлені позивачем письмові докази у вигляді Актів, фотографій та Висновку судової будівельно-технічної експертизи не відповідають ст.ст. 77 - 80 ЦПК, тому що вони не містять інформації про предмет доказування і отримані з порушенням порядку, встановленого законом. За таких обставин, названі документи не дають підстав за допомогою яких можна встановити дійсні обставини справи, а у своїй сукупності вони не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Крім того, фотографії, які знаходяться в матеріалах справи, отримані судом з порушенням норм процесуального права. Так, до позовної заяви і заяв про збільшення позовних вимог вони не приєднані, з матеріалів справи не видно, щоб вони подавались через канцелярію суду, клопотання про їх приєднання в судовому засіданні не заявлялось і це питання відповідно, не обговорювалось, ухвала по цьому питанню судом не приймалась. Крім цього, ці фотографії не несуть інформації з якої було б зрозуміло, що на них відображені нежилі приміщення, які належать позивачу і являються предметом спору по їх залиттю, а також коли і в який час відображені на них об`єкти були сфотографовані. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачів 110735,00 грн.

Також представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом Чудовською І.В. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проти задоволення позову заперечує, заявлені позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими. У випадку залиття квартири важливе значення має належне фіксування факту такого залиття. До позовної заяви були долучені зокрема: Акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.06.2013р., 28.01.2016р., 01.07.2016р. Позивач в позовній заяві стверджує, що вій зазнав шкоди внаслідок залиття 31.05.2013р. та 20.01.2016р, нежитлових приміщень, що йому належать на праві власності, з боку співвласників квартири № ... Акт про залиття повинен бути складений у повній відповідності до нормативних вимог. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов`язковою. Також в акті необхідно вказати: детальний опис всіх пошкоджень і збитків, завданих через залиття (наприклад пошкоджено паркет площею N, меблі в вітальні); підписи всіх осіб, які брали участь в огляді квартири. Також необхідні підписи, як від потерпілої сторони так і з боку винної сторони. В разі відмови від підпису, в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися з вказанням причини. З даними актами відповідачі не були ознайомлені, а тому були позбавлені їх оскаржити. В матеріалах експертизи та в судовій справі відсутні Акти…, які б були складені у відповідності вимогам встановленим законодавством. В Акті про залиття аварію, що сталась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.06.2013р. не вказані: ПІП власників квартири, не вказаний власник нежитлових приміщень. Також не вказано детального опису, які конкретно приміщення постраждали внаслідок аварії залиття: їх площа, і т.п. В акті відсутній підпис про ознайомлення власників квартир із складеним актом, чи відмітка про відмову у підписанні вказаного акта та причина відсутності підпису. Окрім того, вказаний акт не підписаний всіма членами комісії, відсутній підпис ОСОБА_5 . Що стосується Акту депутата від 06.06.2013р., підписаного депутатом A.B. Бєлоруковим в якому перелічені пошкодження: з його змісту вбачається, що було проведено обстеження квартири гр. ОСОБА_1 при цьому не вказано номер квартири ОСОБА_1 . Даний Акт викликає сумнів щодо дійсного його обстеження, оскільки, позивачу належать нежитлові приміщення, більш того їх площа становить - 655,7кв.м., тоді як загальна площа квартири відповідачів становить - 58,1 кв.м. З вказано Акта депутат також не зрозуміло в яких конкретно приміщеннях позивача були наявні та взагалі чи були пошкодження та чи дійсно ці пошкодження були саме під квартирою відповідачів чи не під іншою квартирою. В Акті про залиття від 28.01.2016р. вказано: « По словам хозяєв течь под ванной, в нежитлове приміщення сантехніка не допустили». Виникає ряд питань: чи взагалі мало місце залиття квартири ? Наскільки великі наслідки (пошкодження) вказаного залиття? Які конкретно були пошкодження ( та чи взагалі вони були) та в яких приміщеннях позивача? Окрім того, оскільки сантехніка не впустили в нежитлове приміщення для огляду, яким чином можна було встановити факт залиття нежитлових приміщень? Знову ж таки відсутні підпис мешканців сторін ( як кв. АДРЕСА_3 так і власника нежитлового приміщення) та причина відмови від підпису про ознайомлення із актом. Окрім того, вказаний акт не підписаний всіма члена комісії. В Акті депутата від 21.01.2016р. також не вказані конкретні пошкодження (розмір, площа, опис в яких приміщеннях вони знаходяться). В ньому вказувалось на можливі приховані пошкодження електропроводки теплого полу та електрообладнання. При цьому в подальшому не надано доказів існування такого пошкодження. Акт депутата від 21.01.2016р. окрім депутата не підписана жодним свідком. В Акті про залиття від 01.07.2016р. зазначено, що «в момент проверки в ванной и под ванной був мокрий пол, комуникации в рабочем состоянии. Подозрение на залитие по неосторожности)». Також не вказано чи мали наслідки для нежитлових приміщень і яких той факт, що в кв. АДРЕСА_3 була мокра підлога? Які пошкодження, в яких приміщеннях, яка площа і т.д. Знову ж таки відсутні підписи мешканців сторін ( як кв. АДРЕСА_3 так і власника нежитлового приміщення) та причина відмови від підпису про ознайомлення із актом. В акті депутата від 24.06.2016р. зазначено, що 24.06.2016р. було зафіксовано факт затоплення приміщень, що знаходяться на першому поверсі житлового будинку власниками кв. АДРЕСА_3 . Також там є посилання на акт КП « Бучанське УЖКГ» , в якому зазначено що залиття сталось через недбалість власників кв. АДРЕСА_3 , де було зафіксовано вологу підлогу у ванній кімнаті, а також під ванною. Виникає питання, яким чином 24.06.2016р. депутат знав про зміст Акту про залиття, що був складений тільки 01.07.2016р. Це ставить під сумнів достовірності вказаного акта та факту обстеження нежитлового приміщення. Акт депутата не відноситься до документа, який може за таких обставини складати депутат, оскільки, це не передбачено чинним законодавством, до того ж, він не підписаний жодним свідком. У постанові від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17 Верховний Суд зазначив, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватись на інших документах. Акт про залиття є єдиним можливим доказом факту залиття. Жоден інший документ його не заміняє. Враховуючи все вищевказане, за відсутності опису пошкоджень у приміщеннях позивача неможливо беззаперечно стверджувати, про необхідність проведення ремонтних робіт в тому обсязі в якому здійснив їх позивач. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Теплюк В.С. позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, подав письмову промову у судових дебатах.

В судовому засіданні представник відповідачів – адвокат Романенко Г.М. позовні вимоги не визнала. Подала письмові дебати, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, допитавши експерта ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 55147803 від 15.03.2016 вбачається, що нежитлове приміщення загальною площею 655,7кв.м., яке складається з приміщень: 80-1 (1,4 кв.м), 80-2 (46,6 кв.м) ,80-3 (3,9 кв.м), 80-4 (1.8 кв.м), 80-5 (18.5 кв.м) ; 81-1 (1,4 кв.м), 81-2 (124,1 кв.м) , 81-3 (141,5 кв.м), 81-4 (15,8 кв.м) , 81-5 (6,1 кв.м) ,81-6 (29.4 кв.м), 81-7 (18,7 кв.м) , 81-8 (12,8 кв.м) , 81-9 (21,9 кв.м) та підвальне приміщення площею - 211,8 кв.м. Приміщення 81-1 (1,4 кв.м) , 81-2 (124,1 кв.м) , 81-3 (141,5 кв.м) , 81-4 (15,8 кв.м), 81-5 (6,1 кв.м) , 81-6 (29,4 кв.м), 81-7 (18,7 кв.м) , 81-8 (12,8 кв.м), 81-9 (21,9 кв.м) - в стадії реконструкції, яка дозволена рішенням виконавчого комітету Бучанської селищної ради № 94/1 від 18.03.2003р. належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2003 року.

Також позивачем на підтвердження факту права власності на зазначені вище нежитлові приміщення подано копію договору купівлі-продажу комунального майна від 17 листопада 2003 року, укладеного між територіальною громадою селища Буча в особі селищної ради від імені якої діє селищний голова Федорук А.П. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Тонконог Л.М., зареєстрованого за № 2886 та копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 57317262 від 13.04.2016 вбачається, що квартира, за адресою: АДРЕСА_4 належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 частці ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності від 09.11.2004 року.

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 30 листопада 2019 року Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області вбачається, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 502.

З матеріалів спадкової справи № 66/200 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вбачається, що спадкоємицею ОСОБА_4 є її дочка - ОСОБА_2 , яка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері, оскільки, інші діти спадкодавиці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовились від прийняття спадщини, про що подали відповідні заяви до нотаріуса.

В підтвердження факту затоплення нежитлових приміщень позивач подає копії актів про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 28.01.2016 року, 01.07.2016 року, 03.06.2013 року, також матеріалах справи містяться оригінали вказаних документів (подані для проведення судової експертизи на вимогу експерта), складені членами комісії Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» та затверджені начальником КП Бучанського УЖКГ та КП «БУЖКГ».

Позивачем подані копії актів депутата на його звернення від 21 січня 2016 року, від 06.06.2013 року, 24.06.2016 року, в яких зафіксовані факти затоплення та виявлені пошкодження.

Згідно висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 28 вересня 2017 року № 34/39-17, складеного судовим експертом Консалтингової фірми «Апстрім-Експерт» Черніним Я.О. вбачається, що за результатами проведеного дослідження існуючих пошкоджень, розмір завданої матеріальної шкоди, завданої залиттям належних ОСОБА_1 нежилих приміщень групи № 83 (приміщення № 83-6, № 83-7 та № 83-9), розташованих на 1-му поверсі жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 внаслідок залиття вказаних нежилих приміщень, що сталися за усі періоди з 31.05.2013 року, 20.01.2016 року та по 24.06.2016 рік у сукупності становить 110 735,00 грн.

Отже підставою для звернення позивача до суду стало спричинення матеріальної шкоди належного йому нежитлового приміщення внаслідок залиття. Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою ч. 1 ст. 15, ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зі ст. 79 ЦПК, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За нормою ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 10 ЖК України громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Статтею 151 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) власник зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.

Таким чином, обов`язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника квартири.

Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного в ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорної конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п. 7, п. 12 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.08.2006р. № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.

З огляду на викладене та з врахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.

Позивач зазначає, що з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться над його нежитловими приміщеннями, загальною площею 655кв.м., розташованих на 1-му поверсі житлового будинку за вказаною вище адресою було здійснено затоплення, зокрема 31.05.2013 року, 20.01.2016 року та 24.06.2016 року.

В поданому акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.06.2013 року, складеному комісією у складі: головного інженера КП «Бучанське УЖКГ – Матвійчик Л.А., майстра – ОСОБА_10 , начальника ремонтно-сантехнічної діяльності слюсара-сантехніка (електрика) - ОСОБА_11 , затвердженому начальником КП Бучанського УЖКГ не зазначено прізвище, ім`я, по батькові власника нежитлового приміщення, що зазнало шкоди; адреса нежитлового приміщення, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності (зміст акту не містить повної адреси, де трапилося залиття, зокрема відсутня назва міста, де знаходиться будинок АДРЕСА_1 ); крім того, сам зміст є суперечливий, оскільки, зазначено, що 31.05.2013 року у будинку АДРЕСА_4 трапилося залиття, аварія на системі холодного постачання: залито приміщення на нижньому поверсі; в акті не міститься опису, які конкретно приміщення постраждали внаслідок залиття (їх площа, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей, підлога, стеля, стіни, чи щось інше) та їх орієнтовна вартість, обсяги необхідного ремонту приміщень; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття, також відсутній. Крім того, вказаний акт не підписаний усіма членами комісії, оскільки, підпис начальника ремонтно-сантехнічної діяльності слюсара-сантехніка (електрика) - ОСОБА_11 в акті відсутній. Відсутня інформація і щодо підписів про ознайомлення власників квартири та нежитлового приміщення із складеним актом, чи відмітка про відмову у підписанні вказаного акта та причина відсутності підпису.

