Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №161/6522/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6522/26

Провадження № 2/161/4283/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі – Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення (зміну) розміру стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, призначених на підставі судового наказу від 31.01.2022 року, виданого Рубіжанським міським судом у справі № 425/171/22.

Відповідно до зазначеного судового наказу з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 стягувалися аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку на двох дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_3 стала повнолітньою. З цього часу аліменти на дочку ОСОБА_4 стягуються в розмірі 1/6 частки доходів відповідача.

Позивачка, яка є внутрішньо переміщеною особою та проживає з дитиною у м. Луцьку в гуртожитку, посилаючись на недостатність власного доходу для забезпечення зростаючих витрат на утримання дитини та на те, що відповідач є військовослужбовцем і має достатній дохід, просить збільшити розмір аліментів з 1/6 до 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Просить суд змінити розмір аліментів та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 27.03.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі, вказав, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ЦПК України. Відзиву на позовну заяву чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

На підставі судового наказу Рубіжанського міського суду Луганської області від 31.01.2022 року у справі № 425/171/22 (2-н/425/12/22) з ОСОБА_2 стягувалися аліменти на користь стягувача — ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20 січня 2022 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття, а після досягнення нею повноліття — за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на неї (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_3 досягла повноліття.

Позивачка та дитина: ОСОБА_5 є внутрішньо переміщеними особами внаслідок війни, на разі проживають в АДРЕСА_1 (а.с.5).

ОСОБА_1 працює в КП «Луцький педагогічний інститут» на посаді прибиральниці, в даний час її зарплата становить 8 994 грн (а.с.12-13).

Згідно з довідкою Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.02.2026, станом на січень 2026 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 179 863,33 грн (а.с.18).

У ч. 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти або особи, яка отримує аліменти та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. На думку суду, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, отримувача аліментів та неповнолітньої дитини, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

До інших обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів, на думку суду, слід віднести вимоги ч. 2 ст. 182 СК України (внесені змінами Законом № 2901-IV від 22.09.2005 року, № 2037-VIII від 17.05.2017 року), відповідно до яких встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року передбачено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти виплачуються від дня набрання рішенням законної сили.

Як встановлено судом, як на підставу для збільшення розміру стягуваних аліментів позивачка вказує, що її матеріальне становище є скрутним, оскільки вона має статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та разом із дитиною вимушено проживає у м. Луцьку в житлі тимчасового типу (гуртожитку). При цьому витрати на утримання дитини є значними. Зокрема, лише на щоденне харчування дитини та кишенькові витрати для школи (з розрахунку 50 грн на день) позивачка витрачає близько 4 000 грн та 1 000 грн на місяць відповідно. Водночас матеріальне становище відповідача значно покращилося порівняно з 2022 роком, коли було первинно призначено аліменти. Наразі Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та отримує стабільне грошове забезпечення, що дозволяє йому брати більшу фінансову участь в утриманні дитини.

Звернувшись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, позивачка відповідно до статей 76 та 81 ЦПК України зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Зокрема, факт того, що поточний розмір аліментів (1/6 частина доходу) не забезпечує належного утримання дитини через зміну матеріального чи сімейного стану сторін.

Суд зазначає, що зміна розміру аліментів є правом суду, а не його безумовним обов`язком, і можлива лише за умови доведеності суттєвого погіршення матеріального стану одержувача аліментів або виникнення обставин, що вимагають значного збільшення витрат на дитину (наприклад, тяжка хвороба, каліцтво, розвиток особливих здібностей, що потребують значних фінансових вкладень).

Сам по собі факт зростання дитини та проживання у статусі ВПО у м. Луцьку є загальними життєвими обставинами, які не є безумовною підставою для збільшення визначеної судом частки заробітку платника. Позивачкою не надано суду жодних доказів (договорів про навчання, медичних довідок), які б підтверджували наявність у дитини особливих чи збільшених потреб, які не покриваються вже отримуваними коштами.

Суд окремо звертає увагу на надані дані Тернопільського відділу ДВС, згідно з якими станом на січень 2026 року борг відповідача по сплаті аліментів становить 179 863,33 грн. Зазначена обставина свідчить про те, що відповідач неналежним чином виконує вже існуюче судове рішення та заборгував значну суму коштів на утримання дитини.

Крім того, позивачка та її представник не надали суду належних і допустимих доказів щодо реального розміру доходів відповідача ОСОБА_2 як військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 . Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості об`єктивно оцінити його матеріальний стан та встановити обґрунтовану необхідність збільшення розміру аліментів.

Правовий аналіз статті 192 СК України вказує, що зміна розміру аліментів (у виді збільшення частки доходів) має на меті фактичне покращення матеріального забезпечення дитини у майбутньому через залучення додаткових регулярних коштів платника. Проте, за наявності вже сформованого великого боргу, збільшення розміру частки з 1/6 до 1/4 не призведе до реального захисту інтересів дитини та отримання нею більших коштів, а лише зумовить подальше штучне накопичення заборгованості відповідача, що не забезпечить щомісячних поточних потреб малолітньої ОСОБА_7 .

Наявність заборгованості свідчить про неефективність зміни способу стягнення на даному етапі.

Збільшення частки стягнення за наявності невиконаного обов`язку та відсутності доказів виникнення додаткових (виняткових) витрат на дитину не відповідає принципу розумності та балансу інтересів сторін.

З огляду на відсутність передбачених законом підстав для зміни (збільшення) розміру аліментів у формі частки від доходу, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 76-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 192 СК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову адвоката Кобилинського Андрія Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення (зміну) розміру стягнення аліментів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк