Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №273/382/22 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/382/22

Провадження № 2/273/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати за ним право власності на спадкове майно за законом, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Баранівка Житомирської області помер ОСОБА_2 . Спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_3 , оскільки на день його смерті проживала разом з ним і була зареєстрована з ним за однією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Баранівка Житомирської області ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , так як проживав та був зареєстрований з нею за однією адресою. Після звернення до державного нотаріуса Ретьману М.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і відсутністю реєстрації права власності. ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок, проте ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті батька та вступив у справу як правонаступник позивача.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 04.03.2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі, надано відповідачеві строк для подання відзиву, витребувано від нотаріуса матеріали спадкової справи, справу призначено до підготовчого засідання, в яке викликано учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 головуючим суддею визначено Самойленко Л.М.

16.01.2025 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано на розгляд судді Бєлкіній Д.С.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 11.03.2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 05.11.2025 року позивача ОСОБА_4 замінено на правонаступника ОСОБА_1 .

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 12.03.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, його представник адвокат Ковальчук Р.М. направила до суду заяву, в якій просила розглядати справу без участі позивача та його представника , позовні вимоги підтримує .

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги визнає, за умови їх підтвердження належними доказами .

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об`єктивну та неупереджену оцінку, враховуючи те, що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Баранівка Житомирської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 20 липня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області (а.с. 8), а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 в м.Баранівка Житомирської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 17.08.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області ( а.с. 9).

Померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були батьками ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останнього ( а.с. 7 ).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_4 отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 10 ), від 22.08.2012 року № 677/02-14, за змістом якої, нотаріус відмовив видати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок .

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва не оскаржувалася.

Отже, у ОСОБА_4 були відсутні умови для оформлення прав на нерухоме майно в нотаріальній конторі.

Відповідно до копії Витягу № 1469 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 08.12.2021 року на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знятий з реєстрації 10.07.2012 року ( а.с. 12).

Згідно з копією довідки КП «Новоград-Волинське МБТІ» від 19.01.2022 року № 403, право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано ( а.с. 13 ).

Згідно з копією технічного паспорта, виготовленого Новоград – Волинським МБТІ станом на 19.01.2022 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 є загальною площею 76,7 м2, житловою 56,7 м2 , а також до будинку відносяться господарські будівлі , початок будівництва 1960 рік (а.с. 14-18).

Згідно довідки Баранівської міської ради від 03.07.2012 року №3199 за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка по АДРЕСА_2 , площею 0,0700 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка не приватизована ( а.с.49).

Згідно витягу із рішення 16 сесії Баранівської міської ради від 17.09.2008 року №437 вулицю Червоноармійську перейменовано на вулицю А.М. Пашкевича (а.с.43).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Леонівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області (а.с. 64).

Згідно матеріалів спадкової справи № 26/2024 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка надійшла на запит суду, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв його син ОСОБА_1 , а його дружина ОСОБА_6 від спадщини відмовилася (а.с. 84-91).

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що спадкове майно належало померлій ОСОБА_3 на праві власності, однак за життя вона не отримала правовстановлювальний документ та не зареєструвала право власності.

Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За приписами ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.

Виходячи зі змісту п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За змістом ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Відповідно до положень ст.ст. 100,101 ЦК УРСР, 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, при чому норми глави 10 "Особиста власність" цього Кодексу не пов`язували наявність такого права з його обов`язковою державною реєстрацією.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.1296 – 1298 ЦК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. ст.ст. 4,5,13, 89, 200, 206, 207, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Баранівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на спадкове майно за законом, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бєлкіна Д.С