В поданому акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 28.01.2016 року, складеному комісією у складі: головного інженера виконавця послуг – Матвійчик Л.А., майстра технічної дільниці – ОСОБА_10 , слюсара-сантехніка – ОСОБА_12 , затвердженому начальником КП «БУЖКГ» ОСОБА_13 не зазначено прізвище, ім`я, по батькові власника нежитлового приміщення, що зазнало шкоди; адреса нежитлового приміщення, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності (зміст акту не містить повної адреси, де трапилося залиття, зокрема відсутня назва міста, де знаходиться будинок АДРЕСА_1 ); в акті не міститься опису, які конкретно нежитлові приміщення постраждали внаслідок залиття (їх площа, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей, підлога, стеля, стіни, чи щось інше) та їх орієнтовна вартість, обсяги необхідного ремонту приміщень; запис щодо причин залиття є неконкретизований та не досить зрозумілий «Зі слів хазяїв протікання під ванною в квартирі АДРЕСА_3 не є зрозумілим хто виступив в ролі хазяїна, і чого саме, як було зафіксовано протікання під ванною в квартирі АДРЕСА_3 , та з якої причини воно було не встановлено, висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття, також відсутній, оскільки зазначено, що потрібно слідкувати за станом обладнання, якого обладнання, і кому саме слідкувати не зазначено. Крім того, вказаний акт не підписаний усіма членами комісії, оскільки, підпис майстра технічної дільниці – ОСОБА_10 в акті відсутній. Відсутня інформація і щодо підписів про ознайомлення власників квартири та нежитлового приміщення із складеним актом, чи відмітка про відмову у підписанні вказаного акта та причина відсутності підпису.

В поданому акті про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 01.07.2016 року, складеному комісією у складі: головного інженера КП «Бучанське УЖКГ – Матвійчик Л.А., майстра – ОСОБА_10 , начальника ремонтно-сантехнічної діяльності слюсара-сантехніка (електрика) - ОСОБА_14 , затвердженому начальником КП Бучанського УЖКГ не зазначено прізвище, ім`я, по батькові власника нежитлового приміщення, що зазнало шкоди; адреса нежитлового приміщення, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності (зміст акту не містить повної адреси, де трапилося залиття, зокрема відсутня назва міста, де знаходиться будинок АДРЕСА_1 ); в акті не міститься опису, які конкретно нежитлові приміщення постраждали внаслідок залиття (їх площа, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей, підлога, стеля, стіни, чи щось інше) та їх орієнтовна вартість, обсяги необхідного ремонту приміщень; запис щодо причин залиття є неконкретизований «На момент перевірки у ванній і під ванною була мокра підлога. Комунікації в робочому стані. Підозра на затоплення з необережності», оскільки не описані та не зазначені наслідки(що залито), виникають сумніви, чи був факт затоплення, і чи може свідчити мокра підлога у виникненні затоплення, висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття, відсутній. Відсутня інформація і щодо підписів про ознайомлення власників квартири та нежитлового приміщення із складеним актом, чи відмітка про відмову у підписанні вказаного акта та причина відсутності підпису.

Відповідачі заперечують наявність їх вини в залитті нежитлових приміщень позивача, оскільки, подані акти складені з порушеннями, вони не є належними і беззаперечними доказами щодо затоплення (протікання) в нежитлові приміщення вологи саме з їхньої квартири АДРЕСА_2 , крім того зазначають, що площа їхньої квартири становить 37,8кв.м., а площа нежитлових приміщень відповідача – 655кв.м.

Зі сторони позивача, в ході розгляду справи не було заявлено клопотань щодо виклику та допиту свідків, зокрема членів комісії, якими, були складені зазначені вище акти.

Суд не бере до уваги докази, що не стосуються предмета доказування, а саме: поданих позивачем копій акта депутата ОСОБА_15 від 06.06.2013 року, актів депутата Войналович Л.М. від 21.01.2016 року та від 24.06.2016 року, в яких зафіксовані, наслідки затоплень приміщення, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку / квартири гр. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , власниками квартири АДРЕСА_2 , зокрема відображені виявлені пошкодження, оскільки, чинним законодавством не передбачено в повноваженнях депутатів складання актів, в підтвердження фактів затоплення та виявлення пошкоджень; крім того, акти від 06.06.2013 року, 21.01.2016 року не підписані жодним свідком. Самими депутатами, що їх складали не спростовані і не підтверджені факти існування затоплення, оскільки, вони не були допитані в судових засіданнях, таких клопотань зі сторони позивача до суду не надходило.

Акт залиття квартири та його наслідків має велике значення для встановлення обставин по справі.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 369/8038/17 Верховний Суд зазначив, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватись на інших документах.

Акт про залиття є єдиним можливим доказом факту залиття. Жоден інший документ його не заміняє.

Під час розгляду справи позивачем не викликались в суд свідки, які б могли підтвердити той факт, що саме з квартири відповідачів відбулось залиття і у квартирі відповідачів були сліди протікання і затоплення. Площа квартири відповідачів значно менша за площу нежитлових приміщень позивача, інші квартири над нежитловими приміщеннями не досліджувались.

Що стосується висновку від 28 вересня 2017 року № 34/39-17, складеного судовим експертом Консалтингової фірми «Апстрім-Експерт» Черніним Я.О. за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи на виконання ухвали суду від 22 травня 2017 року.

Перед експертом ставили питання про визначення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям належних ОСОБА_1 нежилих приміщень загальною площею 655,7 кв.м., розташованих на 1-му поверсі жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 внаслідок залиття вказаних нежилих приміщень, що сталися 31.05.2013 року, 20.01.2016 року та 24.06.2016 року.

Для проведення експертизи судом надані наступні документи: цивільна справа № 367/4051/16-ц в одному томі на 132 арк. з дисками (2шт.); копія технічного паспорта на нежитлові приміщення, розташовані на 1 -му поверсі житлового будинку на АДРЕСА_1 на 6 арк.; акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.06.2013, затвердженого КП "БУЖКГ" на 1 арк.; акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 28.01.2016, затвердженого КП "БУЖКГ" на 1 арк.; акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 01.07.2016, затвердженого КП "БУЖКГ" на 1 арк.

Об`єктами дослідження - нежитлові приміщення групи № 83 загальною площею 655,7 кв. м, розташованих на 1-му поверсі жилого будинку на АДРЕСА_1 .

Огляд об`єкту дослідження відбувся 31.08.2017 о 10:30 годині в присутності адвоката Теплюка Владислава Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , адвокат Черткова Вікторія Еіпивдна, що діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представник Щочкина Ірина Миколаївна, що діє в інтересах ОСОБА_4 . Представників відповідачів, що були присутні при вчинені експертних дій, до приміщень об`єкту дослідження не було допущено.

За результатами огляду нежитлових приміщень, які постраждали з залиття з`ясовано, що за наслідками залиття мають пошкодження приміщення групи 83 1-го поверху за планом технічного паспорту з інвентаризації № 83-6 коридор площею 18,5 кв.м., № 83-9 коридор площею 20,5кв.м., № 83-7 офіс (кабінет) площею 26,9 кв.м., які не були усунені. Також у висновку міститься перелік виявлених пошкоджень у зазначеньх приміщеннях.

Під час огляду нежитлових приміщень групи № 83 на першому поверсі, що були пошкодженні під час їх залиття за допомогою електронної рулетки здійснені заміри пошкоджених елементів приміщень, що потребують відновленню.

Також експерт звертає увагу на те, що за редакцією поставленого питання перед експертизою судом необхідно провести дослідження з визначення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям в різні періоду часу, коли сталися ці залиття 31.05.2013, 21.01.2016 та 24.06.2016 роках. Вважаючи, що в актах про залиття, котрі були складані в ці періоди не вказані конкретні приміщення, що постраждали, їх конструктивні елементи приміщень, обсяги, матеріал з якого виконані були ці елементи приміщень експерт не має можливості надати відповідь відносно кожної дати окремо. Експерт має можливість визначити тільки ті пошкодження та вартість щодо їх усунення, які він безпосередньо може визначити під час огляду приміщень як об`єктів дослідження, тобто в сукупності за всі періоди залиття на дату проведення дослідження та складання висновку.

За результатами проведеного огляду та виконаних відповідних замірів поверхонь конструктивних елементів нежитлових приміщень групи № 83, що постраждали від їх залиття за всі періоди разом, визначення видів, об`ємів та вартості ремонтно-відновлювальних робіт, в тому числі матеріалів тощо необхідних для усунення пошкоджень виявлених під час обстеження об`єкту дослідження, про що наведено на початку складання висновку, здійснюється розрахунковим методом на підставі зазначених кошторисних нормативів, обмірювань приміщень та сертифікованого програмного кошторисного комплексу АВК-5 (версія 3.2.2). Кошторисний розрахунок на певні види робіт міститься у додатку № 2. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт необхідних на відновлення стану пошкоджених нежитлових приміщень групи № 83 (приміщення № 83-6, 83-7 та № 83-9), яка відповідно до складеного кошторисного розрахунку становить на момент складання висновку 110 735,00 грн.

