Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 травня 2026 р.
Справа: №161/9062/26
Суддя: Присяжнюк Л. М.
Справа № 161/9062/26
Провадження № 3/161/2507/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 14 травня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Компанія «Вуд - пром», особи з інвалідністю ІІ групи,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
якому у відповідності зі ст. 268 КпАП України роз`яснені його права,
В С Т А Н О В И В :
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №647745 від 23.04.2026 вбачається, що 23.04.2026 о 07 год. 29хв. на автодорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, 75 км, водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Cadett, д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку із застосуванням газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат 0,26 ‰ (проміле). Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, зазначив, що вживав ліки, тому результат на вміст алкоголю позитивний. Які саме ліки вживав, не зміг назвати. З результатом «драгера» не погодився, однак у заклад охорони здоров`я не їхав, оскільки поспішав у справах. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; рапортом; актом огляду на стан сп`яніння; роздруківкою чека алкотестера Драгер з результатом 0,26 ‰ (проміле); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З дослідженого відеозапису події вбачається, що після проходження тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я у випадку незгоди з його результатами. Однак, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я.
Також з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 роз`яснені наслідки відмови від проходження медичного огляду.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно з довідкою ВП №3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області вбачається, що згідно з базою даних «Інформаційний портал Національної поліції України» – ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .
У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір`від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись, ст. ст. 21, 23, ч. 2 ст.33, ст. 40-1,ч. 1 ст.130, 245, 256, 265, 280, 294, 307, 308 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п. 9. ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua