Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №286/3333/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3333/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л. ,

із секретарем Павленко Л. В.,

з участю представника

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду і просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), а також аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), мотивуючи тим, що вони з відповідачем на даний час спільно не проживають. Дитина є новонародженою, проживає з нею. Відповідач не надає гроші для утримання дитини, тобто ні в якій мірі не підтримує її матеріально. Їй самій грошей на утримання дитини не вистачає. Крім того, вона на даний час не працює, так як доглядає дитину, якій лише місяць і не може залишити її вдома саму. Вона так само згідно чинного законодавства має право на своє утримання на час вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідач є військовослужбовцем.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині стягнення аліментів в 1/4 частині всіх видів доходів на утримання доньки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини (позивачки) в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку він не визнає, так як має проблеми зі здоров`ям після отриманого тяжкого поранення, що потребує постійного спостереження у лікарів та лікування. На лікування витрачається значна сума коштів, а також він допомагає одинокому батьку, який має інвалідність ІІІ-ї групи, тому не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружини.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання мають доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.01.2025 та свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 23.08.2025 (а. с. 4-5).

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення аліментів на доньку в 1/4 частині всіх видів його заробітку (доходу) визнає, про що зазначила його представник в судовому засіданні. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини, суд враховує наступне.

Положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Матеріальне становище платника оцінюється, як правило, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З копії виписки по картковому рахунку А. Левківської та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.02.2026 вбачається, що розмір доходу ОСОБА_3 з січня 2025 року по квітень 2025 року та з жовтня 2025 року по листопад 2025 року становить 38 871 грн. 71 коп. (а. с. 65-69).

Копії посвідчення командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України серії НОМЕР_3 від 21.03.2024 та військового квитка серії НОМЕР_4 від 06.05.2019 свідчать, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій та військовослужбовцем Збройних сил України. З 01.09.2025 він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_5 (а. с. 38-40).

З копії довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої військовою частиною 09.02.2024 за №2383/421 вбачається, що 31.01.2024 ОСОБА_4 отримав вибухову травму, акубаротравму, тінітус, цефалгічний, вестибуло-атактичний синдром. Вказані травми ним були отримані за безпосередньої участі у бойових діях (противник здійснив артилерійський обстріл в районі населеного пункту Вербове) (а. с. 30).

Копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10965 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний центр» від 15.08.2024 свідчить, що ОСОБА_4 проходив лікування, де йому було встановлено діагноз: S52.19 інші та множинні переломи верхнього кінця променевої кістки (а. с. 37).

Виписка із спеціалізованої мережі «Нейромед» від 18.09.2024 підтверджує факт проведення ОСОБА_4 МРТ головного мозку (а. с. 36 +(зворот)).

Копії виписок із медичної карти ОСОБА_4 . Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 05.11.2025, 06.11.2025 та 17.11.2025, в свою чергу, свідчать про звернення ОСОБА_4 до лікарів: психіатра, невропатолога та травматолога, де йому були встановлені діагнози. Типи візитів (звернень): ВЛК. Мета ВЛК: визначення придатності військовослужбовця до військової служби (а. с. 31-33).

З копії довідки військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 19.11.2025 №2025-1119-1542-4770-3 вбачається, що ОСОБА_4 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах (а. с. 34).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10.06.1999 вбачається, що батьком відповідача - ОСОБА_4 є ОСОБА_7 (а. с. 43).

Копії довідки про склад зареєстрованих осіб виконавчого комітету Овруцької міської ради №602 від 12.112.2025 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 від 25.06.2025 свідчать, що ОСОБА_7 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і він є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання (а. с. 41-42).

Оцінюючи вказані докази, суд відмічає, що позивачкою не надано, а матеріали справи не містять відомостей про розмір доходів відповідача, які б свідчили, що він має об`єктивну можливість надавати матеріальну допомогу дружині у заявленому нею розмірі.

Поряд з тим, і відповідачем не доведено його неспроможність надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, що є його обов`язком відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Пояснення представника щодо розміру доходу відповідача, яке з його слів становить 5-10 тис. грн., суд не може покласти в основу рішення у справі, як і посилання на значне витрачання відповідачем коштів на лікування, а також утримання батька, оскільки буд-якими доказами вказані обставини об`єктивно не підтверджено.

Відтак, судом встановлено, що відповідач може надавати матеріальну допомогу матері своєї дитини. При цьому, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд враховує, що відповідач захищаючи Батьківщину отримав тяжку травму, має ряд встановлених діагнозів, що відповідно передбачає спостереження лікарів та власне лікування, виходячи із принципу справедливості та розумності, з урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає, що розумним та справедливим буде стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що буде достатнім для матеріального забезпечення позивача та не поставить відповідача у завідомо скрутне матеріальне становище.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оцінюючи докази, надані сторонами на підтвердження обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позивач від сплати судового збору звільнена на підставі п.3 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ), який проживає по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ), яка проживає по АДРЕСА_3 , аліменти на дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку, з 11.09.2025 і до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ), який проживає по АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ), яка проживає по АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), з 11.09.2025 і до 13.08.2028, тобто до досягнення ОСОБА_5 3-х років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець

Повний текст рішення складено 14.05.2026.