При дачі пояснень в судовому засіданні експерт Чернін Я.О. зазначив, що якісь додаткові дані щодо проведеної ним по справі експертизи він надати не може, оскільки пройшов тривалий час, усі матеріали, що використовувалися в його роботі знищені. Експертизу проводив по документах які йому були надані та були досліджені фактичні пошкодження, які були виявлені на час проведення експертизи. Який був стан об`єкту дослідження до затоплення він не пам`ятає, чи був у приміщенні євро ремонт, йому не відомо, звідки відбулося залиття нежилого приміщення позивача, чи дійсно з квартири АДРЕСА_3 і які саме причини залиття нежилого приміщення, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , ним не визначалося. Ствердити, що з вини відповідачів, відбулося затоплення, в результаті, яких виникли пошкодження які він фіксував при огляді він не може. При огляді він фіксував ті пошкодження які були на час огляду.

Відповідачі зазначають, що метою проведеної експертизи не було встановлення причинного зв`язку щодо заподіяної шкоди і дій чи бездіяльності відповідача. В матеріалах експертизи та в судовій справі відсутні акти, які б були складені у відповідності вимогам встановленим законодавством. Причина залиття експертом не досліджувалась. Отже, оскільки, в матеріалах справи ( враховуючи неналежні акти які не складені належним чином, не підписані всіма членами комісії , сторонами ( позивачем і відповідачем), не був допущений для огляду сантехнік до нежитлових приміщень з боку відповідачів, відсутній опис пошкоджень у приміщеннях позивача), висновок ґрунтується та посилається на акт огляду КП « БУЖКГ» від 03.06.2013 р., 20.01.2016 р., 01.07.2016 р. які є неналежними та недопустимими доказами, об`єктом дослідження були тільки нежитлові приміщення групи № 83 загальною площею 655,7 кв.м. таким чином, відсутні беззаперечні докази як факту залиття нежитлових приміщень, так і факту вини саме відповідачів.

Зі сторони позивача після допиту експерта, жодних клопотань, в тому числі щодо призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи з метою усунення неповноти, зокрема: визначення причин залиття нежитлових приміщень, наявність причинного зв`язку в діях чи бездіяльності відповідачів у залитті нежитлових приміщень позивача та визначення вартості відновлювальних робіт по кожному окремому факту залиття суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачеві дійсно була завдана матеріальна шкода залиттям нежитлових приміщень, але позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили, що саме з вини відповідачів заподіяна ця матеріальна шкода, так як недоведена вина відповідачів у недбайливому ставленні до своєї квартири, та те, що саме з вини відповідачів відбувалося залиття нежитлових приміщень позивача, що знаходяться поверхом нижче, факт несправності змішувача на кухні в квартирі АДРЕСА_2 , чи несправності якихось інших пошкоджень в сантехніці у ванній кімнаті вказаної квартири не знайшло підтверджень в жодному документі, тому суд позбавлений можливості встановити причинний зв`язок між шкодою та поведінкою відповідачів, з поданих письмових доказів не вбачається, яким чином було встановлено причини залиття, та як відсутні відомості про те, що особи, які складали акти, особисто були присутні у квартирі відповідачів та оглядали місце витоку води системи водопостачання.

За таких обставин, наявність шкоди, недоведеність вини відповідачів, як співвласників вище розташованої квартири, та враховуючи, що відповідачі довели відсутність доказів своєї вини у заподіянні шкоди, а також відсутність можливості встановити причинний зв`язок між шкодою та поведінкою відповідачів. А саме причини залиття нежитлових приміщень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про відшкодування відповідачами матеріальної шкоди спричиненої залиттям нежитлових приміщень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. 22, 322, 360, 382, 1166 ЦК України, ст. 1-12, 76-81, 95, 133, 141, 263-265, 268, 354 ЦК України,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза