Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №161/4170/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4170/26

Провадження № 2/161/3503/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-53 від 09.01.1998 р. після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями на спадкове майно, яке складалось з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 були: його дружина ОСОБА_3 , вона як дочка та син ОСОБА_4 . Кожен з перелічених спадкоємців став власником по 1/3 частки вищевказаного об`єкту нерухомого майна.

Вказує, що її мама ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і після її смерті була заведена спадкова справа № 230/2013 в межах якої їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Іншим спадкоємцем після смерті матері був її брат ОСОБА_4 , однак останній своїх спадкових прав не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом України загинув її брат ОСОБА_4 і після його смерті в межах спадкової справи № 454/2024 їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-983 від 18.07.2025 на 1/2 частки права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Таким чином, вона є одноосібним власником вказаного житлового будинку.

Крім того, 30.05.2006 р. на підставі рішення Луцької міської ради від 02.03.2006 № 27/2.1, на земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:31:113:0005, площею 0,0552 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 064379, який зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за номером № 010607700455.

Вказана земельна ділянка належить співвласникам на праві спільної сумісної власності без визначення часток.

Зазначає, що після смерті брата в межах спадкової справи № 454/2024 звернулась до Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області із заявою про прийняття спадщини та оформлення спадкових прав. Однак, постановою № 169/02-31 від 03.02.2026 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з тих підстав, що частка земельної ділянки, яку вона бажала успадкувати знаходиться у спільній сумісній власності без визначення часток.

У зв`язку з чим просить ухвалити рішення, яким визначити, що частки земельної ділянки площею 0,0552 га, розташованої по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 0710100000:31:113:0005 у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рівними та складають по 1/3 частки за кожним.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав суду заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи також подали суду заяви про слухання справи у їх відсутності. При вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом №2-53 від 09.01.1998 року, виданого після смерті ОСОБА_2 , №2-982 від 18.07.2025 року, виданого після смерті ОСОБА_3 та №2-983 від 18.07.2025 року, виданого після смерті ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_5 є власником цілого житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. ).

Згідно державного акта серії ЯГ №064379 від 30.05.2006 року, виданого на підставі рішення Луцької міської ради від 02.03.2006 року №27/2.1, інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, співвласниками земельної ділянки площею 0710100000:31:113:0005, площею 0,0552 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а.с. ).

У відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.05.2007 року, ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. ).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18.09.2013 року (а.с. ).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.10.2024 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. ).

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої-третьої ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до правила ч. 1 та ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Разом з тим, відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, законодавцем встановлюється презумпція рівності часток співвласників.

Крім того, згідно із положеннями ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.

Згідно роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, які викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Отже, як з`ясовано в судовому засіданні, у зв`язку зі смертю двох із співвласників земельної ділянки, позивач не може реалізувати своє право на прийняття спадщини за законом через те, що нотаріус відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті двох з учасників спільної сумісної власності без виділення (визначення) частки померлих у спільному майні.

А тому, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити, що частки земельної ділянки площею 0,0552 га, розташованої по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 0710100000:31:113:0005 (державний акт серії ЯГ № 064379 на право власності на земельну ділянку) у праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рівними та складають по 1/3 частки за кожним..

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Відповідач – Луцька міська рада, адреса: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, ЄДРПОУ – 34745204.

Третя особа – Перша Луцька державна нотаріальна контора Волинської області, адреса: м. Луцьк, Київський майдан, 13, ЄДРПОУ – 02887444.

Повний текст рішення складений 05 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк