Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №161/8663/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8663/26

Провадження № 3/161/2430/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВАД № 847562 від 20.04.2026 року щодо громадянки ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що 18.04.2026 року, близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого малолітнього сина домашнє насильство фізичного характеру, що проявлялось штовханням, ударами по обличчю та в груди, чим завдала йому фізичних страждань, що могло завдати шкоди.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні визнала, просила суворо не карати.

Дослідивши письмові докази, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколом про адмінінстративне правопорушення серії ВАД № 847562 від 20.04.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.04.2026 року; рапортом та поясненнями, які надані ОСОБА_1 , безпосередньо в судовому засіданні.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, усі вищевказані докази у своїй сукупності в повній мірі узгоджуються між собою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого. Обставиною, що пом`якшує її відповідальність є визнання вини.

Обставин, що обтяжує її відповідальність судом не встановлено. Таким чином, враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що у даній справі відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП, оскільки таке правопорушення вчинено вперше і накладення штрафу при притягненні особи да адміністративної відповідальності на теперішній час буде достатнім для досягнення виховного ефекту.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів, що становить 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович